Ухвала від 11.03.2015 по справі 610/4868/14-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА

11 березня 2015 року м. Київ К/800/10617/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Н.В. Васильченко,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Балаклійського районного суду Харківської області від 23 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Балаклійському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Балаклійського районного суду Харківської області від 23 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2015 року, позовні вимоги задоволені частково. Визнано дії відповідача по нарахуванню та виплаті щомісячної основної пенсії за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду завдану здоров'ю, починаючи з 03.06.2014 року по 02.08.2014 року не в повному обсязі - незаконними.

Зобов'язано відповідача здійснити ОСОБА_1 перерахунок щомісячної основної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду завдану здоров'ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком починаючи з 03.06.2014 року по 02.08.2014 року, та провести відповідні виплати.. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішення судів мотивовані тим, що31 липня 2014 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", яким прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено п. 6-7. Так, цим пунктом передбачено, що норми і положення ст. ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52, та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Закон України від 31 липня 2014 року №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" набрав чинності 03 серпня 2014 року.

У касаційній скарзі заявник ставить питання про скасування ухвалених у справі судових рішень, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, зазначена касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі.

Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В. Васильченко

Попередній документ
43113894
Наступний документ
43113896
Інформація про рішення:
№ рішення: 43113895
№ справи: 610/4868/14-а
Дата рішення: 11.03.2015
Дата публікації: 17.03.2015
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Вищий адміністративний суд України
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: