26 лютого 2015 року м. Київ К/9991/36552/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого: Штульман І.В. (доповідач),
суддів: Бутенка В.І.,
Олексієнка М.М., -
розглянувши в касаційній інстанції в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду (далі - УПФ) України в місті Стаханові Луганської області про визнання неправомірними дій по неперерахуванню пенсії на пільгових умовах та зобов'язання зробити перерахунок пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року, -
У травні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до УПФ України в місті Стаханові Луганської області про визнання неправомірними дій по неперерахуванню пенсії на пільгових умовах та зобов'язання зробити перерахунок пенсії.
Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 25 червня 2009 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність УПФ України в місті Стаханові Луганської області по неперерахуванню пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах. Зобов'язано УПФ України в місті Стаханові Луганської області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , включивши в пільговий стаж для перерахунку пенсії період проходження понадстрокової служби з 11 листопада 1984 року по 1 січня 1990 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції керувався тим, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) у відповідача відсутні підстави для зарахування понадстрокової військової служби до пільгового стажу.
ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, подав касаційну скаргу, просить скасувати постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року та залишити в силі постанову Стахановського міського суду Луганської області від 25 червня 2009 року.
У своїх запереченнях на касаційну скаргу УПФ України в місті Стаханові Луганської області просило залишити рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу - без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі пункту 3 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України позивач ОСОБА_1 30 квітня 1977 року був звільнений з посади гірничого робочого підземного очисного забою, з повним робочим днем в шахті, в зв'язку з призовом на військову службу.
З довідки Стахановсько-Брянківського міського об'єднаного військового комісаріату від 24 липня 2007 року № 697 вбачається, що позивач перебував у лавах Збройних Сил Радянської армії з 7 травня 1977 року по 16 травня 1979 року та з 11 листопада 1984 року по 1 січня 1990 року.
4 серпня 2007 року УПФ України в місті Стаханові Луганської області призначило ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII.
При цьому загальний стаж визначено - 31 рік 8 місяців 27 днів, пільговий стаж за Списком № 1 - 11 років 29 днів.
Оскільки період проходження позивача понадстрокової служби з 11 листопада 1984 року по 1 січня 1990 року відповідачем зараховано лише в загальний страховий стаж, а не в пільговий стаж за Списком № 1, ОСОБА_1 звернувся в суд з цим позовом.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції з огляду на таке.
Відповідно до пункту «в» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII до стажу роботи зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки та органах внутрішніх справ, незалежно від місця проходження служби.
Пунктом «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII встановлено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов'язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Крім цього, абзацом другим частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону № 1788-XII або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі і час проходження строкової військової служби, які зараховуються до пільгового стажу, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах.
Зважаючи на установлені обставини справи та викладені положення норм матеріального права, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для зарахування періоду проходження понадстрокової служби позивача з 11 листопада 1984 року по 1 січня 1990 року до пільгового стажу за Списком № 1 відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону № 1788-XII, оскільки період такої служби зараховується до загального страхового стажу.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 222, 224, 230, 231 КАС України, суд, -
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області про визнання неправомірними дій по неперерахуванню пенсії на пільгових умовах та зобов'язання зробити перерахунок пенсії - залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Штульман І.В.
Судді: Бутенко В.І.
Олексієнко М.М.