27 лютого 2015 року м. Київ В/800/846/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Цуркана М.І. (головуючий);
Донця О.Є.;
Логвиненка А.О.;
Мороз Л.Л.;
Шведа Е.Ю.,
здійснивши розгляд заяви Хмельницької митниці Міндоходів про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства «Компанія «Надежда» до Хмельницької митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішень та стягнення коштів,
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2012 року, залишеною без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2013 року та Вищого адміністративного суду України від 19 лютого 2014 року, цей позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення Хмельницької митниці про визначення митної вартості, визнано протиправними відмови Хмельницької митниці застосувати митну вартість, заявлену декларантом, та стягнуто за Державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість в розмірі 90 137,51 грн.
Хмельницька митниця Міндоходів подала заяву про перегляд Верховним Судом України рішення касаційного суду.
Як на підставу здійснення перегляду, заявник посилається на неоднакове застосування Вищим адміністративним судом України Митного та Бюджетного кодексів України, Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 квітня 2008 року № 339, Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року № 1766, Порядку повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618, Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147.
На підтвердження своїх доводів заявником додано копії таких рішень Вищого адміністративного суду України: постанови від 2 грудня 2014 року № К/800/27076/13 (К/800/31623/13); постанови від 18 грудня 2014 року № К/800/26515/13; ухвали від 23 грудня 2014 року № К/800/65563/13; ухвали від 24 грудня 2014 року № К/800/4885/14; ухвали від 15 січня 2015 року № К/9991/38089/12; ухвали від 22 січня 2015 року № К/800/9932/14; постанови від 22 січня 2015 року № К/800/63876/14; постанови від 28 січня 2015 року № К/800/66465/13; постанови від 29 січня 2015 року № К/800/62335/14.
У наведених рішеннях, на думку заявника, касаційний суд по-іншому, ніж у оскаржуваній ухвалі, застосував норми матеріального права.
Колегія суддів вважає обґрунтованими доводи щодо наявності підстав для допуску справи до перегляду Верховним Судом України.
Як вбачається зі змісту ухвали, про перегляд якої йдеться, касаційний суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що переплата митних платежів, яка утворилась внаслідок незаконного коригування митної вартості, підлягає стягненню з Державного бюджету України.
При цьому, судами не встановлено факту звернення позивача до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених платежів.
У той же час, у рішеннях, доданих заявником на підтвердження неоднакового застосування касаційним судом норм матеріального права, Вищий адміністративний суд України у тотожних правовідносинах дійшов висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення коштів. Зокрема, в ухвалі від 29 січня 2015 року № К/800/62335/14 мотивував свій висновок тим, що питання про повернення переплати митних платежів може вирішуватися судом лише в тому разі, коли декларант звертався до митного органу із відповідною заявою, у задоволенні якої відмовлено.
Відповідно до статті 237 Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України неоднакове застосування судом одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах є підставою для допуску справи до перегляду Верховних Судом України.
На підставі викладеного, керуючись статтею 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Допустити до провадження у Верховному Суді України справу за позовом Приватного підприємства «Компанія «Надежда» до Хмельницької митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Управління Державної казначейської служби України у м. Хмельницькому, Головного управління Державної казначейської служби України у Хмельницькій області про визнання протиправним і скасування рішень та стягнення коштів.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М.І.Цуркан
О.Є.Донець
А.О.Логвиненко
Л.Л.Мороз
Е.Ю.Швед