18 лютого 2015 року м. Київ Справа № 800/21/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Юрченко В.П.,
суддів Вербицької О.В.,
Карася О.В.,
Рибченка А.О.,
Степашка О.І.
секретар судового засідання Іванов Д.О.
за участю:
представника відповідача Шумар В.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною,-
26 січня 2015 року ОСОБА_5 звернулась до Вищого адміністративного суду України як до суду першої інстанції із позовною заявою до Верховної Ради України, Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного Казначейства України, Апеляційного суду Дніпропетровської області про визнання бездіяльності незаконною та стягнення коштів.
Свої позовні вимоги обґрунтувала тим, що будучи обраною суддею Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково, 08 січня 2014 року подала заяву до Вищої ради юстиції про відставку, яку 11 лютого 2014 року задоволено та внесено подання до Верховної Ради України про звільнення ОСОБА_5 з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області. Проте, лише 25 грудня 2014 року Верховною Радою України (через 10 місяців) була прийнята постанова № 59-VIII, зокрема про її звільнення (реалізовано вказане подання ВРЮ), на підставі якої, наказом голови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 грудня 2014 року № 222-к 30 грудня 2014 року була відрахована з штату суду. У зв'язку з чим, просила:
- визнати протиправною бездіяльність Верховної Ради України щодо несвоєчасно розгляду питання про прийняття відставки судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5;
- стягнути з головного управління Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного Казначейського рахунку на користь ОСОБА_5 вихідну допомогу у розмірі 200000 грн.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 січня 2015 року позовна заява ОСОБА_5 до Державної судової адміністрації України, Головного управління Державного казначейства України, Апеляційного суду Дніпропетровської області про стягнення коштів їй повернута у зв'язку з не підсудністю даному адміністративному суду. В іншій частині позовних вимог (до Верховної Ради України) провадження у справі відкрито.
Тобто, предметом розгляду в даній справі є позов ОСОБА_5 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною.
Позивачка в судове засіданні не з'явилась, разом з тим до суду надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Представник відповідача надала у судовому засіданні пояснення, аналогічні письмовим запереченням, наявним в матеріалах справи, де зазначила, що нормами чинного законодавства України не встановлено строків розгляду Верховною Радою України питань пов'язаних із звільненням суддів з посади на підставі частини п'ятої статті 126 Конституції України. У зв'язку з чим, просила в задоволенні даного адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами у межах заявлених позовних вимог, колегія суддів встановила наступне.
Постановою Верховної Ради України від 23 вересня 1999 року № 1101-ХІY, ОСОБА_5 була обрана на посаду судді Апеляційного суду Дніпропетровської області безстроково.
08 січня 2014 року ОСОБА_5 подано заяву до Вищої ради юстиції про звільнення її з посади у зв'язку з поданням заяви про відставку.
13 лютого 2014 року Вищою радою юстиції було прийняте рішення № 7/0/12-14 про внесення подання до Верховної Ради України про звільнення суддів з посад, зокрема судді апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5
25 грудня 2014 року Верховною Радою України прийнято постанову № 59-VIII «Про звільнення суддів», якою відповідно до пункту 9 частини п'ятої статті 126 Конституції України у зв'язку з поданням заяви про відставку, звільнено з посади судді Апеляційного суду Дніпропетровської області ОСОБА_5
Вважаючи протиправною бездіяльність Верховної Ради України, що на думку позивача, полягає у довготривалому (несвоєчасному) розгляді питання про прийняття її відставки, як судді Апеляційного суду Дніпропетровської області, звернулась до Вищого адміністративного суду з даним позовом.
Виходячи з загальних засад права, бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це певна форма його поведінки, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен був і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно з законодавством України.
Колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем не допущена бездіяльність в частині прийняття вказаної постанови (рішення), виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про Регламент Верховної Ради України» № 1861-VI від 10 лютого 2010 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 1861).
За змістом статті 19 Конституції України всі органи влади, у тому числі законодавчої, здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією України межах.
Частиною четвертою статті 82 Основного Закону передбачено, що порядок роботи Верховної Ради України встановлюється Конституцією України та Законом про регламент Верховної Ради України.
Відповідно до частини першої статті 82 Конституції України Верховна Рада України працює сесійно.
Зазначене положення також закріплене в статті 9 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до якої Верховна Рада проводить свою роботу сесійно (частина перша); сесії Верховної Ради складаються, зокрема, із засідань Верховної Ради; засідання Верховної Ради можуть бути, зокрема, пленарними (частина п'ята).
Стаття 19 Регламенту визначає, що за звичайних обставин перший і третій тижні кожного календарного місяця впродовж сесії відводяться для пленарних засідань Верховної Ради.
Згідно з частиною першою статті 20 Регламенту порядок денний сесії Верховної Ради затверджується Верховною Радою на кожну чергову сесію.
Частиною третьою статті 22 Регламенту передбачено, що проект постанови Верховної Ради про затвердження порядку денного сесії Верховної Ради приймається в цілому більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради.
Статтями 84 та 91 Конституції України встановлені повноваження Верховної Ради України, які стосуються процедури проведення пленарних засідань та голосування на них.
Жодного порушення зазначеної процедури судом не встановлено. Також жодних законодавчим актом не регламентовано строки вчинення певних дій, що спростовує доводи позивача про вчинення бездіяльності.
Крім того, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що доводи представника відповідача про відсутність законодавчо встановленого строку розгляду питання про звільнення позивача з посади судді не свідчать на користь позивача, як на підставу порушення її прав. В даному разі необхідно виходити з загальних принципів розуміння розумності строку, при цьому слід зазначити, що зазначене питання (по суті) неодноразово виносилось на розгляд Верховною Радою України, але з різних причин (законотворча діяльність виборного органу) не було розглянуто.
З огляду на викладене, доводи позивача не знайшли свого підтвердження у матеріалах справи, у зв'язку з чим ОСОБА_5 необхідно відмовити в задоволенні позовних вимог до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною.
На підставі викладеного, керуючись статтями 86, 159-163, 167, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 до Верховної Ради України про визнання бездіяльності незаконною.
Постанова підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, та набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про її перегляд Верховним Судом України, якщо таку скаргу не було подано.
Заява про перегляд судового рішення може бути подана не пізніше 10 днів з дня ухвалення судового рішення безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий суддя Юрченко В.П.
Судді Вербицька О.В.
Карась О.В.
Рибченко А.О.
Степашко О.І.