Справа № 686/21592/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Салоїд Н.М.
Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.
12 березня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Драчук Т. О. Загороднюка А.Г.
за участю:
секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,
Представник відповідача: Моргун Н.В.
Представник третьої особи: Ткачук Г.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому, третьої особи: товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" про визнання дій протиправними та скасування рішення про відрахування з пенсії та зобов'язання поновити виплату пенсії,
ОСОБА_4 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому, третя особа - товариство з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс» про визнання неправомірними дій та зобов'язання поновити виплату пенсії.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2014 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2014 року скасувати, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі. Представник третьої особи у судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача підтримала, просила її задовольнити.
Позивач, ОСОБА_4, до суду не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання не повідомила.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач отримувала пенсію за віком на пільгових умовах за списком №1. Рішенням управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницький їй припинено виплату раніше призначеної пенсії, оскільки за результатами зустрічної перевірки у ТДВ «Завод АДВІС» встановлено відсутність первинних документів, які б підтверджували роботу позивача. Отже, рішенням начальника управління в зв'язку з відсутністю первинних документів, підтверджуючих пільговий стаж роботи, виявлених під час перевірки на ТДВ "Завод Адвіс" , на підставі ст.49 ч.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" припинено виплату пенсії за віком на пільгових умовах по списку №1.
В силу вимог ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно Списків № 1 та № 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р.
Пунктом 10 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконувана роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637.
Відповідно до п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, у довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Отже, відповідно до акту зустрічної перевірки первинних документів від 31.07.2013 року у ТДВ "Завод Адвіс" встановлено, що накази вказані у довідці уточнюючий характер роботи №141 від 20.12.2004 року не відповідають дійсності. В довідці зазначено, що позивач працювала на посаді терміста, а відповідно до перевірених первинних документів зазначені посади сушильщиці, сортувальниці, модельщиці. ОСОБА_4 за професією терміст на печах не працювала і тому не мала права виходу на пенсію на пільгових умовах за списком №1. Усі накази, зазначені в трудовій книжці позивача не відповідають наказам які зберігаються в архіві підприємства. В оригіналах наказів відповідних номерів зазначені прізвища інших працівників, видані вони під іншими датами. Прізвище позивача у жодному із наказів не зазначене. Трудова книжка позивача містить недостовірну інформацію, а саме: наказ №311 був виданий 09.07.1986 року на ОСОБА_5, наказ №470 був виданий 15.09.2001 року на ОСОБА_6, а наказу №190 від 12.11.1992 року взагалі не існує. За ознаками підроблення трудової книжки ОСОБА_4, за заявою генерального директора ТДВ "Завод Адвіс", було відкрите кримінальне провадження.
Відповідно до ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, ж також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Водночас, згідно п. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органи Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється, якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.
Доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення судом норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.
Враховуючи порушення судом першої інстанції норм права та невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому задовольнити повністю.
Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому, третьої особи: товариства з додатковою відповідальністю "Завод Адвіс" про визнання дій протиправними та скасування рішення про відрахування з пенсії та зобов'язання поновити виплату пенсії скасувати в частині визнання протиправним та скасувати рішення за №168774 від 17.09.2013 року управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому про утримання переплати пенсії ОСОБА_4 по 20% щомісяця, починаючи з 01.10.2013 року.
Прийняти нову постанову, якою в позові в цій частині відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 17 березня 2015 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Драчук Т. О.
Загороднюк А.Г.