Справа: № 754/19339/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Зотько Т.А. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
Іменем України
12 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменко В.О.,
суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити певні дії, -
У листопаді 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Оболонського Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва в якому просив зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 09.07.2014 року.
Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2015 року адміністративний позов - задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною Постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити по справі нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було постановлено оскаржуване рішення за недоведеними обставинами, які вважає встановленими, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, 09 липня 2014 року позивач (якому 11 червня 2014 року виповнилося 57 років) звернувся до управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Проте, відповідно до листа відповідача від 08 жовтня 2014 року № 6979/06-1 позивачу було відмовлено у призначенні пенсії, оскільки подані документи не підтверджують пільгову роботу за професією «начальник зміни станції теплопостачання №1» по Списку №2 зазначену в довідці №75 УП/1058 від 08.07.2014 року.
Також, в даному листі управлінням зазначено, що документи, які б засвідчували виплату доплат за шкідливі умови, надання додаткової відпустки, підприємством не були надані.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідача, вважаючи його протиправним та таким, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, останній звернувся до суду з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту «б» частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка визначає порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону в п. «б» зазначено, що особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовують списки, на період роботи особи, тобто, якщо пільгова робота продовжується після 11.03.1994 року (або тільки почалася після цієї дати), але не більше як до 16.01.2003 року застосовуються Списки 1, 2, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11 березня 1994 року «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».
Порядком застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, які були чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01 серпня 1992 року №442 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за Списками №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Відповідно до положень пункту 3 зазначеної Постанови проведення атестації робочих місць доручено керівникам підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання. Абзацом 2 пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. При цьому, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
На період роботи позивача з 20.02.1989 року по 30.11.1996 року - діяв Список № 2 виробництв, професій і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженого Постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 року.
Відповідно до Списку № 2 розділ XІІІ «ЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ, ЕНЕРГОПОЇЗДИ, ПАРОСИЛОВЕ ГОСПОДАРСТВО», затвердженому Постановою КМУ № 162 від 11.03.1994 року, де пунктом «б» передбачено керівники і спеціалісти, а саме: начальники змін котельних, турбінних (парогазотурбінних), котлотурбінних, пилоприготувальних цехів і цехів паливо подавання (код професії 2140000б-24043).
На момент звільнення позивач мав 7 років 8 місяців стажу на роботі з шкідливими умовами праці та досяг 57 річного віку - що свідчить про набуття ним права на призначення пенсії на пільгових умовах.
Як вбачається матеріалів справи, ОСОБА_3 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах з мотивів невідповідності професії позивача «начальник зміни станції теплопостачання №1» професії передбаченій Списком №2 - «начальники змін котельних, турбінних (парогазотурбінних), котлотурбінних, пилоприготувальних цехів і цехів паливо подавання» посилаючись лише на невідповідність назви професії передбаченої у Списку №2.
Також згідно з наказом № 3 від 13.02.1996 року професія (посада) начальник зміни станції теплопостачання №1 було атестовано та внесено до переліку атестованих посад за назвою «начальник зміни станції теплопостачання №1».
Однак, зазначення у кадрових документах підприємства та у трудовій книжці позивача посади «начальник зміни станції теплопостачання №1» не позбавляє його на пільгове призначення пенсії за Списком №2, оскільки характер робіт, які виконував позивач повністю відповідає професії передбаченої Списком №2 (код 2140000б-24043).
З огляду на викладене вище, а також доданих до матеріалів справи доказів, колегія суддів дійшла висновку про помилковість висновків відповідача при відмові у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ОСОБА_3, а отже, висновок суду першої інстанції про наявність у позивача права на призначення пенсії після досягнення 57 років (з 09.07.2014 року) є законним та обґрунтованим.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 41, 160, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відповідача Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2015 року - залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 23 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді Н.В. Безименна
А.Ю. Кучма
.
Головуючий суддя Аліменко В.О.
Судді: Безименна Н.В.
Кучма А.Ю.