33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
"16" березня 2015 р. Справа № 918/175/15
за позовом Приватного підприємства "Торговий центр -Д"
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2
про стягнення заборгованості в сумі 19 170 грн. 37 коп.
Суддя Андрійчук О.В.
Представники сторін:
від позивача: Половко В.А., дов. № 4 від 27.12.2012 року
від відповідача: не з'явився
У лютому 2015 року Приватне підприємство "Торговий центр -Д" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення в сумі 19 170,37 грн.
Ухвалою суду від 27.02.2015 року порушено провадження, справу призначено до розгляду на 10.03.2015 року.
Ухвалою суду від 10.03.2015 року розгляд справи відкладено на 16.03.2015 року.
Суд, розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановив таке.
Як вбачається з позовної заяви, відповідачем, тобто особою, якій пред'явлено вимогу, позивачем вказано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1).
Статтею 21 ГПК України визначено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно зі ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Сторони, в процесуальному розумінні, це суб'єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів, і на яких поширюється юрисдикція суду та законна сила судового рішення. Для того, щоб вступати в процесуальні правовідносини, сторони повинні мати господарську процесуальну право- та дієздатність.
Господарська процесуальна правоздатність визначається як здатність мати процесуальні права та нести обов'язки сторони, третьої особи, заявника. Господарською процесуальною правоздатністю володіють усі фізичні та юридичні особи на підставі їхнього права на судовий захист у господарському суді своїх прав і законних інтересів. У цьому виражається нерозривний процесуальний зв'язок між процесуальною правоздатністю і здатністю мати матеріальні права та обов'язки. Особа наділяється процесуальною правоздатністю з метою захисту матеріальних прав і інтересів. Правоздатність у матеріальному праві - це здатність мати відповідні матеріальні права і нести обов'язки, а процесуальна правоздатність - це можливість бути в господарському суді стороною, третьою особою, заявником. Правозастосовча дія судового рішення відносно сторони неможлива за відсутності у такої особи процесуальної правоздатності.
Господарська процесуальна правоздатність тісно пов'язана з матеріально-правовою правоздатністю і з матеріальним правом, яке підлягає захисту, а тому вона виникає одночасно з виникненням здатності мати матеріальні права.
Відповідно до ч. 2 ст. 50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.
Громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу (ч. 1 ст. 128 ГК України).
У силу вимог ч. 1 ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Судом з наявних матеріалів справи встановлено, що 04.12.2014 року до ЄДРЮОФОП внесено запис про припинення підприємницької діяльності відповідача.
Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
За ч. 1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
У свою чергу, як встановлено судом, позивач з відповідним позовом звернувся до господарського суду 27.02.2015 року, тобто після внесення до ЄДРЮОФОП запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача.
Громадянин, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але на дату подання позову втратив такий статус, не може бути стороною в судовому процесі у господарському суді.
У силу вимог п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах.
Оскільки відповідач не є суб'єктом господарювання, тобто склад учасників спору відсутній і не відповідає ст.ст. 1, 12 ГПК України, провадження у цій справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
За таких обставин, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, суд
Провадження у справі за позовом Приватного підприємства "Торговий центр -Д" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення в сумі 19 170,37 грн. припинити.
Суддя Андрійчук О.В.