Справа: № 826/19173/14 Головуючий у 1-й інстанції: Добрівська Н.А. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
Іменем України
04 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючої судді: Старової Н.Е.,
суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,
при секретарі Молодець К.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства охорони здоров'я України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Прокуратури міста Києва, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до Міністерства охорони здоров'я України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Прокуратури міста Києва, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 року позовну заяву повернуто позивачу.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду до іншого судді.
При подачі апеляційної скарги позивач звертався з заявою про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з трьох судів України. Відповідно до ст.122-1 КАС України, суд дійшов висновку про недоцільність проведення судового засідання у режимі відеоконференції.
Представник Генеральної прокуратури України у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Позивач, інші сторони та треті особи до судового засідання не з'явилися, що не заважає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, представника прокуратури, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Суд першої інстанції підставою для повернення позовної заяви вказує зокрема, те, що позовна вимога пред'явлена до необмеженого кола органів, що позбавляє можливості вирішити питання щодо персонального складу відповідачів у даній справі, змістовності позовних вимог до кожного з них, і наявність доказів на підтвердження вимог до кожного з відповідачів, а також дотримання позивачем вимог КАС України при обранні способу захисту порушеного права з огляду на предметну, територіальну і інстанційну підсудність спору, і дотримання строку звернення до суду з такими вимогами, на що і було звернуто увагу позивача. В зв'язку з цим, на підставі п.1 ч.3 ст.108 КАС України, позовна заява повернута позивачеві.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогами до Міністерства охорони здоров'я України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Прокуратури міста Києва про зобов'язання вчинити певні дії, перелік яких викладений у позовній заяві.
Виходячи з цього, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості встановлення кола відповідачів за даним адміністративним позовом.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши матеріали справи, в тому числі, позовну заяву (т.1 а.с.4-34), вважає, що позивачем сформовано перелік позовних вимог до кожного з відповідачів, який є достатнім для прийняття позовної заяви до розгляду, оскільки вона відповідає вимогам, передбаченим ст.106 КАС України.
Крім того, суд першої інстанції не позбавлений права уточнити вимоги чи коло відповідачів, якщо на його думку якісь із них є неточними чи їх формулювання суперечить вимогам КАС України, при підготовці справи до розгляду, згідно ст.110 КАС України, або безпосередньо при розгляді даного позову.
Стосовно вимоги апелянта про передачу справи на розгляд іншому судді, то судова колегія зазначає, що дана вимога не може бути задоволена, оскільки ст.205 КАС України передбачено виключний перелік меж розгляду апеляційних скарг, з урахуванням обставин справи, тому така можливість не передбачена положеннями КАС України та чинним законодавством, також як і покладення обов'язку на суддю задовольнити відвід складу суду, тому у задоволенні вимог позивача у цій частині слід відмовити.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції та вказує, що подана позивачем позовна заява відповідає вимогам ст.106 КАС України, відповідно підлягає прийняттю до розгляду судом першої інстанції.
Інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 року.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Згідно п.4 ч.1 ст.204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та положенням закону, що призвело до неправильного вирішення питання, у зв'язку з чим ухвала підлягає скасуванню з ухваленням нової про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.12.2014 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У решті вимог відмовити.
Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Чаку Є.В.
Мєзєнцев Є.І.