"10" березня 2015 р.Справа № 923/1541/14
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Бєляновського В.В.,
суддів: Величко Т.А.,
Поліщук Л.В.
при секретарі - Альошиній Г.М.
за участю представників сторін:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Від ІІІ особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
на рішення господарського суду Херсонської області
від 09 грудня 2014р.
по справі № 923/1541/14
за позовом: Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
до відповідача: Генічеської міської ради Херсонської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунального підприємства «Азовкомунсервіс»
про зобов'язання виконати рішення
У жовтні 2014 року Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (далі - відділення АМК) звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Генічеської міської ради Херсонської області про зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії відділення АМК від 25.04.2014р. № 19-р/к у справі № 10/2-14, яким визнано діяння Генічеської міської ради, які полягають у невиконанні пунктів 3 - 4 рішення адміністративної колегії відділення АМК від 10.09.2013р. № 80/2-рш у справі № 95/2-13 порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 4 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді невиконання рішення органу Антимонопольного комітету України, та зобов'язано Генічеську міську раду у термін до 01.06.2014 року виконати пункти 3-4 рішення адміністративної колегії відділення АМК від 10.09.2013р. № 80/2-рш у справі № 95/2-13.
В підставу позову позивачем покладено невиконання відповідачем рішення адміністративної колегії відділення АМК від 25.04.2014р. № 19-р/к у справі № 10/2-14.
У відзиві на позовну заяву Генічеська міська рада не визнала позов посилаючись на те, що позивачем обрано спосіб захисту, який не відповідає суті та предмету справи, а орган місцевого самоврядування не може бути примушений до виконання тих дій, які цілком та повністю відносяться до його виключної самоврядної компетенції. Також для такого примушення відсутні підстави, відсутній сам факт порушення органом місцевого самоврядування вимог антимонопольного (конкурентного) законодавства, відсутня вина у вчиненні будь - яких дій, які б підпадали під дію антимонопольного законодавства.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 11.11.2014 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Комунальне підприємство "Азовкомунсервіс".
Рішенням господарського суду Херсонської області від 09 грудня 2014 року (суддя - Соловйов К.В.) позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Генічеську міську раду провести конкурс з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Генічеськ, згідно (на виконання) норм чинного законодавства. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Судове рішення в частині задоволення позову мотивовано невиконанням Генічеською міською радою рішення адміністративної колегії відділення АМК від 25.04.2014р. № 19-р/к у справі № 10/2-14 про зобов'язання виконати пункт 3 рішення адміністративної колегії відділення АМК від 10.09.2013р. № 80/2-рш у справі № 95/2-13 щодо зобов'язання Генічеської міської ради провести конкурс з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів в м. Генічеськ, яке відповідно до ч. 2 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» є обов'язковим до виконання.
Рішення в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії відділення АМК від 25.04.2014р. № 19-р/к у справі № 10/2-14 про зобов'язання виконати пункт 4 рішення адміністративної колегії відділення АМК від 10.09.2013р. № 80/2-рш у справі № 95/2-13 щодо зобов'язання Генічеської міської ради скасувати своє рішення від 18.08.2010р. № 1330 в частині визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів мотивовано тим, що нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено повноважень сільських, селищних, міських рад скасовувати власні акти (рішення) з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України.
В апеляційній скарзі Херсонське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить зазначене рішення в частині відмови в задоволенні позову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Апеляційна скарга з урахуванням її змісту обґрунтована неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідністю викладених у рішенні висновків обставинам справи та порушенням норм матеріального і процесуального права.
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення місцевого суду залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.
Про день, час і місце розгляду апеляційної скарги сторони та третя особа в порядку встановленому ст. 98 ГПК України заздалегідь були повідомлені судом належним чином, проте не скористалися наданим законом правом на участь своїх представників в засіданні суду. Нез'явлення представників сторін та третьої особи в судове засідання не перешкоджає перегляду даної справи в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 25.04.2014 року адміністративною колегією Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 10/2-14 прийнято рішення № 19-р/к «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яким визнано діяння Генічеської міської ради, які полягають у невиконанні пунктів 3-4 рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.09.2013р. № 80/2-рш у справі № 95/2-13, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді невиконання рішення Антимонопольного комітету України (п. 1).
Пунктом 2 даного рішення зобов'язано Генічеську міську раду у термін до 01.06.2014р. виконати пункти 3-4 рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.09.2013р. № 80/2-рш у справі № 95/2-13.
10.09.2013 року адміністративною колегією Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи № 95/2-13 було прийнято рішення № 80/2-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції», яким визнано, що Генічеська міська рада не проводячи конкурс з визначення суб'єктів господарювання для здійснення збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами, що суперечить чинному законодавству України, вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 ст. 50, частиною 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді бездіяльності органу місцевого самоврядування, що призводить до недопущення конкуренції (п. 1).
Визнано, що Генічеська міська рада, не скасувавши рішення від 18.08.2010р. № 1330 в частині визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 3 ст. 50, абзацом 7 частини 2 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що полягають у наданні окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів (п.2).
Пунктом 3 даного рішення зобов'язано Генічеську міську раду на виконання п. 4 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008р. № 1070, до 01.03.2014р. провести конкурс з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Генічеськ.
Пунктом 4 даного рішення зобов'язано Генічеську міську раду до 01.03.2014р. скасувати рішення від 18.08.2010р. № 1330 в частині визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів.
Проте, рішенням Генічеської міської ради від 27.05.2014р. № 927 у виконанні пунктів 3-4 рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 10.09.2013р. № 80/2-рш відмовлено з посиланням на те, що рішення органу місцевого самоврядування з мотивів невідповідності нормам діючого законодавства може бути відмінено тільки за рішенням суду, а Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Конституцією України встановлено заборону неправомірного втручання в діяльність органу місцевого самоврядування, що і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.
Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції (ст. 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України").
Відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються Законом України "Про захист економічної конкуренції". Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України (ст. 2 Закону України "Про захист економічної конкуренції").
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Згідно з абзацом 7 ч. 2 ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю визнаються, зокрема, надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.
Пунктами 3, 4 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; невиконання рішення, попереднього рішення органів Антимонопольного комітету України або їх виконання не в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням адміністративної колегії відділення АМК від 10.09.2013р. № 80/2-рш у справі № 95/2-13 встановлено, що 18.08.2010 року рішенням Генічеської міської ради № 1330 виконавцем послуг з вивезення побутових відходів було визначено КП «Азовкомунсервіс», яке до цього часу здійснює такі послуги на території м. Генічеськ. За інформацією виконавчого комітету Генічеської міської ради від 15.04.2013р. № 02-02-17-09/49 конкурси з визначення суб'єкта господарювання виконавцем послуг з вивезення побутових відходів у м. Генічеську міською радою не проводилися.
Разом з тим, пунктом 55 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в редакції чинній на момент прийняття міськрадою рішення № 1330, передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання, зокрема, визначення на конкурсних засадах юридичних осіб, які здійснюють у межах певної території збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.
Згідно зі статтею 35-1 Закону України «Про відходи», в редакції чинній на момент прийняття міськрадою рішення № 1330, збирання та перевезення побутових відходів у межах певної території здійснюються юридичною особою, яка уповноважена на це органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах, спеціально обладнаними для цього транспортними засобами.
Відповідно до пункту 4 Правил надання послуг з вивезення побутових відходів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2008р. № 1070, виконавець послуг з вивезення побутових відходів визначається за результатом конкурсу, який проводиться відповідно до Порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. N 631.
Виходячи з наведеного, адміністративна колегія відділення АМК обґрунтовано визнала, що Генічеська міська рада не проводячи конкурс з визначення суб'єктів господарювання для здійснення збирання та перевезення побутових відходів спеціально обладнаними для цього транспортними засобами та не скасувавши своє рішення від 18.08.2010 р. № 1330 в частині визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів, вчинила порушення законодавства про захист економічної конкуренції передбачене частиною 1, абзацом 7 частини 2 ст. 15, пунктом 3 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді бездіяльності органу місцевого самоврядування, що призвело до недопущення конкуренції та у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування, що полягають у наданні окремому суб'єкту господарювання переваг, які ставлять його у привілейоване становище стосовно конкурентів.
У зв'язку з цим, адміністративною колегією відділення АМК було прийнято рішення від 10.09.2013р. № 80/2-рш «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції».
Відповідно до ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення Антимонопольного комітету України, адміністративної колегії Антимонопольного комітету України та державного уповноваженого Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарського суду міста Києва. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Відповідачем не надано доказів оскарження в порядку, визначеному ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції», рішень адміністративної колегії відділення АМК від 10.09.2013р. № 80/2-рш у справі № 95/2-13 та від 25.04.2014р. № 19-р/к у справі № 10/2-14.
Як наголошено Вищим господарським судом України в пункті 21 Постанови Пленуму від 26.12.2011р. № 15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства», господарським судом не можуть братися до уваги доводи особи, стосовно якої прийнято рішення (заявника, відповідача, третьої особи в розумінні статті 39 Закону України "Про захист економічної конкуренції"), з приводу незаконності та/або необґрунтованості цього рішення, якщо такі доводи заявлено після закінчення строків, встановлених частиною другою статті 47 та частиною першою статті 60 названого Закону, оскільки дана особа не скористалася своїм правом на оскарження відповідного акта державного органу, а перебіг зазначеного строку виключає можливість перевірки законності та обґрунтованості рішення органу Антимонопольного комітету України.
З огляду на наведене, судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги доводи відповідача щодо відсутності в його діях ознак порушення вимог антимонопольного (конкурентного) законодавства та вини у вчиненні будь - яких дій, які б підпадали під дію антимонопольного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю; визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку; накладення штрафу; блокування цінних паперів; усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію; скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону; оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством; закриття провадження у справі.
За приписами ст. 22 Закону України «Про антимонопольний комітет України», ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції», розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність.
Відповідач рішення від 25.04.2014р. № 19-р/к та від 10.09.2013р. № 80/2-рш не виконав, чим порушив норми ст. 22 Закону України «Про антимонопольний комітет України» та ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» з метою захисту інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають заяви, позови, скарги до суду, в тому числі про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України.
Отже, зміст зобов'язання, що є предметом позовних вимог, повністю відповідає зобов'язанню, визначеному рішенням адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.04.2014р. № 19-р/к. У зв'язку з чим, колегія суддів зазначає, що позивач відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» правомірно звернувся до господарського суду з даним позовом про зобов'язання виконати рішення органів Антимонопольного комітету України у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції, тому твердження відповідача з цього приводу є безпідставним.
Таким чином, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про задоволення позову Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Генічеської міської ради про зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.04.2014р. № 19-р/к в частині призначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Генічеськ відповідно до чинного законодавства.
Разом з тим, висновок місцевого суду в частині відмови у задоволенні позову про зобов'язання виконати рішення адміністративної колегії відділення АМК від 25.04.2014р. № 19-р/к у справі № 10/2-14 щодо зобов'язання виконати пункт 4 рішення адміністративної колегії відділення АМК від 10.09.2013р. № 80/2-рш у справі № 95/2-13 про зобов'язання Генічеської міської ради скасувати своє рішення від 18.08.2010р. № 1330 в частині визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів з посиланням на те, що нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено повноважень сільських, селищних, міських рад скасовувати власні акти (рішення) з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, є помилковим.
Так, як вже було зазначено вище, статтею 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» унормовано, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.
В рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 року № 7рп/2009 у справі № 1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зроблено висновок, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З досліджених судом апеляційної інстанції обставин вбачається, що Генічеська міська рада не усунула порушення законодавства про захист економічної конкуренції, встановлені рішеннями № № 80/2-рш, 19-р/к, у визначений чинним законодавством спосіб, зокрема, й у межах повноважень, наданих Законом України «Про місцеве самоврядування України».
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позову підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову в цій частині.
Згідно з ст. ст. 44, 49 ГПК України з відповідача до Державного бюджету України підлягає стягненню 1218 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 609 грн. за розгляд апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.
Рішення господарського суду Херсонської області від 09 грудня 2014 року у справі № 923/1541/14 в частині відмови у задоволенні позову скасувати, викласти його резолютивну частину в наступній редакції:
Позов задовольнити.
Зобов'язати Генічеську міську раду Херсонської області виконати рішення адміністративної колегії Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 25.04.2014р. № 19-р/к у справі № 10/2-14 шляхом скасування рішення Генічеської міської ради Херсонської області від 18.08.2010 року № 1330 в частині визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів та шляхом призначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів у м. Генічеськ відповідно до чинного законодавства.
Стягнути з Генічеської міської ради Херсонської області (75500, Херсонська обл., м. Генічеськ, вул. Червоноармійська, буд. 8, код 35248359) до спеціального рахунку Державного бюджету України 1218 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 609 грн. за розгляд апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Херсонської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повна постанова складена 13.03.2015р.
Головуючий суддя: Бєляновський В.В.
Судді: Величко Т.А.
Поліщук Л.В.