про повернення позовної заяви
12.03.2015 Справа № 908/1518/15-г
Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Головкомпресормаш - Сервіс» (адреса - 40009 м. Суми, вул. Еллінська, 12)
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Конкордія ЛТД» (адреса - 84624 м. Горлівка Донецької області, вул. Пересипкіна, б. 10 кв. 306)
про стягнення заборгованості
10 березня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Головкомпресормаш - Сервіс» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Конкордія ЛТД» про стягнення заборгованості, яка підлягає поверненню без розгляду в зв'язку з наступним.
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.
До позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Головкомпресормаш - Сервіс», на підтвердження сплати судового збору за подачу позову, додано платіжне доручення №1051 від 10 грудня 2013р. на суму 1720,50 грн. та платіжне №85 від 30 травня 2014р. на суму 106,50 грн.
В постанові Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013р. «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України» зазначено наступне.
Пункт 2.20. Чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.
«Пункт 2.21. Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.
Пункт 2.22. Судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.
Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) повертається господарським судом з підстав передбачених ГПК України, а саме статтею статтею 435, пунктом 4 частини першої статті 63, пунктом 3 частини першої статті 97, пунктом 4 частини першої статті 1113, частиною другою і пунктом 1 частини четвертої статті 11120, пунктом 3 частини шостої статті 113, частиною п'ятою статті 1222, частиною п'ятою статті 1228. При цьому якщо таке повернення здійснюється у зв'язку з недодержанням заявником вимог закону щодо порядку та/або розміру сплати судового збору (сплата його не до спеціального фонду державного бюджету України або в меншому розмірі, ніж необхідно), то у відповідній ухвалі господарського суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору.
За відсутності у відповідному платіжному документі належних платіжних реквізитів або неправильного їх зазначення заява (скарга) так само повертається господарським судом без розгляду. При цьому в ухвалі, що виноситься господарським судом з даного приводу, має бути зазначено правильні платіжні реквізити для перерахування сум судового збору. Якщо у період часу між датою подання заяви (скарги) і датою надходження її до суду згадані реквізити змінилися, то ця обставина не тягне за собою наслідків у вигляді повернення такої заяви (скарги).»
Документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 21.01.2004р. № 22, пліт жне доручення має містити наступні обов'язкові реквізити:
назву документа;
дату складання і номер;
прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код платника та
номер його рахунку;
найменування та код банку платника;
найменування/прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), код
отримувача та номер його рахунку;
найменування та код банку отримувача;
суму цифрами та словами;
призначення платежу;
підпис платника.
З платіжного доручення №85 від 30.05.2014р. на суму 105,50 грн., доданого до позовної заяви вбачається, що це доручення не містить всіх необхідних реквізитів щодо отримувача грошових коштів.
Крім того, як зазначено в п. 42 Додатку 8 до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, в графі «Підпис банку» ставляться підписи відповідального виконавця банку, який оформив меморіальний ордер, та працівника, на якого покладено функції контролера.
Як вбачається з платіжних доручень №1051 від 10.12.2013р. та №85 від 30.05.2014р., вони не містять жодних відміток банку про прийняття платіжних доручень до виконання, відміток про виконання цих доручень, а також відсутні печатка банку та підпис уповноваженого працівника банку.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, Позивачем не надано належних та допустимих доказів сплави судового збору у встановленому розмірі та порядку.
Згідно з п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», недодержання вимог статей 54, 56 ГПК України та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.
Пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Запорізької області, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Головкомпресормаш - Сервіс» до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Конкордія ЛТД» про стягнення заборгованості та додані до неї документи повернути заявнику без розгляду.
Копії ухвали направити сторонам, заявнику разом з додатками.
Суддя Л.М. Сушко