25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40
18 лютого 2015 року справа № П/811/4558/14
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом
Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області
до
третя особа
Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації
Регіональна служба охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури
про
визнання протиправними дії та скасування погодження, -
Онуфріївська селищна рада Кіровоградської області звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації, за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог - Регіональна служба охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури про визнання дій Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації щодо погодження від 07.07.2014 року №01-15/2400/5.1/1 проекту землеустрою з організації та встановлення меж в натурі (на місцевості) території природно заповідного фонду парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення колишнього маєтку графа Толстого “Онуфріївський парк” регіональній службі охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури загальною площею: 51 7000 га для збереження та використання парків-пам'яток садово-паркового мистецтва (КВЦПЗ 04.07.), для цілей підрозділів 10.01, 10.11, 10.07 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду (КВЦПЗ-10.12) за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт. Онуфріївка - протиправними та скасувати дане погодження.
В обґрунтування вимог позивач посилався на те, що Регіональною службою охорони і реставрації пам'ток містобудування та архітектури на виконання розпоряджень голови Кіровоградської обласної державної адміністрації від 10.06.2013 р. №294-р "Про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду регіональній службі охорони і реставрації пам'ток містобудування та архітектури" із змінами, внесеними розпорядженням від 16.09.2013 р. №441-р "Про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 10 червня 2013 року №294-р" виготовлено Проект землеустрою з організації та встановлення меж в натурі (на місцевості)) території природно-охоронного фонду парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення колишнього маєтку графа Толстого «Онуфріївський парк».
Позивач зазначав, що даним Проектом на території парку передбачено види діяльності згідно Класифікації видів цільового призначення земель затвердженого наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, 10.07, 10.11, а саме будівництво та експлуатацію санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів у межах прибережних захисних смуг морів, морських заток і лиманів та рибогосподарських потреб, що суперечить Закону України "Про природно-заповідний фонд України", яким забороняється діяльність, що суперечить меті та завданням парку-пам'ятки, передбаченим цим Положенням про парк, і загрожує збереженню природного комплексу.
Відповідач, не визнавши позовні вимоги, проти задоволення адміністративного позову заперечив, зазначивши, що оскаржуване погодження прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством та не порушує прав позивача.
Позивач надав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі відповідно до адміністративного позову (а.с.25).
Відповідач та третя особа в судове засідання також не з'явились подавши до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності (а.с.53, 55).
Відповідно до ч.4 ст.122 КАС України - особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Враховуючи те, що всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності, здійснення подальшого розгляду справи можливо у порядку письмового провадження.
Дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що розпорядженням Голови Кіровоградської ОДА від 10 червня 2013 року №294-р Позивачу надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно-заповідного фонду парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення колишнього маєтку графа Толстого «Онуфріївський парк» загальною площею 51,7 га., у т.ч. 51.7 га - ліси та інші вкриті лісом площі земель природно-заповідного фонду за адресою: смт. Онуфріївка, Онуфріївського району, з метою збереження і використання об'єктів культурної спадщини (код класифікатора видів цільового призначення земель - 04.07).
Розпорядженням Голови Кіровоградської ОДА від 16 вересня 2013 року №441-р про внесення змін до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 10 червня 2013 року №294-р надано дозвіл регіональній службі охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури Кіровоградської обласної ради на розробку проекту землеустрою з організації та встановлення меж території природно-заповідного фонду парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення колишнього маєтку графа Толстого «Онуфріївський парк» загальною площею 51.7 га, у тому числі: 26,8 га - ліси та інші вкриті лісом площі земель природно-заповідного фонду, 24,9 га - під ставками за адресою смт. Онуфріївка, Онуфріївського району з метою збереження і використання об'єктів культурної спадщини.
Так, на виконання вищевказаних розпоряджень виготовлено Проект землеустрою з організації та встановлення меж в натурі (на місцевості) території природно-охоронного фонду парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення колишнього маєтку графа Толстого «Онуфріївський парк» Регіональній службі охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури загальною площею: 51,7000 га для збереження та використання парків пам'яток садово-паркового мистецтва (КВЦПЗ-04.07.), для цілей підрозділів 10.01, 10.11, 10.07 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду (КВПЦЗ - 10.12) за адресою: Кіровоградська область, Онуфріївський район, смт.Онуфріївка (далі - Проект землеустрою) у ТОВ «ГРАНД-ІНФОРМ» (а.с.44).
07.07.2014 року за №01-15/2400/5.1/1 листом Відповідачем погоджено Проект землеустрою (а.с.9).
Оцінюючи правомірність дій відповідача та прийнятого оскаржуваного рішення, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЗУ Про природно-заповідний фонд України спеціально уповноваженим органом державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади в галузі охорони навколишнього середовища.
Механізм погодження природоохоронними органами вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів, місць розташування об'єктів та проектів відведення земельних ділянок щодо усіх категорій земель незалежно від форм власності чи користування визначає Порядок погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, який затверджено Наказом Мінприроди України від 05.11.2004 № 434 (далі-Порядок).
Згідно п. 1.6 Порядку, головною метою погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок є забезпечення дотримання вимог природоохоронного законодавства при набутті чи припиненні прав власників землі та землекористувачів на землю та сприяння формуванню екомережі.
Відповідно до п. 2.4. Порядку, матеріали щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, зміст та склад яких відповідає визначеним природоохоронним органом вимогам, розглядаються на предмет дотримання положень законодавчих та інших нормативно-правових актів, стандартів, норм, правил у сфері охорони довкілля, перелік яких визначається з урахуванням конкретної ситуації.
Пунктом 4.1 Порядку передбачено, що висновок природоохоронного органу про результати розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки (додаток 2) оформляється на бланку цього органу.
В свою чергу пункт 4.2 Порядку зазначає, що у висновку природоохоронного органу про результати розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки наводиться оцінка відповідності законодавству запланованої діяльності та її припустимості з точки зору потреб формування екомережі та впливу на довкілля.
За приписом пункту 4.3 Порядку встановлено, з урахуванням конкретної ситуації, у висновку природоохоронного органу про результати розгляду матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельної ділянки визначаються умови щодо: консервації деградованих, техногенно забруднених та малопродуктивних земельних ділянок, рекультивації порушених земель, переоформлення охоронного зобов'язання щодо територій та об'єктів природно-заповідного фонду та земель, зарезервованих для заповідання, дотримання встановленого режиму використання водоохоронних зон та прибережних захисних смуг, заплав малих річок, збереження біоти, занесеної до Червоної книги України чи інших природоохоронних реєстрів, встановлення інших природоохоронних обмежень, проведення державної екологічної експертизи об'єктів, які їй підлягають, отримання дозволу на спецводокористування тощо.
Як вбачається з листа-погодження Проекту, відповідачем погоджується проект при умовах додержання завдань та обмежень, передбачених Положенням про Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Онуфріївський парк», затвердженим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18 травня 2013 року №215, вимог та обмежень до використання земельних угідь в межах прибережно-захисної смуги водойми (ставу «Нижнього»), визначених статтями 60,61 Земельного Кодексу України та статтями 88,89 Водного Кодексу України.
Так, в зазначеному листі визначено, які саме види господарської діяльності в прибережно-захисній смузі забороняється здійснювати: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо. Не чинити дії, що можуть призвести до погіршення якісних характеристик ґрунтів суміжних ділянок та екологічного стану навколишнього середовища.
Крім того, суд зазначає, що суттю Проекту землеустрою є схема і конфігурація меж природно-заповідного фонду, загальна площа, охоплена межами, та експлікація його земель, якою встановлюється їх призначення.
Згідно п.1.4 Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ) затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів № 548 від 23.07.2010 року КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.
Присвоєння коду КВПЦЗ 10.07 - для рибогосподарських потреб, зазначений в Проекті землеустрою, здійснено у відповідності до п.3.2 Положення про Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Онуфріївський парк», абзац 6 якого зазначає, що на території Парку-пам'ятки дозволяється у встановленому порядку використання ставків в цілях господарського риборозведення та ракорозведення (а.с.44).
З матеріалів справи вбачається, що на титульному аркуші проекту було зазначено код КВПЦЗ 10.11 - для будівництва та експлуатації санаторіїв та інших лікувально-оздоровчих закладів у межах прибережних захисних смуг морів, морських заток і лиманів.
Разом з тим, в матеріалах справи міститися лист ТОВ «ГРАНД-ІНФОРМ» від 09.02.2015 року № 27/02-15, в якому директор підприємства яке виготовляло проект землеустрою зазначив, що код цільового призначення земель 10.11 визначає такий вид цільового призначення, як будівництво та експлуатація санаторіїв у межах прибережних смуг морів, морських заток і лиманів (а.с.43).
Проте, територія Онуфріївського парку не межує з морями, морськими затоками і лиманами, а також не охоплює своїми межами перелічені водні об'єкти, отже є очевидним що даний код цільового призначення на титульному аркуші проекту зазначений помилково. Тому, зазначення в проекті коду цільового призначення земель 10.11 є лише технічною, механічною помилкою при наборі тексту титульного аркушу, замість якого слід було зазначити код 10.10.
З метою усунення даної технічної механічної помилки надано відкореговані титульні аркуші проекту землеустрою щодо встановлення меж природно-заповідного фонду загальнодержавного значення «Онуфріївський парк» із зазначенням на них належного КВЦПЗ. 10.10, замість раніше помилково надрукованого КВЦПЗ 10.11.
З огляду на викладене, Кіровоградський окружний адміністративний суд вважає, що відповідач погодив Проект землеустрою на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством.
Крім того, досліджуючи спірні правовідносини судом встановлено, що відповідно до листа Онуфріївської селищної ради від 26 грудня 2012 року №704, територія Онуфріївського парку не входить до складу земель Онуфріївської селищної Ради, а проект землеустрою щодо встановлення меж території природно-заповідного фонду не є містобудівною документацією.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності (на місцевому рівні селища) перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель державної власності (в т.ч. природно-заповідного фонду загальнодержавного значення).
Положенням про Парк-пам'ятку садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Онуфріївський парк» визначено, що земельна ділянка розташована на території смт. Онуфріївка Онуфріївського району Кіровоградської області і перебуває у віданні регіональної служби охорони і реставрації пам'яток містобудування та архітектури Кіровоградської обласної ради (а.с.41).
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади.
Положеннями частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Пункт 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З аналізу наведених норм процесуального права вбачається, що судовий захист прав, свобод або інтересів шляхом повного чи часткового задоволення адміністративного позову, можливий виключно відносно тієї особи, права, свободи або інтереси якої порушено з боку конкретного суб'єкта владних повноважень та за умови порушення її прав.
Проте, позивачем не доведено, а судом не встановлено, що оскаржувані дії та погодження порушує права, свободи чи інтереси позивача.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи з наведених норм права та встановлених по справі дійсних обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов Онуфріївської селищної ради задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 17, 86, 94, 158, 163-165 Кодексу адміністративного судочинства України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -
У задоволенні адміністративного позову Онуфріївської селищної ради Кіровоградської області до Департаменту екології та природних ресурсів Кіровоградської обласної державної адміністрації - відмовити.
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України
Суддя Р.В. Жук