Рішення від 05.03.2015 по справі 22-ц/796/3503/2015

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/3503/2015 Головуючий в 1-й інстанції - Букіна О.М.

Доповідач-Чобіток А.О.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Чобіток А.О.

суддів - Немировської О.В.,Ящук Т.І.

при секретарі - Мороз Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про збільшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2014 позивач пред»явила вказаний позов до відповідача та зазначала,що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2010 року стягнуто з відповідача на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей по 500 грн. на кожну дитину до досягнення кожною повноліття. При цьому суд врахував,що на утриманні відповідача знаходиться дружина ОСОБА_5, яка не працює у зв»язку із доглядом за немовлям та двоє неповнолітніх дітей, донька ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_2.

Посилаючись на те, що вона не працює чим погіршено її майновий стан,а відповідач є заможною людиною, володіє рухомим та нерухомим майном, є засновником та керівником ТОВ «Незалежна адвокатська компанія «Монітум», здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець, внаслідок чого його матеріальний стан збільшився,позивач просила стягнути з останнього на її користь на утримання двох дітей аліменти у розмірі 1500 грн. на кожну дитину.

РішеннямСолом»янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що, суд не сприяв їй в отриманні належних доказів на підтвердження матеріального становища щодо фактичних витрат відповідача на себе та членів сім»ї. Суд неправомірно врахував при вирішенні спору лише надані відповідачем документи,без врахування фактичних витрат, здійснених відповідачем, загального рівня життя останнього та його сім»ї, набуття у власність цінного рухомого майна після 2010 року.

Вислухавши доповідь судді, пояснення відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, обставини справи , колегія суддів приходить до наступного.

Встановлено, що сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі до 19.05.2005 року , від якого мають двох дітей - доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 15.10.2008 року з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 на утримання дітей стягнуто аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі по 5 000 грн. на кожну дитину.

Рішенням цього ж суду від 17.09.2010 року, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 по 500 грн. 00 коп. на кожну дитину до досягнення кожною з цих дітей повноліття. При цьому судом враховано, що на час ухвалення рішення ОСОБА_4 має іншу сім»ю, в якій також має двох дітей - доньок ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку-фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 , його дохід за І квартал 2014 року склав 7 400,00 грн., а за півріччя 2014 року - 16400,00 грн..

Згідно з довідкою ТОВ «Незалежна адвокатська компанія «Монітум», яка підписана його директором ОСОБА_4 від 13.05.2014 року, за період з 28.11.2008 року по 13 травня 2014 року вказане товариство господарську діяльність не здійснює, доходів не отримує та валовий обіг, у тому числі грошових коштів, по рахункам відсутній.

За умовами іпотечного договору від 22.12.2006 року, ОСОБА_4 як іпотекодавець , який за рахунок кредиту в сумі 396800 доларів США, отриманого на підставі Кредитного договору № 06-06-И/29 від 22.12.2006 року від іпотекодержателя, набув нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, яку і передав в іпотеку.

Також згідно з договором застави, ОСОБА_4 як забезпечення кредитних ресурсів, виданих за кредитним договором № 06-06-И/29 від 22.12.2006 року, передав в заставу, належний йому автомобіль марки Лексус.

За даними Головного центру обробки спеціальної інформації за № 1480/9 від 15.05.2014 року, ОСОБА_4 21.03.2014 року перетинав кордон за маршрутом Київ-Шарджа, а також в зворотньому напрямку 28.03.2014 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що передбачені ст. 192 СК України підстави до збільшення розміру аліментів на користь позивача відсутні, врахувавши при цьому, що отримані доходи відповідача в порівнянні з 2011 роком погіршилися, ТОВ «Незалежна адвокатська компанія «Монітум», директором якої є ОСОБА_4 за період з 28.11.2008 року - 13.05.2014 року доходів як у вигляді заробітної плати, так і у вигляді дивідендів не отримує, також останній має на утриманні від другого шлюбу двох малолітніх дітей, а також має наявні зобов»язання по кредитному договору .

Проте з таким висновком суду колегія суддів погодитись не може, оскільки до нього суд прийшов без належного встановлення обставин та дослідження наявних в матеріалах справи доказів , що призвело до неправильного вирішення даної справи.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов»язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Як вже зазначалось вище, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17.09.2010 року з ОСОБА_4 на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей сторін - сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по 500 грн. 00 коп. на кожну дитину до досягнення кожною з цих дітей повноліття.

Донька сторін у справі , ОСОБА_6 , народилась ІНФОРМАЦІЯ_3, тобто ІНФОРМАЦІЯ_5 вона досягла повноліття.

Таким чином, на час ухвалення рішення суду , 03.12.2014 року, обов»язок ОСОБА_4 щодо утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 , припинився, внаслідок чого змінилось як матеріальне становище платника аліментів , так і його сімейний стан.

Проте , відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та вказану обставину у сукупності з наданими сторонами доказами у відповідності до вимог ст. 212 ЦПК України не оцінив.

Частиною 1 ст. 192 СК України визначено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров»я когось із них.

Як вбачається з матеріалів справи, то дохід відповідача за півріччя 2014 року складає 16 400 грн., з яких він має сплатити аліментні зобов»язання, кредитні зобов»язання, а також утримати себе, членів своєї сім»ї, серед яких двох малолітніх дітей від іншого шлюбу, здійснити утримання нерухомого та рухомого майна , що перебуває й його власності.

На думку колегії суддів, вказане свідчить про те, що величина вказаних витрат, вочевидь не відповідає наданому відповідачем розміру його доходу, що також вказує про те, що матеріальне становище платника аліментів дозволяє збільшити розмір аліментів на утримання сина сторін , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4.

Отже, зважаючи на матеріальний та сімейний стан відповідача, вік сина сторін , ОСОБА_7, його потреби в існуванні (їжа ,одяг, комфорт, користування житлово-комунальними та медичними послугами) та потреби в реалізації соціального та духовного розвитку, колегія суддів вважає за можливе збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на утримання сина з 500 грн. 00 коп. до 1 000 грн. 00 коп., що буде відповідати як інтересам дитини, так і можливостям його батька, відповідача у справі.

На підставі викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 304,307,309,313,314,316,319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Солом»янського районного суду м. Києва від 03 грудня 2014 року скасувати та ухвалити нове наступного змісту.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, щомісячно у розмірі 1 000 грн. 00 коп. до досягнення дитиною повноліття.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - Судді -

Попередній документ
43093042
Наступний документ
43093044
Інформація про рішення:
№ рішення: 43093043
№ справи: 22-ц/796/3503/2015
Дата рішення: 05.03.2015
Дата публікації: 19.03.2015
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд міста Києва
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про стягнення аліментів