Справа № 11/796/103/2015 Категорія: ст.425 КК
Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1 Головуючий у апеляційній інстанції: ОСОБА_2
05 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
підсудного ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м.Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 січня 2015 року,
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 21 січня 2015 року кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.425 КК України, повернуто прокурору Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, для проведення додаткового розслідування.
Органами досудового слідства ОСОБА_7 обвинувачується в тому, він, будучи військовою службовою особою, під час виконання функцій замовника будівництва об'єкту та здійснення на цьому об'єкті технічного нагляду, діючи всупереч вимог ст.68 Конституції України, ст.ст. 837, ч.1 ст.849, ч.ч.1, 3 ст.853 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 11 та 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-XIV, ст.ст. 1,7,8 Дисциплінарного Статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006 року №3460-IV, п.10 «Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ», затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114, п.п.4.11, 4.12 Положення про управління розквартирування і капітального будівництва ГУ ВВ МВС України, затвердженого наказом командуючого ВВ МВС України від 24.04.2000 року №190, п.п. 5, 6.1, 6.2, 6.3 Положення про службу замовника капітального будівництва ГУВВ МВС України, затвердженого наказом командуючого ВВ МВС України від 23.08.2000 року №503, в грудні 2001 року, недбало ставлячись до обов'язків військової служби через несумлінне ставлення до них, маючи реальну можливість до їх виконання належним чином, особисто не перевірив достовірність даних, занесених у акти приймання виконаних робіт форми №КБ-2в, №90 за грудень 2001 року, №88 за грудень 2001 року, №87 за грудень 2001 року, №89 за грудень 2001 року, в частині виконання робіт щодо улаштування у будинках №1, 2, 4, АДРЕСА_1 буронабивних паль, №91 за грудень 2001 року, в частині виконання робіт щодо улаштування у будинку АДРЕСА_1 фундаментної плити (ростверку) з бетону класу ВЗО, одноособово погодив вказані акти форми №КБ-2в власним підписом, внаслідок чого з державного бюджету на рахунок БК «УкрАзіаБуд» безпідставно перераховано кошти у сумі 4 644 595 грн., чим державі, в особі ГУВВ МВС України, заподіяно збитків на указану суму, що є тяжкими наслідками.
Зазначені дії ОСОБА_7 кваліфіковані за ч.2 ст.425 КК України як недбале ставлення військової службової особи до служби, що спричинило тяжкі наслідки.
В обґрунтування підстав повернення справи на додаткове розслідування суд першої інстанції послався на те, що в матеріалах кримінальної справи відсутні Реєстри зобов'язань УРіКБ ГУ ВВ МВС України за 2001 рік та первинні бухгалтерські документи, засвідчені належним чином згідно норм Порядку №103, а тому визначити суму збитків, заподіяних державі в особі УРіКБ ГУ ВВ МВС України, в частині виконання робіт щодо улаштування у будинках АДРЕСА_2 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 буронабивних паль; в будинку АДРЕСА_1 фундаментної плити з бетону; у будинках АДРЕСА_1 фундаментальної залізобетонної плити над існуючим колектором; виготовлення металевих закладних виробів з використанням труб в обсязі 3,45 тонни над ростверком існуючого колектору, виконання земельних робіт в об'ємі 13 120 м. куб., улаштування стін та днищ в обсязі 4 160 м. куб. та гідроізоляції ростверку бітумною масою, в тому числі експертним шляхом, неможливо.
Суд також послався на те, що оскільки ОСОБА_7 інкримінується вчинення злочинних дій, пов'язаних із заподіянням державі збитків з тяжкими наслідками, для перевірки обвинувачення в цій частині ним вичерпано всі можливості, в тому числі і в порядку ст.315-1 КПК України, щодо витребування бухгалтерських документів, необхідних для встановлення повного обсягу виконаних будівельних робіт у будинках №1,2,4,6 по проспекту Генерала Ватутіна в м. Києві та для визначення суму збитків, заподіяних державі в особі УРіКБ ГУ ВВ МВС України, у зв'язку з їх відсутністю.
За наведених обставин суд вважає, що зазначені недоліки досудового слідства є істотним порушенням вимог кримінально процесуального закону, які неможливо усунути під час судового розгляду справи, що є підставою для повернення кримінальної справи прокурору для проведення додаткового розслідування.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, вважає, що постанова суду є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню, у зв'язку з однобічним проведенням судового слідства, невідповідністю висновків суду , викладених у постанові, фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду всебічно, повно та об'єктивно розглянути справу і ухвалити законне, обґрунтоване і справедливе рішення.
Вважає, що вказані у судовому рішенні недоліки суд міг самостійно усунути під час судового розгляду, в тому числі шляхом призначення додаткової експертизи, виклику та допиту експерта, відповідальних службових осіб Управління розквартирування і капітального будівництва ГУ ВВ МВС України та Державного казначейства України. Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд не вказав, які слідчі дії необхідно провести під час додаткового розслідування та які конкретно обставини дослідити. Крім цього, на думку прокурора, судом безпідставно не взято до уваги інші докази, достатні для підтверджується вина ОСОБА_7 у вчиненні злочину.
З результатом розгляду апеляції просить постанову суду скасувати та направити кримінальну справу на новий судовий розгляд до Солом'янського районного суду міста Києва, в іншому складі суду.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав внесену апеляцію та просив її задовольнити, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника, які вважали рішення суду першої інстанції незаконним, перевіривши матеріали кримінальної справи та проаналізувавши апеляційні доводи, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України в редакції 1960 року повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України в редакції 1960 року, не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речі та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого; тощо).
В обґрунтування допущеної неповноти досудового слідства суд першої інстанції послався на те, що в матеріалах кримінальної справи відсутні Реєстри зобов'язань УРіКБ ГУ ВВ МВС України за 2001 рік та первинні бухгалтерські документи, без яких неможливо визначити суму збитків, заподіяних державі в особі УРіКБ ГУ ВВ МВС України.
Колегія суддів визнає обґрунтованими доводи апеляції прокурора про те, що суд першої інстанції, приймаючи рішення про повернення справи на додаткове розслідування, мав змогу самостійно усунути зазначені вище встановлені недоліки досудового слідства, в тому числі шляхом надання повторного судового доручення у порядку, передбаченому в ст.315-1 КПК України в редакції 1960 року, призначення додаткової експертизи, виклику та допиту експерта, виклику і допиту інших свідків, витребуванням додаткових документів.
Визнавши, що судом вичерпані всі можливості щодо витребування додаткових доказів - документів, необхідних для встановлення заподіяних державі збитків, суд незаконно ухвалив рішення про повернення справи на додаткове розслідування, оскільки згідно п.10 постанови Пленуму Суду України №2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли немає доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користі підсудного і постановити згідно з ч.4 ст.327 КПК України в редакції 1960 року виправдувальний вирок.
Обґрунтованими є доводи прокурора в поданій апеляції про незаконність судового рішення і в тій частині, що повертаючи справу на додаткове розслідування, суд не вказав, які слідчі дії необхідно провести під час додаткового розслідування та які конкретно обставини дослідити.
При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції мав можливість створити необхідні умови для виконання сторонами їхніх процесуальних обов'язків та здійснення наданих їм прав, розглянути кримінальну справу в межах пред'явленого обвинувачення і прийняти відповідне рішення по суті пред'явленого обвинувачення з наявними в матеріалах справи доказами.
З наведених вище підстав колегія суддів вважає апеляцію прокурора обґрунтованою, а її вимоги такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України в редакції 1960 року, п.11, 15 Перехідних положень КПК України, колегія суддів, -
Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 21 січня 2015 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст.425 КК України, повернуто прокурору Центрального регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері для проведення додаткового розслідування, скасувати.
Матеріали кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_7 за ч.2 ст.425 КК України повернути до Солом'янського районного суду м. Києва, на новий судовий розгляд, в іншому складі суддів.
Судді:
________________ ________________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4