Апеляційний суд міста Києва
1[1]
про залишення апеляційної скарги без руху
05 лютого 2015 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ) на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року,
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року ОСОБА_5 визнано винуватою у скоєнні злочину, передбачених ч. 1 ст. 125 КК України та призначено їй покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Цим же вироком суд відмовив в задоволенні цивільного позову законного представника малолітньої потерпілої в частині матеріальної шкоди у сумі 10000 (десять тисяч) гривень.
А, цивільний позов законного представника малолітньої потерпілої в частині моральної шкоди суд задовольнив частково, стягнувши із ОСОБА_5 моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) гривень на користь ОСОБА_4 .
Не погоджуючись з вироком суду, представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , адвокат ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ) подали апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду стосовно ОСОБА_5 змінити в частині звільнення засудженої від відшкодування законному представнику неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 - матері ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 10000 (десять тисяч) гривень, також - відшкодування завданої моральної шкоди в розмірі 5000 (п'яти тисяч) гривень. Ухвалити новий вирок, яким стягнути з ОСОБА_5 збільшену матеріальну та моральну шкоду.
Перевіркою вказаної скарги на предмет її відповідності вимогам ст. 396 КПК України, встановлено, що вона не в повній мірі відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до вимог, передбачених пунктом 4 ч. 2 ст. 396 КПК України, в апеляційній скарзі, поряд з іншими даними, повинні бути зазначені вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Між тим, як вбачається зі змісту апеляційної скарги, представником неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ) ці вимоги додержані не були.
Так, апелянти просять вирок суду в частині звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від відшкодування матеріальної та моральної шкоди законному представнику малолітньої потерпілої ОСОБА_2 - матері ОСОБА_4 - змінити.
При цьому згідно вироку суду, рішенням суду про звільнення ОСОБА_5 від відшкодування матеріальної та моральної шкоди законному представнику малолітньої потерпілої ОСОБА_2 - матері ОСОБА_4 не приймалося.
Окрім того, апелянти просять збільшити суму, яка підлягає стягненню з обвинуваченої ОСОБА_5 на користь законного представника малолітньої потерпілої ОСОБА_2 , при цьому конкретно не вказують яку суму вони просять стягнути з обвинуваченої.
Крім цього, на підставі ч. 6 ст. 396 до апеляційної скарги (з усунутими недоліками) та доданих до неї письмових матеріалів надаються копії в кількості, необхідних для їх надіслання сторонам кримінального провадження та іншим учасникам судового провадження, інтересів яких стосується апеляційна скарга.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 398, 399 КПК України, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 та законного представника ОСОБА_4 (в інтересах малолітньої потерпілої ОСОБА_2 ) на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року, залишити без руху, встановивши строк для усунення виявлених недоліків - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду м. Києва
ОСОБА_1
Справа № 11-кп/796/477/2015