Провадження № 2/742/243/15
Єдиний унікальний № 742/350/15-ц
03 березня 2015 року
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., за участю сторін та їх представників, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: територіальна громада м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради - про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем, -
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3, уточнивши який в судовому засіданні просять суд визнати за ними право на приватизацію земельної ділянки НОМЕР_1 розміром 0,0081га, відповідно до встановлених зовнішніх меж згідно плану розподілу земельної ділянки затвердженої рішенням Прилуцької міської ради від 10.07.2003 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, без отримання згоди суміжного землекористувача ОСОБА_3.
Позов мотивують тим, що рішенням Прилуцької міської ради №15 від 28.11.2014 року їм дозволено розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 у власність. Ця земельна ділянка знаходиться у їх постійному користуванні, але відповідач безпідставно не підписує Акт погодження меж зазначеної земельної ділянки, без чого Прилуцька міська рада не може прийняти рішення про затвердження технічної документації із землеустрою та передачу цієї ділянки їм у власність. Оскільки погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами є обов»язковою умовою для виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, який є невід"ємною частиною технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку, а дії ОСОБА_3 щодо безпідставної відмови від підписання акту порушують права позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, останні просить суд визнати за ними право на приватизацію земельної ділянки без погодження меж ділянки з суміжним землекористувачем ОСОБА_3 (а.с. 2-4, 48).
В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 та представник обох позивачів адвокат ОСОБА_4 просять суд задовольнити позовні вимоги вказуючи на те, що лише 5 метрів погонних є суміжними межі земельних ділянок сторін і між ними не існує спору щодо правильності визначення меж земельної ділянки, але з особистих міркувань відповідач безпідставно відмовляється підписати акт погодження.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_5 заявлених вимог не визнали та просили суд відмовити в задоволенні позову, оскільки позивачі відмовили на прохання ОСОБА_3 надати частину земельної ділянку для використання "в"їзду-виїзду" на земельну ділянку, де відповідач здійснює будівництво. При цьому, сторна відповідача не оспорює межі земельної ділянки (площею 81кв.м.), якою користуються позивачі, та яка межує із земельною ділянкою відповідачки на 5-ти погонних метрах.
Представник територіальної громади в особі Прилуцької міської ради в судовому засіданні поклалися на розсуд суду та при цьому пояснив, що обов"язковою умовою для виготовлення кадастрового плану земельної ділянки, який є невід"ємною частиною технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку є погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами. При цьому посить суд врахувати рекомендації постійної депутатської комісії Прилуцької міськради з питань будівництва, земельних відносин....№2 від 25.02.2015 року про необхідність облаштування проїзду до земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.60-61).
Вислухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку задовольнити позов, з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Прилуцького міськрайсуду від 27.03.2013 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право спільної сумісної власності за набувальною давністю на приміщення в будинку АДРЕСА_1 та господарсько-побутові будівлі і споруди (а.с.7).
Рішенням виконавчого комітету Прилуцької міськради №436 від 25.11.2014 року житловому будинку з господарсько-побутовими будівлями і спорудами приміщення АДРЕСА_1, належних ОСОБА_1 та ОСОБА_2, надано поштову адресу - АДРЕСА_1 (а.с.9).
Рішенням Прилуцької міської ради №15 від 28.11.2014 року позивачам дозволено розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 у власність (а.с.10).
Відповідно до витягу з Рішення Прилуцької міської ради від 10.07.2003 року, погоджено розподіл земельної ділянки по АДРЕСА_1 за згодою землекористувачів, згідно плану, де в числі інших значиться і земельна ділянка НОМЕР_1 розміром 0,0081га, на оформлення якої у власність претендують позивачі, та яка межує протягом 5-ть погонних метрів із земельною ділянкою, яка перебуває у відповідачки згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку (а.с.50-51).
Отже, судом установлено, що земельна ділянка НОМЕР_1 площею 0,0081га, межі якої встановлюються, перебуває у постійному користуванні позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на законних підставах, у зв"язку з чим останні, в ході оформлення документації звернулися до власника сусідньої земельної ділянки по АДРЕСА_1 (відповідача) ОСОБА_3 щодо підписання акта встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0081га по АДРЕСА_1 (а.с.12-14), проте остання від підпису акта відмовилась, мотивуючи необхідністю встановлення земельного сервітуту для забезпечення "в"їзду-виїзду" на її земельну ділянку, де ОСОБА_3 здійснює будівництво (а.с.54).
Вирішуючи спір у даній справі, суд приймає до уваги рекомендації постійної депутатської комісії Прилуцької міськради з питань будівництва, земельних відносин....№2 від 25.02.2015 року врахувати необхідність облаштування проїзду до земельної ділянки по АДРЕСА_1 (а.с.60-61) та вважає, що вирішення питань земельного сурвітуту чи з"ясування іншої можливості "в"їзду-виїзду" до земельної ділянки відповідача ОСОБА_6 - не є предметом розгляду в даній справі.
Відповідно до ст. 91 ЗК України власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
Відповідно до ч. 3 ст. 103 ЗК України власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них. Згідно з ст. 106 ЗК України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.
Відповідно до ст. 158 ЗК України органи, що вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.
Відповідно до Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43 технічна документація зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою включає кадастровий план земельної ділянки, складений за результатами зйомки.
Згідно з ч. 2 ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.
Таким чином, погодження меж земельної ділянки з суміжними землекористувачами є обов»язковою умовою для виготовлення кадастрого плану земельної ділянки, який є невід»ємною частиною технічної документації зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку.
Судом встановлено, що у зв»язку з відмовою ОСОБА_3 підписати акт встановлення і узгодження меж земельної ділянки, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позбавлені можливості реалізувати своє право на приватизацію наявної у їх користуванні земельної ділянки НОМЕР_1 площею 0,0081г, в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по АДРЕСА_1 у власність.
Частиною 2 ст. 152 ЗК України передбачено, що власник або землекористувач може вимагати усунення порушень його прав на землю.
Порушене право ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає захисту у суді та поновленню у спосіб, визначений відповідно до ст. 16 ЦК України - шляхом визнання їх права, а тому суд вважає неправомірною відмову ОСОБА_3 як суміжного землекористувача, земельна ділянка, якої розташована за адресою АДРЕСА_1 погодити та підписати акт визначення, встановлення і погодження зовнішніх меж земельної ділянки НОМЕР_1 розміром 0,0081га по АДРЕСА_1.
На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним позов задовольнити.
Керуючись ст.ст. 10, 15, 59, 60, 61, 88, 213-215, 294 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: територіальна громада м. Прилуки в особі Прилуцької міської ради - про визнання права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем - задовольнити.
Визнати право ОСОБА_1, ОСОБА_2 на приватизацію земельної ділянки НОМЕР_1 розміром 0,0081га, відповідно до встановлених зовнішніх меж згідно плану розподілу земельної ділянки затвердженої рішенням Прилуцької міської ради від 10.07.2003 року, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, без отримання згоди суміжного землекористувача ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення рішення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий суддя Білокур В.І.