Справа № 736/341/15-ц
Номер провадження 6/736/14/15
13 березня 2015 року м. Корюківка
Корюківський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді Синько О.О.,
при секретарі Крапивній Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань суду у м. Корюківці подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, -
Старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції Чернігівської області (далі - ВДВС) ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань боржнику ОСОБА_2 на підставі ст.6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України”. Свої вимоги мотивує тим, що боржником рішення суду про стягнення з нього аліментів на утримання дитини добровільно не виконується - кошти, які повинен сплачувати боржник на утримання дитини, не сплачуються.
Старший державний виконавець ВДВС ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, у поданні просила суд розглянути його без участі державного виконавця.
Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подання про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, матеріали виконавчого провадження ВП № 1649267, суд приходить до висновку, що подання не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
25.11.2005 року старшим державним виконавцем ВДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 1649267 з виконання виконавчого листа Корюківського районного суду Чернігівської області № 2-764, виданого 16.11.2005 року про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? (однієї четвертої) частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 04 листопада 2005 року і до повноліття дитини.
Згідно ст.30 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження) державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Проте, в матеріалах виконавчого провадження ВП № 1649267 відсутні будь-які відомості щодо отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 1649267 від 25.11.2005 року у відповідності до ст.30 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження), а відтак і обізнаності боржника про відкриття виконавчого провадження щодо нього та строки добровільного виконання постанови.
26.10.2011 року державним виконавцем ВДВС при примусовому виконані виконавчого листа № 2-764, виданого 16.11.2005 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів складено акт про те, що боржника не було вдома, а тому перевірити майновий стан не було можливим.
В матеріалах виконавчого провадження № 1649267 є виклик державного виконавця, яким боржника ОСОБА_2 було зобов'язано з'явитись до державного виконавця 03.10.2013 року для вирішення питання щодо подальшої сплати аліментів. Одночасно боржника попереджено про притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів за ст.164 КК України.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до п.2, п.5 ч.1 ст.6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України” громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України або якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням - до виконання зобов'язань. Громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
У відповідності до ст.377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Отже, згідно вказаних вище положень законодавства, обов'язковою підставою для обмеження громадянина України у його праві виїзду за межі України є ухилення боржника від виконання ним своїх зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.
Однак, матеріали виконавчого провадження не містять доказів умисного ухилення боржника від виконання ним своїх боргових зобов'язань. Зокрема, постанова про відкриття виконавчого провадження серії ВП № 1649267 від 25.11.2005 року у встановленому ст.30 Закону України “Про виконавче провадження” (в редакції, чинній на час відкриття виконавчого провадження) порядку до відома боржника не доведена, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати зобов'язання у строки, встановлені державним виконавцем. Складений державним виконавцем ВДВС 26.10.2011 року акт про відсутність боржника вдома, у зв'язку з чим неможливо було перевірити його майновий стан, не свідчить про умисне ухилення боржника від виконання ним своїх зобов'язань, так як причини відсутності боржника вдома та несплати ним аліментів, на час складання акту, державним виконавцем не встановлені.
Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України “Про виконавче провадження” державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Враховуючи викладене вище, керуючись ст.33 Конституції України, ст.ст.5, 11, 32, 40 Закону України “Про виконавче провадження”, ст.6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України”, ст.377-1, п.24 ч.1 ст.293 ЦПК України, суд -
У задоволенні подання старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Корюківського районного управління юстиції ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження боржнику у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань - відмовити повністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Чернігівської протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали шляхом подання апеляційної скарги до Корюківського районного суду Чернігівської області.
Суддя Корюківського районного суду
Чернігівської області ОСОБА_5