ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
11 березня 2015 року №826/18121/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Літвінової А.В., суддів Кротюка О.В., Мазур А.С., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомголови Державної екологічної інспекції Казимира Михайла Миколайовича
доДержавної виконавчої служби України
провизнання протиправною та скасування постанови від 29.10.2014 ВП№18892188,
Голова Державної екологічної інспекції Казимир Михайло Миколайович звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної виконавчої служби України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 29.10.2014 ВП№18892188.
Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову про накладення штрафу від 29.10.2014 ВП№18892188, що в свою чергу призвело до порушення прав та законних інтересів позивача.
Під час судового розгляду справи провадження в адміністративній справі №826/18121/14 зупинялось до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №826/15304/14.
Після поновлення провадження у справі, відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив.
Розгляд справи здійснено в письмовому провадженні відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про накладення штрафу від 29.10.2014 ВП№18892188 за повторне невиконання рішення Окружного адміністративного суду місті Києва від 18.03.2010 №2а-14578/09/2670.
Позивач посилаючись на протиправність оскаржуваної постанови від 29.10.2014 ВП№18892188, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з даним позовом.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Положеннями статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» визначені загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Водночас, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження (частина перша статті 75 Закону України «Про виконавче провадження»).
При цьому, відповідно до частини другої статті 75 Закону України «Про виконавче провадження», у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Приписами статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Як вбачається з матеріалів справи, постановою відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про накладення штрафу від 17.09.2014 ВП№18892188 за невиконання рішення Окружного адміністративного суду місті Києва від 18.03.2010 №2а-14578/09/2670 на голову Державної екологічної інспекції України накладено штраф у розмірі 340,00 грн. згідно частини першої статті 89 Закону України «Про виконавче провадження».
У свою чергу, на виконання вимог частини другої статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», за повторне невиконання рішення Окружного адміністративного суду місті Києва від 18.09.2010 №2а-14578/09/2670, відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про накладення штрафу від 29.10.2014 ВП№18892188, відповідно до якої, на позивача накладено штраф у подвійному розмірі - 680 грн.
Як встановлено судом під час розгляду справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №826/15304/14 скасовано постанову про накладення штрафу від 17.09.2014 ВП№18892188.
Зокрема, судовим рішенням в адміністративній справі №826/15304/14 встановлені обставини поважності причин із невиконання рішення суду, що виключає можливість накладення штрафу в порядку статті 89 Закону України «Про виконавче провадження».
Так, головою Державної екологічної інспекції України направлено на адресу ОСОБА_2 пропозиції щодо виконання судового рішення від 23.05.2014 №5-18-739, від 04.06.2014 №7-11/Ч131/ДЕУ, від 07.08.2014 №5-17-1180, на які стягувач не відреагував, вважаючи їх неналежним виконанням судового рішення, оскільки йому не запропоновано посаду першого заступника начальника Державної екологічної інспекції України.
Між тим, згідно змісту ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2013 у справі №2а-14578/09/2670 змінено спосіб та порядок виконання судового рішення на зобов'язання голови Державної екологічної інспекції України винести наказ про прийняття ОСОБА_2 на роботу шляхом переведення з 14 червня 2012 року на керівну посаду в Державній екологічній інспекції України з урахуванням його фаху.
Тобто, у вказаній ухвалі не визначено конкретну посаду, на яку має бути поновлений стягувач, тоді як визначено, що він має бути поновлений на керівну посаду в Державній екологічній інспекції України з урахуванням його фаху.
Згідно пункту 7 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 №454/2011, Держекоінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, морські екологічні інспекції (Азовська, Азово-Чорноморська, Північно-Західного регіону Чорного моря).
Таким чином, керівні посади в Державній екологічній інспекції України включають не лише керівні посади в центральному апараті установи, а й в усій системі установи.
За таких обставин позивачем, як боржником у виконавчому провадженні ВП№18892188, після свого призначення на посаду вживалися заходи до виконання судового рішення, тому судове рішення є невиконаним з поважних причин, що виключає можливість накладення штрафу в порядку статті 89 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.02.2015 №826/15304/14 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №826/15304/14.
Отже постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2014 у справі №826/15304/14 набрала законної сили.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено протиправність застосування до позивача первинного штрафу в порядку статті 89 Закону України «Про виконавче провадження», оскарження в адміністративній справі №826/18121/14 постанови про накладення штрафу від 29.10.2014 ВП№18892188 в подвійному розмірі, яка винесена з тих самих обставин, що були досліджені в адміністративній справі №826/15304/14, наявність преюдиційних обставин, позовні вимоги голови Державної екологічної інспекції Казимира Михайла Миколайовича підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене та керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про накладення штрафу від 29.10.2014 ВП№18892188.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Літвінова А.В.
Суддя Кротюк О.В.
Суддя Мазур А.С.