ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
12 березня 2015 року (в порядку письмового провадження) № 826/7480/13-а
за позовом Громадянина Сирійської Арабської Республіки ОСОБА_1
до Управління Служби безпеки України у Донецькій області
про визнання протипраним та скасування рішення
Суддя: Кротюк О.В.
Обставини справи:
Громадянин Сирійської Арабської республіки ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Служби безпеки України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення про заборону в'їзду в Україну.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.06.2013 прийнято до провадження вказану адміністративну справу у зв'язку з відсутністю доступу до державної таємниці Донецького окружного адміністративного суду.
27.06.2013 прийнято постанову по справі №826/7480/13-а, якою у задоволені позовних вимог Громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_1 відмовлено. 01.10.2013 ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду вказане рішення залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. 15.01.2015 ухвалою Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу Громадянина Сирійської Арабської республіки ОСОБА_1 задоволено, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013, а справу направлено на новий розгляду до суду першої інстанції.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва 03.02.2015 призначено судове засідання по справі №826/7480/13-а.
Під час судового засідання позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, відповідач заперечив проти позовних вимог, з підстав, викладених у письмовому запереченні, долученому до матеріалів справи.
В порядку ч.4 ст.122 КАС України судом розглянуто справу в письмовому провадженні.
Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
встановив:
Начальником управління СБ України в Донецькій області за наслідком розгляду матеріалів стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Сирії, було винесено постанову від 20 червня 2011 року про його видворення та заборону в'їзду до України (далі - оскаржуване рішення).
Представник позивача просить визнати протиправним і скасувати оскаржуване рішення мотивуючи це тим, що жодних обставин, які є підставою для прийняття рішення про заборону в'їзду відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Сирії, немає.
Відповідач заперечуючи позов зазначає про те, що такими обставинами для прийняття оскаржуваного рішення є інформація про те, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Сирії, впродовж декількох місяців намагається нелегальним шляхом (поза пунктами прикордонної перепустки) переправляти іноземних громадян до країн Західної Європи. Вказані обставини підтверджуються матеріалами контр розвідувальної справи № 81, що має гриф секретності «Цілком таємно».
Стаття 161 КАС України встановлює, що під час прийняття постанови суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
У відповідності до положень частини 1 статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Згідно положень статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
У відповідності до положень ст.. 25 "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (№ 3929-XII від 04.02.1994 далі - Закон) в'їзд в Україну іноземцю та особі без громадянства не дозволяється, зокрема:
в інтересах забезпечення безпеки України або охорони громадського порядку;
якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні, охорони здоров'я, а також забезпечення екологічної безпеки та охорони довкілля;
якщо встановлено факти порушення ним законодавства України під час попереднього перебування в Україні;
якщо є обґрунтовані підстави вважати, що він має інші, ніж заявлені ним при порушенні клопотання про в'їзд або при в'їзді в Україну, підстави та мету в'їзду або не надав підтвердження щодо підстав та мети в'їзду.
Наказом Служби безпеки України від 1 червня 2009 року N 344 затверджено Інструкцію про порядок прийняття органами Служби безпеки України рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - Інструкція). Ця Інструкція визначає порядок прийняття органами Служби безпеки України (далі - СБ України) рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства (далі - особи).
Як вбачається зі змісту цього наказу Інструкція затверджена у відповідності до, посеред іншого, положень ст. 25 Закону.
Рішення про заборону в'їзду в Україну особі приймається в інтересах забезпечення безпеки України у разі, якщо є наявність достатньої інформації, отриманої в установленому законом порядку, про факт вчинення нею суспільно небезпечного діяння, незалежно від території його вчинення, яке суперечить інтересам забезпечення безпеки України, попередження, виявлення, припинення та розкриття якого віднесено до компетенції СБ України (п.2 Інструкції).
У разі наявності підстав для прийняття рішення про заборону в'їзду функціональним підрозділом Центрального управління, регіональним органом чи органом військової контррозвідки готується довідка.
У довідці зазначаються:
1) дані про особу, якій передбачається заборонити в'їзд в Україну: прізвище, ім'я, друге ім'я, по батькові (українськими та латинськими літерами), число, місяць, рік народження, стать, громадянство (підданство) або країна постійного проживання, а також за наявності - дані національного паспорта або іншого документа, який посвідчує особу (вид, серія, номер, орган, який видав, дата видачі), місце народження, місце роботи, посада, місце проживання, контактний телефон;
2) обставини, що є підставою для прийняття рішення про заборону в'їзду (викладаються згідно з пунктом 2 цієї Інструкції із зазначенням фактів вчинення особою суспільно небезпечного діяння та посиланням на відповідну статтю Кримінального кодексу України); 3) в чому саме полягають інтереси забезпечення безпеки України - захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян, забезпечення охорони державної таємниці;
4) пропонований строк заборони в'їзду в Україну особі (від шести місяців до п'яти років);
5) відомості, що обґрунтовують обрання строку заборони в'їзду в Україну особі, зокрема:
обставини і характер вчинення особою суспільно небезпечного діяння;
результати перевірки особи за інформаційними системами і оперативними обліками Служби безпеки України, Міністерства внутрішніх справ України та банку даних Національного центрального бюро Інтерполу в Україні;
наявність родинних зв'язків в Україні (дружини або чоловіка, дітей, батьків, осіб, які перебувають під її опікою чи піклуванням);
наявність майнових зобов'язань перед юридичними та фізичними особами в Україні.
Довідка, підготовлена регіональним органом, органом військової контррозвідки, направляється на погодження функціональному підрозділу Центрального управління по лінії роботи.
Начальник функціонального підрозділу Центрального управління зобов'язаний не пізніше десятиденного строку погодити довідку та повернути її регіональному органу, органу військової контррозвідки, а якщо правових підстав для прийняття рішення про заборону недостатньо - повернути довідку без погодження з відповідним письмовим обґрунтуванням. Вимога щодо строку погодження довідки не поширюється на випадок, передбачений пунктом 5 цієї Інструкції (п.4 Інструкції).
Як встановлено судом з письмових пояснень відповідача у зв'язку із загостренням соціально-політичної ситуації в регіоні та з метою запобігання витоку інформації яка становить державну таємницю, 20 лютого 2014 року за вказівкою керівництва Управління матеріали, які були підставою для прийняття оскаржуваного рішення були знищені у встановленому порядку. Акт знищення по теперішній час знаходиться в захопленій озброєними особами будівлі Управління СБ України в Донецькій області.
У відповідності до положень ч.3 ст. 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Вищим адміністративним судом України ухвалою від 15 січня 2015 року у справі К/800/51781/13 вказано, що згідно положень ст. 159 КАС України, обґрунтованим судом рішенням є те, яке ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Суд касаційної інстанції вказав на необхідність встановленні і дослідження судом доказів, які підтверджують або спростовують підстави для прийняття оскаржуваного рішення.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що з огляду на знищення матеріалів, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення, суд позбавлений можливості надати належну правову оцінку постанові про видворення та заборону в'їзду до України від 20 червня 2011 року. Тому в задоволенні позву в частині визнання неправомірним оскаржуваного рішення суд відмовляє за безпідставністю вимог в цій частині.
Разом з тим, відсутність документів, на підставі яких було прийнято оскаржуване рішення зумовлює його необґрунтованість. Зворотнього в силу положень ч.2 ст. 71 КАС України відповідачем належними і допустимими доказами суду не доведено. Вказане свідчить про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Згідно частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи позов в силу положень частини 2 статті 71 КАС України не спростував покликання позивача і не довів відповідність оскаржуваних рішень вимогам ч.3. ст..2 КАС України.
Позивач в силу положень ч.1 ст.71 КАС України повинен довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, проте всупереч вказаній нормі не довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги в цілому.
Керуючись ст.. 9, 71, 159, 163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Постанову начальника управління СБ України в Донецькій області від 20 червня 2011 року відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Сирії, про його видворення та заборону в'їзду до України скасувати.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст.. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст..186 КАС України.
Суддя О.В. Кротюк