03 березня 2015 року 810/4089/14
м. Київ
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Фора" (далі-позивач, товариство) з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області (далі-відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що винесена відповідачем постанова про накладання стягнення є протиправною, оскільки її прийнято на підставі тверджень про порушення, вчинення яких не доведено. Позивач стверджує, що інформація про продукцію в магазині підприємства відповідає вимогам Законів України «Про захист прав споживачів», «Про безпечність та якість харчових продуктів» і відповідних стандартів та містить усі необхідні дані, що забезпечує можливість її свідомого та компетентного вибору, а порушення, вказані в акті перевірки, відсутні (факт реалізації продукції позивачем з порушеннями закону в акті не доведено, відсутній опис порушень, пов'язаних з маркуванням продукції, перевірка засміченості продукції відповідачем не здійснювалася, акти про відбір зразків не складалися). Отже, винесена відповідачем постанова про накладення штрафу ґрунтується на безпідставних висновках, тому є протиправною та підлягає скасуванню.
Представник позивача подав до суду письмове клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити.
Представник відповідача до суду не прибув, про дату час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, явку свого представника до суду не забезпечив, жодних заяв чи клопотань до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам, суд встановив наступні обставини справи та правовідносини, що склались між сторонами.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фора" є юридичною особою, яка зареєстрована Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області.
11 червня 2014 року відповідачем в магазині "Фора", який розташовано в м. Бахмач по вул. Жовтнева, 62-Б, здійснено перевірку дотримання позивачем законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої складено Акт № 0233 від 11.06.2014. Цим Актом зафіксовано такі порушення: реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів по маркуванню, відсутність необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Відповідач дійшов висновку, що позивачем порушено ст. 6, 15 Закону України «Про захист прав споживачів», ст.38 Закону України «Про безпечність та якість харчових продуктів», п.п. 17, 21 постанови Кабінету Міністрів України №833 від 15.06.2006 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності», наказу №487 від 28.10.2010 Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики «Про затвердження технічного регламенту щодо правил маркування харчових продуктів», ДСТУ № 4518-2008 та наказу №185 "Про затвердження правил роздрібної торгівлі продовольчими товарами". Позивачем на акт перевірки подано зауваження.
На підставі Акта №0233 від 11.06.2014 відповідачем винесено постанову № 0151 від 19.06.2014 про накладення стягнень, передбачених ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів», на підставі якої за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію на позивача накладено штраф у розмірі 3841,55 грн.
Не погоджуючись з цією постановою, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Позивачем долучено до матеріалів справи інформаційні листи постачальників та офіційний сайт позивача із зворотнім зв'язку, ДСТУ (національний стандарт України) 4518-2008; 4436:2005; 4668:2006 (продукти харчові, маркування для споживачів, загальні правила), ТУ У 15.1-24447183-002:2005; ТУ У 15.1-30978685-025-2004; ТУ У 15.1-35327262-001:2007; ТУ У 15.1-31799640-012:2011; ТУ У 15.1-24447183-001:2005 (додатки: інформаційні дані щодо харчової та енергетичної цінності продукту), які підтверджують наявність у магазині позивача інформації про продукцію та відповідають вимогам нормативних документів по її маркуванню, тощо.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Спірні відносини регулюються такими законодавчими актами: Конституцією України, Законом України «Про захист прав споживачів», Законами України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», «Про безпечність та якість харчових продуктів» та іншими нормативно-правовими актами.
Так, згідно з п.5 ч.1 ст.26 Закону України «Про захист прав споживачів» органам з питань захисту прав споживачів надано права одержувати безоплатно від суб'єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції.
Відповідно до ст.15 цього Закону споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Інформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Інформація про продукцію не вважається рекламою. Інформація про продукцію повинна містити: 1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються; 2) найменування нормативних документів, вимогам яких повинна відповідати вітчизняна продукція; 3) дані про основні властивості продукції, а щодо продуктів харчування - про склад (включаючи перелік використаної у процесі їх виготовлення сировини, в тому числі харчових добавок), номінальну кількість (масу, об'єм тощо), харчову та енергетичну цінність, умови використання та застереження щодо вживання їх окремими категоріями споживачів, а також іншу інформацію, що поширюється на конкретний продукт; 4) відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами; 5) позначку про наявність у її складі генетично модифікованих компонентів; 6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції; 7) дату виготовлення; 8) відомості про умови зберігання; 9) гарантійні зобов'язання виробника (виконавця); 10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції; 11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій; 12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.
Судом встановлено, що в акті перевірки лише вказано про такі порушення прав споживачів як відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, порушення при маркуванні продукції та щодо засміченості продукції. Інших доказів наявності цих порушень, окрім неконкретного зазначення про них в акті перевірки, відповідачем не надано, в матеріалах справи вони відсутні. Це позбавляє суд можливості перевірити підтвердження факту наявності таких порушень та надати оцінку конкретним доказам щодо підтвердження такого факту.
Суд бере до уваги, що позивачем на вимогу суду надано інформаційні листи постачальників та офіційний сайт позивача із зворотнім зв'язку, ДСТУ (національний стандарт України) 4518-2008; 4436:2005; 4668:2006 (продукти харчові, маркування для споживачів, загальні правила), ТУ У 15.1-24447183-002:2005; ТУ У 15.1-30978685-025-2004; ТУ У 15.1-35327262-001:2007; ТУ У 15.1-31799640-012:2011; ТУ У 15.1-24447183-001:2005 (додатки: інформаційні дані щодо харчової та енергетичної цінності продукту), які підтверджують інформацію про продукцію та відповідають вимогам нормативних документів по маркуванню.
Суд бере до уваги, що відповідачем всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надано доказів на підтвердження обґрунтованості зроблених ним в акті перевірки висновків. При цьому суд враховує, що порушення, вказані в акті перевірки, відповідачем належним чином не підтверджено, зокрема факт реалізації продукції позивачем з порушеннями закону в акті не доведено, відсутній опис порушень, пов'язаних з маркуванням продукції, перевірка засміченості продукції відповідачем не здійснювалася, акти про відбір зразків не складалися.
Отже, з урахуванням наданих позивачем документів та доказів, твердження відповідача про відсутність таких документів та наявність інших порушень, яке ґрунтується тільки на вказаному акті перевірки, суд визнає таким, що не підтверджено належними і достатніми доказами та спростовується доказами, наданими позивачем.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Позивачем доведено, що він має належним чином оформлені документи, які підтверджують інформацію про продукцію та відповідають вимогам нормативних документів по маркуванню, відтак накладення на нього штрафу за нібито виявлену відсутність таких документів є протиправним, а прийнята спірна постанова з цих підстав підлягає скасуванню.
За таких обставин постанова Інспекції з питань захисту прав споживачів в Чернігівській області №0151 від 19.06.2014 про накладення стягнення за порушення законодавства про захист прав споживачів є протиправною та підлягає скасуванню, отже позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, доказів понесення ним інших судових витрат суду не надано. Таким чином, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі сплаченої ним суми судового збору.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Чернігівській області від 19.06.2014 за № 0151.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фора" судові витрати у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн 70 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Журавель В.О.