Постанова від 04.03.2015 по справі 607/11681/14-а

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2015 року Справа № 876/11744/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Іщук Л.П., Онишкевича Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2014 року по справі № 607/11681/14-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, яким після уточнення позовних вимог просив визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області щодо відмови йому в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку; скасувати рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області по розгляду питань, пов'язаних з призначенням пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 03 червня 2013 року №476/09, оформлене протоколом №7 про відмову у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та зобовязати відповідача призначити йому пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 05 березня 2013 року.

Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з 05 березня 2013 року та зобов'язано відповідача призначити позивачу пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 05 березня 2013 року.

Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області постанову суду першої інстанції оскаржило, подало апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В апеляційній скарзі покликається на те, що при зверненні із заявою про призначення пенсії із зниженням пенсійного віку до управління Пенсійного фонду України позивачем не було надано документів, які б підтверджували факт роботи в зоні відчуження в період з 1987-1988 років, а тому підстав для призначення такої пенсії не має.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції, та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, порушив норми матеріального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується копією посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 10 листопада 2009 року Тернопільською обласною державною адміністрацією (а.с.9).

05 березня 2013 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах.

З протоколу № 7 вбачається, що на засіданні комісії Управління пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільській області було вирішено відмовити позивачу у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Підставою для відмови стало те, що надані заявником документи не підтверджують факту роботи у зоні відчуження у 1987 - 1988 роках (а.с.21-23).

Колегія суддів не погоджується з такими висновком комісії з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зона відчуження - це територія, з якої проведено евакуацію населення в 1986 році. Офіційне тлумачення положення п. 1 ч. 2 ст. 2 даного Закону дано в Рішенні Конституційного Суду № 12-рп/2000 від 25 жовтня 2000 року, в якому зазначено, що зоною відчуження є територія, що з 26 квітня 1986 року охоплює ту частину радіаційно небезпечних земель, рівень забруднення яких зумовив необхідність евакуації населення у 1986 році на підставі відповідних актів органів державної влади, незалежно від часу прийняття цих актів та проведення евакуації.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, зокрема, пенсійний вік знижується на 5 років особам, які працювали у зоні відчуження, - у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, 1988 році - не менше 30 календарних днів.

З довідки № 4/262 від 17 листопада 2011 року, виданої військовим комісаром Тернопільського об'єднання міського військового комісаріату, вбачається, що позивач з 30 листопада 1987 року по 19 березня 1988 року брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС у складі військової частини Тернопільського РВК (а.с.10).

Ця ж інформація підтверджується архівною довідкою № 20631, виданою 14 лютого 1994 року управлінням хімічних військ Прикарпатського військового округу (а.с.11).

Таким чином, твердження комісії Управління пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільській області про те, що надані заявником документи не підтверджують факту роботи у зоні відчуження у 1987 - 1988 роках є безпідставними, а висновок про відмову позивачу у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є протиправним.

Оскільки позивач працював у зоні відчуження у 1987 році - 31 день, а у 1988 році - 79 днів (31 день у січні, 29 днів у лютому і 19 днів у березні) це дає йому право на зниження пенсійного віку на 5 років, згідно ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Підпунктом «ґ» пункт 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком із застосуванням норм ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» додаються посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період.

Разом із тим, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що судом першої інстанції не враховано, що згідно із ч.2 ст. 99 КАС України у редакції, що була чинна на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову (ч.1 ст. 100 КАС України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин та вирішення справи судом першої інстанції).

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом лише 14 липня 2014 року.

З урахуванням наведеного та фактичної дати звернення позивача за захистом своїх порушених прав, виходячи із передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що адміністративний позов ОСОБА_1 в частині вимог за період з 05 березня 2013 року по 13 січня 2014 року включно слід залишити без розгляду.

Достатніх поважних причин, які б позбавляли можливості своєчасно звернутися до суду за захистом своїх порушених прав позивачем не наведено.

Таким чином позовні вимоги про перерахунок пенсії підлягають задоволенню з 14 січня 2014 року до виникнення обставин, з яким закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За наведених обставин суд приходить до висновку, що судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, а тому постанова суду підлягає скасуванню з постановленням нової, якою позов задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 94, 100, 160, 195, ст. 197, п. 3 ч.1 ст.198, п. 4 ст. 202, 205, 207, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області задовольнити частково.

Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 жовтня 2014 року по справі № 607/11681/14-а - скасувати та прийняту нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про зобов'язання призначити пенсію відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 05 березня 2013 року по 13 січня 2014 року включно - залишити без розгляду.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з 14 січня 2014 року до виникнення обставин, з яким закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Скасувати рішення комісії Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області по розгляду питань, пов'язаних з призначенням пенсій, відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 03 червня 2013 року №476/09, оформлене протоколом №7 про відмову у призначенні пенсії із зменшенням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області призначити ОСОБА_1 пільгову пенсію із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14 січня 2014 року до виникнення обставин, з яким закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді Л.П. Іщук

Т.В. Онишкевич

Попередній документ
43053686
Наступний документ
43053688
Інформація про рішення:
№ рішення: 43053687
№ справи: 607/11681/14-а
Дата рішення: 04.03.2015
Дата публікації: 04.10.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: