03 березня 2015 р.Справа № 816/4154/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Мінаєвої О.М.
Суддів: Макаренко Я.М. , Шевцової Н.В.
за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі № 816/4154/14
за позовом ОСОБА_1
до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області , Міністерства внутрішніх справ України
про визнання дій неправомірними,зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, Міністерства внутрішніх справ України, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України та Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області щодо невиплати одноразової грошової допомоги у повному обсязі;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати відповідно до п. 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабинету міністрів України №707-2007;
- зобов'язати Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області виплатити йому грошову допомогу у розмірі, більшому за раніше виплачену суму, за вирахуванням такої суми.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі № 816/4154/14 адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо прийняття рішення про відмову у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. Зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати відповідно до пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 року №707. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач, Міністерство внутрішніх справ України, не погодився з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Свою незгоду з постановою суду обґрунтовує тим, що при прийнятті постанови судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права та зазначає, що Міністерство внутрішніх справ України під час розгляду направлених на його адресу документів ОСОБА_1 щодо можливості призначення йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності діяло відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, і ніяким чином не порушило його право на виплату грошової допомоги. Просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 р. по справі № 816/4154/14, прийняти нову постанову, якою в повному обсязі відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, доводи апеляційної скарги, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач проходив службу в органах внутрішніх справ України з 01 жовтня 1972 року по 20 грудня 1997 року.
Наказом УМВС України у Полтавській області від 09.12.1997 року № 80о/с позивача було звільнено з органів внутрішніх справ через хворобу.
21 січня 1998 року, після звільнення позивача з органів внутрішніх справ, Полтавською обласною МСЕК на підставі свідоцтва про хворобу від 16.12.1997 року позивачеві вперше була встановлена II група інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ зі ступенем втрати професійної працездатності - 70%.
В березні 1998 року позивач звернувся до ВАТ Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» із заявою на виплату страхової суми з державного обов'язкового особистого страхування працівників органів внутрішніх справ, та 01 листопада 1998 року за визначену медико-соціальною експертною комісією ступінь втрати працездатності в розмірі 70% була виплачена позивачу страхова сума в сумі 2590,00 грн.
Після повторного звернення позивача до Полтавської обласної МСЕК 26 квітня 2013 року згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 10 ААА № 186222 йому була підтверджена II група інвалідності з втратою професійної працездатності - 70% за травмою пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
14 серпня 2013 року позивач звернувся до УМВС України в Полтавській області з заявою про проведення розслідування по факту отримання ним травми виробничого характеру (термічні опіки спини, правого передпліччя І-ІІ ступеню, забій грудної клітки, больовий синдром), який стався з позивачем в липні 1978 року в період проходження служби в органах внутрішніх справ, під час виконання службових обов'язків по охороні громадського порядку.
На виконання постанови Полтавського окружного суду від 24 жовтня 2013 року у справі №816/5835/13-а Управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області повторно проведено розслідування нещасного випадку, що стався 05 липня 1978 року близько 23:50 години з інспектором державного пожежного нагляду Лубенського міськрайвідділу старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_1
За наслідками розслідування складені акт за формою Н-1 від 29 листопада 2013 року №58 (а.с. 34-43), акт за формою Н-5 розслідування нещасного випадку від 29 листопада 2013 року (а.с. 44-53) та висновок службової перевірки по факту нещасного випадку, який мав місце з колишнім інспектором державного пожежного нагляду Лубенського міськрайвідділу старшим лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_1 від 29 листопада 2013 року (а.с. 54-62).
Відповідно до висновку та акту про нещасний випадок форми Н-1 від 29 листопада 2013 року №58 травма ОСОБА_1 є результатом нещасного випадку, який стався у період проходження служби при виконанні службових обов'язків пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю.
05 грудня 2013 року позивач звернувся до УМВС України в Полтавській області з заявою (рапортом) щодо виплати грошової допомоги, у зв'язку з отриманням травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків (а.с. 104).
УМВС України в Полтавській області у результаті розгляду поданих ОСОБА_1 документів надано висновок про призначення одноразової грошової допомоги у разі поранення або встановлення інвалідності згідно із Законом України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року, зі змісту якого вбачається, що УМВС України в Полтавській області дійшов висновку, що позивач має право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з подією, що сталася під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю. Сума одноразової допомоги до виплати складає 71330,00 грн. (вирахувано раніше виплачену суму 2590,00 грн.) (а.с. 103).
15 вересня 2014 року УМВС України надано відповідь, у якій, крім іншого, зазначено про повернення без затвердження матеріалів для призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у зв'язку з тим, що зміни групи інвалідності чи збільшення відсотка втрати працездатності не було. Оскільки ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу за вказаною кваліфікацією отримав у повному обсязі, законних підстав для призначення одноразової грошової допомоги у більшому розмірі відсутні (а.с. 101).
Позивач не погодився з відмовою виплати одноразової грошової допомоги звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що при розгляді заяви (рапорту) позивача про виплату одноразової грошової допомоги, МВС України порушено вимоги пунктів 1, 2, 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції в частині відмови у виплаті позивачу одноразової грошової допомоги у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталося під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю у розмірі річного грошового забезпечення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
У відповідності до ст. 23 Закону України «Про міліцію» у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
Такий порядок визначений постановою Кабінету міністрів України від 12 травня 2007 року №707 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції».
Відповідно до абз. 3 п. 1 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, одноразова грошова допомога (далі - грошова допомога) виплачується у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), що сталося: під час виконання службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, - у розмірі річного грошового забезпечення, у період проходження служби - у відсотках до розміру річного грошового забезпечення, встановленого відповідно до ступеня втрати працездатності, що визначається медико-соціальною експертною комісією.
Згідно пункту 2 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції, виконанням службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі із злочинністю, є: несення постової чи патрульної служби; вчинення дій із забезпечення особистої безпеки громадян, захисту їх прав і свобод, законних інтересів; припинення або запобігання кримінальним та адміністративним правопорушенням; охорона і забезпечення громадського порядку; виявлення кримінальних правопорушень і участь у їх розкритті та розшуку осіб, які їх вчинили; забезпечення безпеки дорожнього руху; участь у ліквідації наслідків аварії, пожежі, катастрофи, стихійного лиха та інших надзвичайних подій.
З матеріалів справи встановлено, що вперше позивачу було встановлено II групу інвалідності постановою Полтавської обласної МСЕК від 21 січня 1998 року в зв'язку із захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ зі втратою професійної працездатності 70%. Пов'язаності пораненням чи травмою при цьому встановлено не було. На цій підставі 01.12.1998 року ВАТ НАСК “Оранта” виплатило позивачу страхову суму в розмірі 2590,00 грн.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про міліцію» вищезазначені виплати здійснюються в порядку та на умовах, визначених Кабінетом міністрів України, отже посилання відповідача на порушення норм матеріального права є безпідставними та не підтверджуються нормативно-правовими актами та чинним законодавствам України.
Абзацом 4 підпункту 3 пункту 1 Порядку та умови виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції визначено, що у разі виникнення у працівника міліції, податкової міліції або членів його сім'ї права на отримання грошової допомоги в розмірі, більшому за раніше виплачену
суму, виплата проводиться за вирахуванням такої суми.
Згідно пункту 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції МВС та ДПА у десятиденний строк приймає рішення про призначення виплати і надсилає його разом із документами, зазначеними у пунктах 4 і 5, органу внутрішніх справ, органу державної податкової служби, у якому проходив службу працівник міліції, податкової міліції, для проведення виплати.
Листом від 15 вересня 2014 року вих. № 15/5-5617 МВС України відмовило у виплаті ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у більшому розмірі до виплаченої раніше з тих підстав, що зміни групи інвалідності чи збільшення відсотка втрати працездатності не було (а.с. 101).
Колегія суддів зазначає, що постановою Полтавського окружного адміністративного суду у справі №816/5835/13-а і висновком службового розслідування нещасного випадку, який був направлений УМВС України у Полтавській області до МВС України для прийняття відповідного рішення, встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_1 трапився у період проходження служби саме при виконанні службових обов'язків, пов'язаних з безпосередньою участю в охороні громадського порядку та боротьбі зі злочинністю, тобто змінилися підстава, яка дає право на отримання грошової допомоги у розмірі, більшому за раніше виплачену суму.
Таким чином кваліфікація нещасного випадку породжує конкретні правові наслідки та зумовлює виникнення у позивача права на отримання допомоги у значно більшому розмірі, а у відповідача відповідні обов'язки щодо їх здійснення.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що змінилася підстава, яка дає право на отримання грошової допомоги у розмірі, більшому за раніше виплачену суму, а тому правомірно зобов'язав Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення виплати відповідно до п. 7 Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або інвалідності працівника міліції, податкової міліції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2014 р. по справі № 816/4154/14 суд дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2014р. по справі № 816/4154/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя
(підпис)ОСОБА_2
Судді(підпис)
(підпис)
ОСОБА_3
ОСОБА_4
Повний текст ухвали виготовлений 09.03.2015 р.