02 березня 2015 р. Справа № 634/1314/14-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Старостіна В.В.
Суддів: Бегунца А.О. , Зеленського В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 15.01.2015р. по справі № 634/1314/14-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської районної державної адміністрації
про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Сахновщинського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської районної державної адміністрації, в якому просив суд:
- визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської РДА щодо недонарахування та недоплати одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю;
- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської РДА здійснити даний перерахунок та виплату одноразової компенсації при становленні 2 групи інвалідності у відповідності вимог ст. 48 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування своїх вимог послався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії та був визнаний інвалідом 3 групи. З 10.06.2013 року йому встановлена друга група інвалідності. Після отримання другої групи інвалідності він звернувся до відповідача з заявою про перерахунок та нарахування одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю вже як інваліду 2 групи у розмірі 45 мінімальних заробітних плат. Відповідачем нарахована та виплачена сума соціальної допомоги - 94,80 грн., як різниця між групами інвалідності.
Постановою Сахновщинського районного суду Харківської області від 15.01.15 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської районної державної адміністрації про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи відмовлено.
Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
У відповідності до ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням , у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» ( а.с. 11 ).
Згідно з довідкою МСЕК № 026677, йому встановлено третю групу інвалідності з 01.11.2000 року у зв'язку з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.( а.с.14).
Згідно з довідкою МСЕК № 630091, позивачу встановлено 2 групу інвалідності з 10.06.2013 року у зв'язку з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.( а.с.15).
Згідно листа від 20.11.2014 року Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської РДА вбачається, що позивач дійсно перебуває на обліку у відповідача та йому була нарахована різниця у одноразових компенсаціях за шкоду, спричинену здоров'ю як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996р. у сумі 94 грн. 80 коп., яка виплачена позивачу.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачу вже була сплачена різниця у компенсаціях, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою встановлено, що розмір одноразової компенсації складає, зокрема, для інвалідів II групи - 284,40 грн. та для інвалідів ІІІ групи - 189,60 грн.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" яка діяла на час виникнення спірних відносин одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується інвалідам II групи - 45 мінімальних заробітних плат.
Позивач звертався із заявою до відповідача про нарахування вказаної компенсації і листом № 05-58/4797 від 20.11.14 року йому було повідомлено, що, згідно ч. 1 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", він мав право отримати одноразову компенсацію учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і згідно Постанови Кабінету міністрів України №836 від 26 липня 1996 року, розмір якої складав 189 грн. 60 коп. При встановлені вищої ІІ групи інвалідності в нього було право отримати різницю між компенсаціями в розмірі 94 грн. 80 коп. Вказана сума і була нарахована позивачу.
Однак колегія суддів не погоджується з обґрунтованістю вказаного твердження, оскільки Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету міністрів України №836 від 26 липня 1996 року з огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами. Своїми діями відповідач допустив звуження змісту та обсягу прав та свобод позивачів, передбачених статтею 22 Конституції України, в якій зазначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України рішенням № 6-рп/2007 від 9.07.2007 року визнав неконституційними положення Закону №489-V, якими на 2007 рік зупинялась дія положень статті 48 Закону № 796-XII.
Аналогічні обмеження були введені в дію Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», які рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року визнані також неконституційними.
Згідно ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році Кабінету Міністрів України було надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Однак Кабінетом Міністрів України у 2009-2013 роках таке право використано не було, а тому вказані норми не підлягають застосуванню під час визначення розміру виплат, передбачених ст. 48 Закону №796-ХІІ.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах наданих повноважень і у спосіб, що передбачений Конституцією України та іншими Законами України.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору застосуванню підлягають норми Закону №796-XII, а не постанови Кабінету Міністрів України.
Таким чином, зазначені дії Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської районної державної адміністрації підлягають визнанню протиправними.
Однак колегія суддів зазначає, що відсутні підстави для зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням виплаченої раніше суми.
Згідно ч. 2 ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі встановлення інвалідності вищої групи інвалідам виплачується різниця у компенсаціях. Як вбачається із матеріалів справи, позивачу вже виплачувалась дана компенсація при встановленні ІІІ групи інвалідності, а тому позивач має право на отримання саме різниці у компенсаціях.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови та прийняття нового рішення.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Сахновщинського районного суду Харківської області від 15.01.2015р. по справі № 634/1314/14-а скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської районної державної адміністрації про стягнення одноразової компенсації за шкоду здоров'ю, причинену внаслідок Чорнобильської катастрофи задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської районної державної адміністрації щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 різниці одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі, встановленому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при встановленні інвалідності вищої групи.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сахновщинської районної державної адміністрації здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 різниці одноразової компенсації учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у розмірі встановленому ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" при встановленні інвалідності вищої групи із врахуванням того, що інвалідам ІІ групи належить виплата в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.
Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Зеленський В.В.