03 березня 2015 р. Справа № 820/18306/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Чалого І.С.
Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.
за участю секретаря судового засідання: Клочко Ю.О.,
за участю представників сторін:
позивача - Супрун О.М., Грібініченко А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділу Держземагентства у Вовчанському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. по справі № 820/18306/14 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т. Г. Шевченка" до Відділу Держземагентства у Вовчанському районі Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-
СТОВ "Агрофірма ім. Т. Г. Шевченка" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати нечинним рішення Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області про відмову йому в реєстрації припинення дії договорів оренди, укладеними з фізичними особами-власниками земельних ділянок, які розірвані за взаємною згодою орендаря та орендодавців у відповідності до чинного законодавства України, у тому числі, згідно до вимог ст. 31- ст. 32 Закону України "Про оренду землі", вимог ст. 141, ст. 126 ЗК України, вимог ст. 651 ЦК України; зобов'язати відділ Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області зареєструвати припинення дії цих договорів.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. адміністративний позов задовольнити частково.
Визнано протиправними дії відділу Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області щодо неналежного вирішення питання стосовно реєстрації припинення дії договорів оренди земельних ділянок, укладених сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т. Г. Шевченка" з фізичними особами - власниками земельних ділянок.
В іншій частині позовних вимог в задоволенні - відмовити.
Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т. Г. Шевченка" (Харківська область, Вовчанський район, с. Друге Червоноармійське, вул. Центральна, 37, код ЄДРПОУ: 30320828) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 244,00 (двісті сорок чотири) грн.
Відповідач, в частині задоволення позовних вимог не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. в частині неправомірних дій відповідача та ухвалити нове рішення, у якому задовольнити апеляційну скаргу відповідача у повному обсязі. Просив провести розгляд справи в письмовому провадженні.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову сторонами не оскаржується.
Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 20.02.2014 року СТОВ АФ ім. Т.Г. Шевченко направив до відділу Держземагенства у Вовчанському районі Харківської області лист-звернення за № 30 та заяви власників земельних ділянок про припинення дії договорів оренди, укладених ним з фізичними особами - власниками земельних ділянок, з проханням внесення змін в облікову-статистичну звітність форми № 6-зем.
Припинення дії даних договорів оренди відбулося за взаємною згодою орендаря та орендодавців у відповідності до чинного законодавства України, а саме: згідно до вимог ст. 31- ст. 32 Закону України "Про оренду землі", вимог ст. 141, ст. 126 ЗК України, ст. 651 ЦК України.
17.03.2014 року позивач отримав від відповідача лист-відповідь за № 01-08/508 від 11.03.2014 року про відмову внесення змін до обліково-статичної звітності форми № 6-зем з підстав необхідності реєстрації угод про розірвання договорів оренди на землю.
Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що відповідна сторона, як суб'єкт владних повноважень, не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її дії щодо неналежного вирішення питання позивача стосовно внесення змін до обліково-статичної звітності форми № 6-зем, у зв'язку з розірванням договорів оренди земельних ділянок, є протиправними.
Колегія суддів не погоджується з таким висновками суду першої інстанції та зазначає.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.
Згідно з ст. 4 вказаного Кодексу завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель.
Відповідно до Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються крім іншого на землі сільськогосподарського призначення.
Статтею 22 вказаного Кодексу землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури або призначені для цих цілей.
Відповідно до Земельного кодексу України право користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб виникають на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження" регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.
Державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.
Державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться за місцем розташування об'єкта нерухомого майна в коках території, на якій діє відповідний орган державної реєстрації прав.
Згідно з вимогами Постанови Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.09 «Про затвердження порядків ведення Поземельної книги та Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та право постійного користування земельної ділянкою, договорів оренди землі» державна реєстрація земельних ділянок та правовстановлюючих документів на них у складі державного реєстру земель, надання відомостей з нього здійснювалась до 1 січня 2013 року територіальним органом Держземагентства України за місцем розташування земельної ділянки згідно з законодавством.
Тобто, повноваження територіальних органів Держземагентства у частині державної реєстрації державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди (суборенди) земельних ділянок, земельного сервітуту, користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, користування чужою земельною ділянкою для забудови із 01.01.2013 припинилися.
На підставі вищезазначеного, колегія судів робить висновок, що зміна до договору оренди землі його припинення здійснюється у письмовій формі та підлягає державній реєстрації шляхом внесення відповідних даних до державного реєстру земель, а тому внесення змін до обліково-статистичної звітності форми № 6- зем можливе лише після реєстрації угоди про розірвання договору та скасування запису про реєстрацію договору оренди.
Тобто, виходячи з матеріалів справи, листом Відділу за № 01-08/508 від 11.03.2014 року було в повній мірі роз'яснено норми діючого законодавства та надіслано відповідь у 15 - денний термін, позивачеві що ніяк не порушує норми Закону України «Про звернення громадян».
Колегія судів не погоджується з доводами суду першої інстанції про те, що звернення позивача від 20.02.2014 р. відповідачем було розглянуто не належним чином, а саме звернення не направлено за належністю, та зазначає, що Відділ керуючись у своїй діяльності Конституцією, законами України діяв в межах чинного законодавства, а пересилання листа відповідачем за належністю до органів Державної реєстраційної служби не передбачено жодними вказаними законодавчими актами.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що дії відповідача є протиправні.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового закріпленні в ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, неповно з'ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, дав неналежну оцінку доказам, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, колегія судів вважає за необхідне, відповідно до ч. 2 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог та ухвалити в цій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 159, 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Відділу Держземагентства у Вовчанському районі Харківської області задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2015р. по справі № 820/18306/14 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Т. Г. Шевченка" до Відділу Держземагентства у Вовчанському районі Харківської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Чалий І.С.
Судді Зеленський В.В. П'янова Я.В.
Повний текст постанови виготовлений 10.03.2015 р.