Справа: № 823/3122/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
03 березня 2015 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
при секретарі Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна компанія "ТОТ - Стайл" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна компанія "ТОТ - Стайл" до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання неправомірними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна компанія "ТОТ - Стайл" (далі - позивач ТОВ «МК"ТОТ - Стайл"») звернулось до суду з позовом до Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення від 25.07.2014 № 1291/04-1-16 про відмову у фінансуванні за заявами розрахунками № 078-04/14 від 16.04.2014 та № 095-05/14 від 13.05.2014; зобов'язати вчинити дії з проведення фінансування позивача матеріальної допомоги по тимчасовій втраті працездатності в порядку, передбаченому Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" та у розмірах вказаних в заявах розрахунках № 078-04/14 від 16.04.2014 та № 095-05/14 від 13.05.2014.
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року в задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 16.04.2014 від ТОВ "Машинобудівна компанія "ТОТ - Стайл" на адресу Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності надійшла заява-розрахунок № 078/04/14, згідно якої позивач просив здійснити фінансування для надання матеріального забезпечення, а саме: виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності згідно листів непрацездатності № 285049 та № 525544 громадянці ОСОБА_2, за 14 робочих днів в розмірі 6036 грн. 80 коп.
13.05.2014 позивачем було подано до Черкаської міської виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок № 095-05/14, в якій останній просив здійснити фінансування суми допомоги по тимчасовій непрацездатності громадянки ОСОБА_2, по листку непрацездатності № 617331 за 10 робочих днів в розмірі 4574 грн. 89 коп.
Відповідно до підпункту "в" пункту 3.6. Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедури їх оскарження, затвердженої постановою правління Фонду від 22.12.2010р. № 29, Черкаською міською виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена позапланова перевірка ТОВ "Машинобудівна компанія "ТОТ - Стайл" на предмет правомірності нарахування матеріального забезпечення.
Зазначеною перевіркою були виявлені порушення трудового законодавства, які впливають на виплату матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів Фонду, що зафіксовано в акті перевірки № 291 від 02.07.2014.
На підставі зазначеного акту Черкаською міською виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було винесено рішення від 25.07.2014 № 1291/01-1-16, яким ТОВ "Машинобудівна компанія "ТОТ - Стайл" відмовлено у фінансуванні згідно заяв-розрахунків № 078/04/14 та № 095-05/14.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач з вернувся з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладання трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.
Стаття 94 Кодексу законів про працю України та стаття 1 Закону України "Про оплату праці" визначає заробітну плату як винагороду, обчислену, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Виконана працівником робота повинна відбиватися (враховуватися) у даних первинного бухгалтерського обліку. Такими є табелі обліку робочого часу. При цьому, табелі обліку використання робочого часу повинні відповідати графікам виходу на роботу.
Законодавство визначає порядок запровадження на підприємстві режиму робочого часу, його елементи (час початку та закінчення роботи; тривалість перерв для відпочинку і харчування), а також закріплює гарантії при застосуванні того чи іншого з його видів. Режим робочого часу на підприємстві закріплюється у колективних договорах, правилах внутрішнього трудового розпорядку, графіках змінності чи визначається сторонами при укладенні трудового договору.
Як випливає з матеріалів справи, що під час проведення перевірки правомірності нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності громадянці ОСОБА_2, було встановлено, що основним місцем її роботи є ТОВ "ТОТ - Стайл" де вона з 21.12.2005 працює на посаді директора.
Судом першої інстанції встановлено, що в табелях обліку використання робочого часу ТОВ "Машинобудівна компанія "ТОТ - Стайл" зазначено, що ОСОБА_2 працювала по 8 годин щоденно у вересні-жовтні 2013 року. Після жовтня підприємство працювало за скороченими графіками виходу на роботу.
Наказами товариства від 29.11.2013 № 48 та від 15.01.2014 № 05 у зв'язку із значним зменшенням обсягів виробництва, відсутністю замовлень та з метою запобігання погіршення фінансового стану, банкрутства та наступного вивільнення працівників, адміністрацію та окремих працівників підприємства переведено на скорочений режим роботи спочатку на період з 01.12.2013 по 31.12.2013 та на період з 15.01.2014 по 28.02.2014.
Згідно табелю обліку робочого часу за грудень 2013 - січень 2014 року директор, бухгалтери працюють по 4 години, інспектор з кадрів 2 години, оператор комп'ютерного набору - 1 годину, всім іншим працівникам надано відпустку за власний рахунок. В лютому, згідно табелю обліку робочого часу всього 5 працівників працюють по 1 годині в день (директор, головний бухгалтер, оператор комп'ютерного набору та інспектор з кадрів).
Крім того, наказом від 21.02.2014 № 07 у зв'язку з військовими діями та порушенням громадського порядку, всім працівникам підприємства надана відпустка за власний рахунок до нормалізації обстановки в країні на невизначений термін. При цьому в табелях обліку робочого часу у березні 2014 року (до настання страхового випадку) зазначено, що директором відпрацьовано щоденно по 8 годин, бухгалтери по 4 години, інспектор з кадрів по 1 годині.
В той же час в вищезазначених наказах не встановлено конкретного режиму роботи працівників, на підставі якого можливо встановити фактичний час виконання ОСОБА_2 роботи за займаною посадою. Крім того, згідно висновку державної територіальної інспекції з питань праці переведення на нові умови згідно цих наказів товариством проведено з порушенням норм трудового законодавства.
З огляду на наведене, відповідачам було проведено позапланову перевірку ТОВ «ТОТ - СТАЙЛ», що є основним місцем роботи ОСОБА_2
Проведеною перевіркою у ТОВ "ТОТ - Стайл" було встановлено, що ОСОБА_2 працює в товаристві на посаді директора по 8 годин щоденно, і лише у січні-лютому 2014 року по підприємству було встановлено скорочений режим роботи.
Вказане стало підставою для звернення відповідача із листом в якому просив позивача надати для перевірки графіки роботи підприємства, колективний договір або будь-який інший документ на підставі якого можна встановити режим роботи підприємства а відповідно і фактичний час роботи ОСОБА_2 за сумісництвом.
Своїм листом від 14.05.2014 року позивач відмовився надати такі документи.
Статтею 102-1 Кодексу законів про працю України визначено, що працівники, які працюють за сумісництвом, отримують заробітну плату за фактично виконану роботу.
Згідно ст. 30 Закону України "Про оплату праці" власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.
Водночас, проаналізувавши табелі обліку використання робочого часу, судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач не вів достовірний облік робочого часу ОСОБА_2, оскільки остання не могла одночасно виконувати роботу за основним місцем роботи та за сумісництвом.
Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що позивачем не забезпечено достовірного обліку виконуваної працівником роботи та, як наслідок, витрат на оплату праці, чим порушено ст. 30 Закону України "Про оплату праці" та ст. 102-1 Кодексу законів про працю України.
Поряд з цим проаналізувавши зміст правових норм, викладених ст. 35 Закону № 2240-III, ст. 2, 15 Закону України "Про оплату праці", ст. 64 Господарського кодексу України, Порядку обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України "Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" від 26.09.2001 № 1266, судом першої інстанції вірно зазначено, що підприємство самостійно визначає конкретні розміри посадових окладів та умови їх виплати найманим працівникам. При цьому умови оплати праці та її розміри повинні бути визначені правовстановлюючим локальним актом роботодавця (трудовий договір, колективний договір, положення про оплату праці, штатний розпис, наказ про прийом на роботу, протокол зборів учасників товариства), і тільки в такому разі ці виплати можуть включатись до розрахунку середньоденної заробітної плати з якої визначається розмір матеріального забезпечення, яке надається за рахунок коштів Фонду.
В той же час, під час перевірки позивачем не було надано рішення учасників товариства про призначення ОСОБА_2 директором товариства, ні наказу про прийом ОСОБА_2 на посаду директора за сумісництвом, не було надано позивачем і колективного договору, або положення про оплату праці. Згідно наявного у позивача штатного розпису, який введено в дію 24.10.2013, посадовий оклад для директора товариства не встановлено.
Таким чином, наведені порушення законодавства про працю не були спростовані позивачем під час розгляду справи як в суді першої інстанції так і під час апеляційного розгляду справи.
З урахуванням вищевикладеного, надавши належну оцінку обставинам та матеріалам справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вищезазначені порушення законодавства про працю при встановленні і нарахуванні заробітної плати ОСОБА_2 привели до порушень в сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування, тому згідно із статтею 53 Закону України № 2240, пункту 7 Порядку № 1266 така заробітна плата не може використовуватися при обчисленні допомоги по тимчасовій непрацездатності і не підлягає компенсації в порядку ст. 35 Закону України № 2240.
Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
Отже, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Машинобудівна компанія "ТОТ - Стайл" залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 06.03.2015 року.
.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.