вул. Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua
27 липня 2009р.
Справа № 2а-3462/09/0870
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ринок», 72318, м. Мелітополь Запорізької області, бульвар 30 років Перемоги, 31
до: Мелітопольської міської ради Запорізької області, 72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. К.Маркса, 5
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: комунальне підприємство «Мелітопольжитлосервіс», 72312, м. Мелітополь Запорізької області, вул. Свердлова, 4
про визнання протиправним та скасування рішення № 1/23 від 26.11.2008 року, -
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Младенові О.П.
У засіданні приймали участь представники сторін:
Від позивача - ОСОБА_1(дов. № б/н від 07.07.09р.)
Від відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 227/1-01 від 23.08.07р.)
Від третьої особи - ОСОБА_3(дов. № 20 від 19.01.09р)
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ринок» з вернулось до суду з адміністративним позовом до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення № 1/23 від 26.11.2008 року "Про передачу земельних ділянок в оренду".
11.06.2009р. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-3462/09/0870 та призначено до судового розгляду на 08.07.2009р. У судовому засіданні 08.07.2009 року, в порядку ст. 150 КАС України, оголошено перерву до 27.07.2009 року.
У судовому засіданні 27.07.2009р. позивач підтримав заявлені вимоги та, з підстав викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити його вимоги у повному обсязі та визнати протиправним та скасувати рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області № 1/23 від 26.11.2008 року "Про передачу земельних ділянок в оренду", яким припинено право користування земельними ділянками згідно Державних актів на право постійного користування землею товариству з обмеженою відповідальністю "Мелітопольський ринок":АДРЕСА_1 затверджено технічну документацію по інвентаризації земельних ділянок та передано в оренду строком на 4 роки комунальному підприємству "Мелітопольжитлосервіс".
Зокрема, в обґрунтування позовних вимог зазначає, що спірні ділянки товариством використовувалися за цільовим призначенням: розташування ринків та відповідно до положень статуту підприємства. Право постійного користування земельними ділянками було набуто на підставі рішень органу місцевого самоврядування, прийнятими у відповідності до діючого законодавства. Враховуючи, що позивач не має наміру у добровільному порядку відмовлятись від зазначених земельних ділянок, то рішення відповідача про припинення оренди земельних ділянок є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що на запит Мелітопольської міської ради від ТОВ «Мелітопольський ринок» було отримано листа від 26.11.2007, згідно якого позивач не заперечував проти скасування актів постійного користування відповідними земельними ділянками. На підставі цього згідно своїх повноважень, що закріплені у ст.12 Земельного кодексу України, Мелітопольська міська рада своїм рішенням припинила право користування ТОВ «Мелітопольський ринок» земельними ділянками. Таким чином, ТОВ «Мелітопольський ринок» у своєму листі дало добровільну згоду на припинення права постійного користування зазначеними ділянками, що підтверджується і тим, що до листа були додані самі акти постійного користування, які були належним чином скасовані.
Представник третьої особи проти заявлених позовних вимог заперечив та надав письмові пояснення стосовно предмету спору. Зокрема, зазначив, що на цей час володарем спірних земельних ділянок є КП «Мелітопольжитлосервіс» на підставі договорів оренди:
- №040726200344 від 29.12.07 ; № 040726200342 від 29.12.07; № 04726200341 від 29.12.07; № 040726200343 від 29.12.07.
Вказані договори були укладені на підставі рішення Мелітопольської міськради №1/29 від 27.12.2007р. , яке було оскаржено у судовому порядку та скасовано.
Разом з тим, ТОВ «Мелітопольський ринок» не ініціювало питання щодо розірвання договорів між Мелітопольською міськрадою та КП «Мелітопольжитлосервіс», тому комунальне підприємство володіє ділянками на підставі діючих договорів оренди за що сплачує встановлені платежі.
Що стосується рішення міськради № 1/23 від 26.11.2008р, яке є предметом спору, то воно прийнято вже с врахуванням вимог законодавства на яке і вказав апеляційний суд про те, що позбавлення права постійного володіння земельними ділянками здійснюється саме шляхом припинення цього права, а не шляхом скасування актів постійного користування.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
У засіданні 27.07.2009р., судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Як свідчать матеріали справи, згідно рішення Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради №508/2 від 26.12.1995 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ринок» було користувачем земельних ділянок розташованих у місті Мелітополі за адресами:
1. АДРЕСА_1
2. АДРЕСА_2
3. АДРЕСА_3
4. АДРЕСА_4
5. АДРЕСА_5
Земельні ділянки товариством використовувалися за цільовим призначенням, а саме : розташування ринків, та відповідно до положень статуту товариства.
Судом встановлено, та не заперечується сторонами, що 30.01.2006р. порушено провадження у справі №21/28/06 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський ринок” розпорядником майна боржника призначити арбітражного керуючого ОСОБА_4
Ухвалою суду від 10.05.2006р. у справі № 21/28/06 введено процедуру санації Товариства з обмеженою відповідальністю “Мелітопольський ринок” (72312, м. Мелітополь, вул. Свердлова, б.4; код за ЄДРПОУ 05297482) та керуючим санацією призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Довганчука Сергія Миколайовича, якому визначено приступити до виконання своїх повноважень, передбачених ст.17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, від дня винесення цієї ухвали.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, з дня винесення ухвали про санацію:
керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону;
припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією.
Керуючись повноваженнями, наданими йому законодавством, арбітражний керуючий ОСОБА_4. видав довіреність на представництво інтересів товариства в “усіх судових, державних та підприємницьких установах, органах самоврядування, з усіх питань, пов'язаних з діяльністю товариства. ” ОСОБА_3.
Крім того, вказана довіреність надавала право довіреній особі - ОСОБА_3 “право укладати від імені підприємства усі дозволені законодавством право чини, отримувати належне довірителю майно, розписуватися та виконувати усі інші законні дії...”
Як свідчать матеріали справи та пояснення позивача, останній вважає, що п ідставою для прийняття оскаржуваного Рішення, був лист б/н від 26.11.2007 року підписаний юристом ТОВ «Мелітопольський ринок», ОСОБА_3., у якому юрист не заперечував проти скасування правових документів на земельні ділянки, і якому (листу) не було надано належної правової оцінки, оскільки юрист діяв з перевищенням своїх повноважень.
Але, така позиція позивача спростовується наступним:
Відповідно до ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Стаття 141 Земельного кодексу України визначає однією із підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою добровільну відмову землекористувача.
Згідно ч.3 та ч.4 ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.
Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Законом України “Про оренду державного та комунального майна”, зокрема ст. 26 не передбачена одностороння відмова від договору оренди, Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст.202 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.238 Цивільного кодексу України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів (угод відповідно до попереднього Цивільного кодексу), право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, представник ОСОБА_3мав усі повноваження на представництво інтересів ТОВ “Мелітопольський ринок”, зокрема, підписання листа б/н від 26.11.2007року, у якому юрист не заперечував проти скасування правових документів на земельні ділянки.
Тобто, ТОВ «Мелітопольський ринок», в особі свого компетентного, як встановлено судом, представника, дало добровільну згоду на припинення права постійного користування спірними земельними ділянками, зважаючи також на те, що до вказаного листа були додані самі акти постійного користування земельними ділянками від 10.09.1997 р. № 200; від 10.09.1997 р. № 101; від 10.09.1997 р. № 201; від 27.02.1997р. № 298.
Таким чином, доводи позивача щодо прийняття рішення Мелітопольською міською радою всупереч вимогам законодавства, не знайшли підтвердження.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі встановлення факту протиправних дій суд виносить відповідну постанову.
Відповідно до ч.2, 4 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає наявні обставини, на підставі яких Мелітопольською міською радою Запорізької області винесено спірне рішення такими, що відповідають фактичним обставинам та обґрунтовані законодавчо.
А, відтак, рішення ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі яких ТОВ “Мелітопольський ринок” користувався земельними ділянками у м. Мелітополі, прийнято компетентним органом, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим підстави для його скасування та задоволення позовних вимог відсутні.
За результатом розгляду суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі.
У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Мелітопольський ринок» до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання протиправним та скасування рішення Мелітопольської міської ради Запорізької області № 1/23 від 26.11.08р., відмовити
П останова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України , якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 КАС України , залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 03.08.2009р.
Суддя О.М. Нечипуренко
04.08.2009р. постанова не набрала законної сили
Суддя О.М. Нечипуренко