вул. Кремлівська, 65-В, м. Запоріжжя, 69041, тел.286-50-15, inbox@adm.zp.court.gov.ua
16 липня 2009р.
Справа № 2а-3634/09/0870
За позовом: державного підприємства «Запорізький автомобільний Ремонтний завод» в/ч А-0652, ГСП-161, 69039, м. Запоріжжя, вул. Уральська, 1
до: Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя, 69068, м. Запоріжжя, вул. Брюллова, 4
пр о визнання протиправними дій відповідача
У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.
при секретарі судового засідання Младенові О.П.
за участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 (керуючий санацією)
від відповідача - ОСОБА_2 (дов. № 17 від 17.03.09р.).
Державне підприємство «Запорізький автомобільний Ремонтний завод» звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя про визнання протиправними дій відповідача стосовно складання Акту №4 від 26.05.2009 року «про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі».
19.06.2009р. відкрито провадження у адміністративній справі № 2а-3634/09/0870 та призначено до судового розгляду на 16.07.2009р.
У судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги та, з підстав викладених у позовній заяві, просить суд задовольнити його вимоги у повному обсязі та визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя щодо складання Акту №4 від 26.05.2009 року «про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі», оскільки, реалізовані автомобілі є не основними засобами, а продукцією підприємства позивача, податкова застава на які не поширюється. До того ж, позивач посилаючись на наявність справи про банкрутство (підприємство позивача перебуває у стадії процедури санації), вказує, що відповідно до закону введено мораторій на задоволення вимог кредиторів(припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання зобов'язань боржника), а, оскільки податкова застава це один із заходів спрямованих на забезпечення виконання податків та обов'язкових платежів, то вона припинила свою дію, а отже, і дозволу податкової служби на реалізацію продукцію не потрібно було.
Зважаючи на викладене, позивач вважає, що у відповідача не було законних підстав перевіряти активи боржника, які на його думку знаходилися у податковій заставі та складати Акт, а тим більш робити висновок про те, що позивач не мав права їх відчужувати у порядку реалізації затвердженого судом плану санації боржника. Тому сам порядок складання Акту та ті висновки які у ньому зазначені неможна вважати законними, і просить визнати такі дії неправомірними.
Відповідач проти позову заперечив та зазначив, що в ході перевірки встановлено реалізація позивачем майна, що перебуває у податковій заставі, але, відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» штрафні санкції не застосовувались. Крім того, відповідач зазначає. Що акт перевірки не є актом індивідуальної дії, а отже, не підлягає оскарженню до суду та просить провадження у справі закрити.
Відповідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства, під час судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».
У засіданні 16.07.2009р., судом, відповідно до ст. 160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає заявлені вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:
Відповідно до ст.9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Державна податкова адміністрація України, до складу якого входить ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя, є одним із органів державної виконавчої влади. Відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам інших законів України.
Право податкової інспекції на проведення перевірки, у даному випадку, перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законодавством.
Так, згідно Положення про проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 20.09.2004 р. №544 та зареєстрованого у Мінюсті України 29.09.2004 р. за № 1236/9835, перевірка стану збереження активів платника податків проводиться у разі поширення на активи платника податків права податкової застави. Право на проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, надано органам державної податкової служби України. Виконання повноважень щодо проведення перевірок стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, покладається на податкових керуючих.
За результатами проведеної перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, складається акт про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі. Якщо платник податків не погоджується з фактами, зазначеними в акті проведеної перевірки, такий платник може на окремому аркуші висловити свої зауваження, що є невід'ємною частиною даного акта.
У разі встановлення податковим керуючим факту відчуження платником податків активів, які перебувають у податковій заставі, без згоди податкового органу (за умови обов'язковості такої згоди) або порушення припису про заборону здійснення відповідної операції, такий платник податків несе відповідальність, передбачену чинним законодавством України.
Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, позивач не оскаржує сам порядок перевірки, натомість, вважає неправомірними дії посадових осіб ДПІ у Шевченківському районі щодо її проведення та складання акту перевірки неправомірними та безпідставними, оскільки позивач мав право на відчуження активів у порядку реалізації затвердженого судом плану санації боржника.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає такі висновки позивача неправомірними та дії податкової щодо проведення перевірки та висновків про порушення позивачем вимог п.п. 8.6.1 п. 8.6 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» обґрунтованими, з огляну на наступне:
Відповідно до п. 8.1. ст. 8 Закону 2181 “ Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення ”. Право податкової застави виникає, зокрема, у разі виникнення податкового боргу.
Згідно матеріалів справи, на виконання п. 8.1 ст. 8 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, активи державного підприємства «Запорізький автомобільний Ремонтний завод» з 07.09.2004 року перебувають у податковій заставі. Податкова застава зареєстрована 07.09.2004 року за реєстраційним номером 1282572 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Позивач, в порушення вимог п.п. 8.6.1. п. 8.6 ст. 8 Закону 2181, без узгодження з ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя у 2008-2009 роках здійснював продаж ПП «Авто Портал» та ПП «Компанія Золота інвестиція М» майна, яке належало йому на праві власності, а саме: автомобілів та будівель і споруд, які розташовані за адресами: м. Запоріжжя, вул. Уральська, 1.
Відповідно до п.п. 8.6.1. п. 8.6 ст. 8 Закону 2181, платник податку, активи якого перебувають у податковій здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме:
а) купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди ( лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницької діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.
При цьому, згідно абз. 1 п.п. «з» п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону № 2181, додатковою умовою звільнення активів платника податків з податкової застави є прийняття господарським судом окремого рішення у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства.
Інших винятків Законом № 2181 не передбачено.
Враховуючи вищенаведене, у разі відсутності окремого рішення, прийнятого господарським судом у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства, про звільнення майна з податкової застави, такий платник податків повинен узгоджувати відповідні операції з податковим керуючим.
Якщо судом прийнято окреме рішення про звільнення активів з податкової застави на період процедури банкрутства, то в такому випадку операції з активами не підлягають узгодженню з органом державної податкової служби.
Як свідчать матеріали справи та пояснення сторін, ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.02.20058 року порушено провадження у справі №25/38 про банкрутство позивача та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
План санації Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький Автомобільний ремонтний завод», схвалений комітетом кредиторів від 03.05.2007р. та погоджений Державним департаментом з питань банкрутства і Міністерством оборони України, затверджено Господарським судом 02.09.2007 році по справі № 25/38.
Разом з тим, дослідивши матеріали справи судом встановлено, що господарським судом не прийнято окремого рішення у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства про звільнення активів підприємства з податкової застави та її виключення з державного реєстру застав рухомого майна відповідно пп. 8.7.1 (з) п.8.7. ст.8 Закону України № 2181, а отже, позивач повинен був узгодити із податковим органом відчуження активів, яке він здійснював у 2008-2009 роках.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У разі встановлення факту протиправних дій суд виносить відповідну постанову.
Відповідно до ч.2, 4 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає наявні обставини, на підставі яких податковою проведено перевірку стану збереження активів платника податків, та, висновки. Зроблені в ході перевірки такими, що відповідають фактичним обставинам та обґрунтовані законодавчо.
Вимоги позивача щодо визнання протиправними таких дій відповідача є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.
За результатом розгляду суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі..
У відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд
У позові державного підприємства «Запорізький автомобільний Ремонтний завод» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Запоріжжя про визнання дій відповідача щодо складання Акту № 4 від 26.05.09р. «Про проведення перевірки стану збереження активів платника податків, які перебувають у податковій заставі» неправомірними, відмовити.
П останова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено КАС України , набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого КАС України , якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених статтею 186 КАС України , залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 24.07.2009р.
Суддя О.М. Нечипуренко
06.08.2009р. постанова не набрала законної сили
Суддя О.М. Нечипуренко