Суддя І інстанції - Люклянчук В. Ф.
Суддя-доповідач - Малашкевич С. А.
Україна
Іменем України
01 липня 2009 року справа № 2-а-154/09/1231
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Малашкевича С. А.
суддів: Геращенко І. В.
Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання
Літвіновій Л. О.
за участю представників:
від позивача:
Не прибули
від відповідача:
Не прибули
розглянувши апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради
на постанову
Стаханівського міського суду Луганської області
від
16 березня 2009 року
у справі
2-а-154/09
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради
Про
Визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років,
Постановою Стаханівського міського суду Луганської області від 16 березня 2009 року задоволений частково позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради Луганської області, внаслідок чого: визнані дії УПСЗН неправомірними по призначенню, нарахуванню і виплаті позивачу сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; зобов»язано УПСЗН призначити позивачу допомогу по догляду за дитиною у розмірі, які дорівнюють прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років з 24 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року; стягнуто на користь позивача недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 24 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року в розмірі 808,86 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду першої інстанції такою, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Апеляційним судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народила дитину ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 10).
З 12.03.2007 року позивачу виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
З 22.10.2007 року по 23.07.2010 р. нарахована та виплачується допомога на дитину у розмірі 90 грн. щомісячно, з 25.01.2008 року у розмірі 130 грн. щомісячно. Окрім того, з 01.07.2007 року по 31.07.2007 року позивачу виплачена одноразова допомога при народженні у розмірі 8500 грн., при цьому 3400 грн. виплачено одноразово та з 01.08.2007 року по 31.07.2008 року по 425 грн. щомісячно.
Статтею 1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. При цьому, колегія суддів зазначає, що за вказаною статтею функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, Кабінету Міністрів України не делеговані.
Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод.
Законом України „Про Державну допомогу сім'ям з дітьми» встановлено у 2007 році допомогу при народженні дитини - у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про Державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога при народженні дитини надається у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини. Виплата допомоги здійснюється одноразово у дев'ятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта - протягом наступних 12 місяців у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено допомогу при народженні дитини у розмірі 8500 гривень. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривень, решта - протягом наступних 12 місяців рівними частинами у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Рішенням Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року не визнано неконституційним зазначене положення статті 56 в частині виплати допомоги при народженні дитини.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про відмову у задоволенні позовних вимог в частині зобов'язання відповідача сплатити допомогу при народженні дитини у сумі, кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого на день народження дитини, оскільки рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007 року не було визнано неконституційним положення абзацу 2 частини 2 статті 56 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким було встановлено одноразову виплату у розмірі 8500 грн. Відповідно до частини 2 статті 95 Конституції України виключно Законом України Про Державний бюджет України визначаються будь - які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове призначення.
Таким чином, Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та його положення мають вищу юридичну силу відносно інших спеціальних законів стосовно визначення розміру або порядку обчислення допомоги при народженні дитини. За таких обставин, положення цього закону яким було визначено порядок нарахування допомоги при народженні дитини, є обов'язковим для застосування. Тобто, при визначенні розміру допомоги при народженні дитини слід керуватися абзацом другим частиною другою статті 56 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік”, а не статті 12 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми”. Таким чином, позивачу була правильно призначена та виплачена допомога при народженні дитини у розмірі 8 500 грн.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» , д опомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виплачується щомісяця з дня призначення допомоги по догляду за дитиною по день досягнення дитиною вказаного віку включно.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» передбачено розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а саме допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень. ( Частина перша статті 15 в редакції Закону № 107-VI ( 107-17 ) від 28.12.2007 ).
Статтею 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" ( 2811-12 ) та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" ( 2240-14 ) здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у таких розмірах:
допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На підставі Рішення Конституційного Суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. визнано такими, що не відповідають Конституції України ( 254к/96-ВР ) (є неконституційними), такі положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" ( 489-16 ):
- абзацу третього частини другої статті 56 ( 489-16 ) щодо встановлення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що визначається як різниця між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
На виконання рішення Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі N 1-29/2007 з 9 липня 2007 року була відновлена дія статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зазначив, що право у позивача на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дитини віком до 6 років виникло за період з 09 липня 2007року по 31 грудня 2007 року та задовольнив позовні вимоги в межах річного строку звернення до адміністративного суду, а саме за період з 24.10.2007 року (позивач звернувся з позовом 24.10.2008 року) по 31 грудня 2007 року в сумі 808,86 грн. виходячи з наступного розрахунку: з 24.10.2007 року по 31.10.2007 року - 94,23 грн., з 01.11.2007 року по 30.11.2007 року - 362,24 грн., з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року - 359,12 грн.
Колегія суддів вважає , що про порушення своїх прав позивач могла дізнатись з дати оприлюднення рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, та з дати отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку , а саме : рішення Конституційного Суду України було опубліковано 27.07.2007 року ; 12.03.2007 року позивачу призначена державна допомога ; до суду позивач звернулась лише - 24.10.2008 року, тобто з порушенням строку.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» в редакції Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007р., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн. і ця норма Закону не визнана неконституційною.
Таким чином, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік виплачена відповідачем відповідно до діючого законодавства.
Окрім того, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача зробити перерахунок виплаченої позивачу допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 24.10.2008р. по 31.10.2008р., відповідно до розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на підставі ст.15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції від 01.01.2007р.) та зобов'язання відповідача призначити позивачу з 01.01.2009р. допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, на підставі ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції від 01.01.2009р.), оскільки в межах Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов'язання відповідача в подальшому здійснювати виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, встановленому статтею 15 Закону України «Про державну соціальну допомогу сім'ям з дітьми», є безпідставним, оскільки встановлює обов'язки на майбутнє без наявності спірних правовідносин, які можуть бути в подальшому припиненні або зміненні в сторону зменшення шляхом внесення змін до закону.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог про стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки позивач не надав і не зазначив про існування доказів того, що діями або бездіяльністю відповідача позивачу завдано моральну шкоду. Також, відповідно до пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» спори про відшкодування заподіяні фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема:
- коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції України або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями ЦК України та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди; при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону України "Про захист прав споживачів" чи інших законів, регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Законодавством України про соціальне забезпечення не передбачено стягнення моральної шкоди при порушенні прав отримувачів соціальних виплат.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу, також, є безпідставними, оскільки позивач не надав належних доказів надання такої допомоги, оскільки письмові докази суду подаються в оригіналі.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 16 березня 2009 року у справі № 2-а-154/09 - залишити без задоволення.
Постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 16 березня 2009 року у справі № 2-а-154/09 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 06 липня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т. Г. Арабей
Згідно з оригіналом
Суддя С. А. Малашкевич
Україна
Іменем України
(Вступна та резолютивна частини)
01 липня 2009 року справа № 2-а-154/09/1231
зал судового засідання у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Малашкевича С. А.
суддів: Геращенко І. В.
Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання
Літвіновій Л. О.
за участю представників:
від позивача:
Не прибули
від відповідача:
Не прибули
розглянувши апеляційну скаргу
Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради
на постанову
Стаханівського міського суду Луганської області
від
16 березня 2009 року
у справі
2-а-154/09
за позовом
ОСОБА_1
до
Управління праці та соціального захисту населення Стаханівської міської ради
Про
Визнання неправомірними дій та стягнення недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років,
Керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 16 березня 2009 року у справі № 2-а-154/09 - залишити без задоволення.
Постанову Стаханівського міського суду Луганської області від 16 березня 2009 року у справі № 2-а-154/09 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі буде складена 06 липня 2009 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т. Г. Арабей