Справа № 22ц-1425\2009 р.
Головуючий у 1-й інстанції: Гордійко Ю.Г.
Доповідач: Редька А.Г.
І М “ Я М У К Р А Ї Н И
27 липня 2009 року місто Чернігів
А п е л я ц і й н и й с у д Чернігівської області
у складі:
головуючого - судді Позігуна М.І.,
суддів - Губар В.С., Редьки А.Г.,
при секретарі - Рачовій І.І.,
за участі:
прокурора Котової Е.В., представника позивача Коноваленка С.В.,
відповідача ОСОБА_1, представника третьої особи ОСОБА_2,
розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційними скаргами прокурора Чернігівської області та контрольно-ревізійного управління Чернігівської області на рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 травня 2009 року у справі за позовом прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Чернігівській області до ОСОБА_1 про повернення безпідставно набутого майна,
Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 травня 2009 року відмовлено у задоволенні позову прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі головного управління Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи у Чернігівській області про стягнення з ОСОБА_1, як з недобросовісного набувача, 10179,43 грн безпідставно виплаченої заробітної плати за період роботи з 1 жовтня 2005 року до 28 лютого 2007 року.
В апеляційних скаргах прокурор та контрольно-ревізійне управління просять скасувати зазначене рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 на користь управління МНС у Чернігівській області 10179,43 грн, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, зокрема, суд неправильно дійшов висновку та застосував норми трудового законодавства щодо строків позовної давності, оскільки позовні вимоги ґрунтуються на нормах цивільного законодавства, суд також не врахував, що перевіркою КРУ було встановлено, що робочий час ОСОБА_1 в управлінні МНС за сумісництвом та робочий час за основним місцем роботи співпадає, що свідчить про неможливість її перебування одночасно на обох робочих місцях, вона не могла виконувати свої обов'язки за сумісництвом отже заробітна плата за сумісництвом їй була виплачена незаконно.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши доводи скарг та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги прокурора та контрольно-ревізійного управління не можуть бути задоволені.
За матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 працювала інспектором центру пропаганди управління МНС за сумісництвом на 0,5 ставки, основне місце роботи - Чернігівська обласна державна телерадіокомпанія.
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів ревізії КРУ, що за період з 1 жовтня 2005 року до 28 лютого 2007 року ОСОБА_1 необґрунтовано було нараховано заробітну плату за невідпрацьований час на загальну суму 10179,43 грн, оскільки наданими документами, зокрема табелями робочого часу, іншими документами, підтверджується виконання роботи ОСОБА_1 на посаді інспектора центру пропаганди управління МНС. Посилання на збіг робочого часу за основним місцем роботи у телерадіокомпанії та в управлінні МНС не свідчить про невиконання ОСОБА_1 посадових обов'язків інспектора центру пропаганди управління МНС оскільки робота основна журналіста телерадіокомпанії не перешкоджає належному виконанню трудових обов'язків аналогічної роботи і за сумісництвом в іншій установі.
Суд першої інстанції дійшов також правильного висновку, що відповідно до ст.1215 ЦК України не підлягають поверненню заробітна плата та платежі, що прирівнюються до неї, якщо виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
По справі не встановлено, що управлінням МНС нарахування заробітної плати було вимушеним внаслідок недобросовісності ОСОБА_1 або інших причин. З ОСОБА_1 було укладено трудовий договір про роботу за сумісництвом, заробітна плата визначена відповідно до штатного розпису установи, наявність рахунком помилки при нарахуванні чи виплаті заробітної плати також не підтверджена ніякими документами, у т.ч. і актом ревізії КРУ.
За таких обставин суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог і обґрунтовано відповідно до ст.1215 ЦК України відмовив у задоволенні позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1 10179,43 грн на користь управління МНС.
У той же час суд першої інстанції неправильно послався на норми трудового законодавства, що прокурором пропущено строк звернення до суду, встановлений ст.233 КЗпП України, оскільки позовні вимоги прокурора стосувалися стягнення безпідставно набутої заробітної плати, що регулюється нормами цивільного законодавства, а не матеріальної відповідальності працівника перед підприємством, установою, організацією, що регулюється нормами трудового законодавства, і посилання суду на ст.ст. 94,233 КЗпП України слід виключити з мотивувальної частини рішення.
Керуючись ст.ст.307,308,314,315,319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд
Апеляційні скарги прокурора Чернігівської області та контрольно-ревізійного управління Чернігівської області відхилити, а рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 травня 2009 року залишити без змін, виключивши з мотивувальної частини рішення посилання суду на ст.ст. 94 та 233 КЗпП України.
Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.
Головуючий: Судді: