Справа № 22ц-1592/2009 Головуючий у першій інстанції
Логвіна Т.В.
Категорія - цивільна Доповідач - Острянський В.І.
Іменем України
29 липня 2009 року м. Чернігів
Апеляційний суд Чернігівської області у складі:
Головуючого: Хромець Н.С.
Суддів : Острянського В.І., Демченко Л.М.,
при секретарі : Вареник О.М.
з участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати, вихідної допомоги, розірвання трудового договору та відшкодування моральної шкоди, - в с т а н о в и в :
У апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання про скасування рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 червня 2009 року та про ухвалення нового про повне задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суд поверхово розглянув справу і постановив необгрунтоване рішення; що суд помилково вирахував з суми заборгованості по заробітній платі 2 000 грн., які є гонорарами і не можуть бути вирахувані з зарплати та що суд безпідставно знизив розмір моральної шкоди з 30 тис. грн. і вказав, що стягненню підлягає в її рахунок тільки 500 грн.
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Зобов”язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 розірвати безстроковий трудовий договір від 18.09.2006 року, зареєстрований у Чернігівському міському центрі зайнятості 18.09.2006 року за № 18139 на підставі ч.3 ст.38 КзпП України. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 4 713 грн. 43 коп. заборгованості по заробітній платі з урахуванням утримання обов”язкових платежів, 1545 грн. вихідної допомоги без утримання обов”язкових платежів та 500 грн. моральної шкоди. Також, стягнуто з ОСОБА_2 в користь держави 71 грн. 09 коп судового збору по справі.
Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Постановивши оскаржуване рішення, місцевий суд виходив з того, що позивачка за трудовим договором від 18.09.2006 року, який був зареєстронавий у Чернігівському міському центрі зайнятості, працювала у відповідача науковим консультантом з оплатою праці в розмірі 500 грн.на місяць, який коригувався згідно з мінімальним розміром заробітної плати, з 18 вересня 2006 року по 30 березня 2008 року; що, починаючи з 01.01.2007 року по 30.03.2008 року позивачці було нараховано 6713 грн. 43 коп. заробітної плати з урахуванням утримання обов”язкових платежів і податків (а.с.149); що сторони в судовому засіданні підтвердили факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів в сумі 2000 грн., які за оцінкою позивачки є гонораром, а за твердженням відповідачки - це грошові кошти, виплачені позивачці в рахунок заробітної плати. Тому, місцевий суд, взявши до уваги недоведеність вимог позивачки про те, що отримані нею від відповідачки 2 тис. грн. є гонораром та що за умовами трудового договору позивачка отримує в рахунок оплати праці заробітну плату і інших виплат не передбачено, прийшов до висновку про необхідність вирахування з загального розміру заборгованості з зарплати в сумі 6713 грн. 43 коп. двох тис. грн. та визначив до стягнення з відповідачки в користь позивачки 4713 грн. 43 коп. заборгованості з заробітної плати.
Вирішуючи питання про розмір вихідної допомоги та моральну шкоду, суд підставно виходив з мінімального розміру зарплати 515 грн. та з врахуванням засад розумності, виваженості та справедливості стягнув з відповідачки в користь позивачки 500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Такий висновок місцевого суду грунтується на матеріалах справи, яким суд дав правильну оцінку і не суперечить нормам матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Тому, доводи апеляційної скарги про те, що місцевий суд допустив неточності в розрахунках сум заборгованості по зарплаті та вихідної допомоги; що суд помилково врахував у суму заборгованості по зарплаті дві тис. грн., отриманих нею як гонорар, зменшивши суму заборгованості по зарплаті, яка підлягає стягненню до 4713 грн.43 коп. та що суд безпідставно зменшив розмір моральної шкоди, який необхідно стягнути з відповідачки не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення і висновків місцевого суду не спростовують.
За таких обставин суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,- у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити .
Рішення Деснянського районного суду м.Чернігова від 05 червня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України у касаційному порядку впродовж двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: Судді: