"16" березня 2009 р.
Справа № 11/251.
За позовом приватного підприємця ОСОБА_1
до приватного підприємця ОСОБА_2
про стягнення боргу в сумі 32440,01 грн.
Суддя Гушилик С.М.
За участю представників:
Від позивача -ОСОБА_3 -представник, ОСОБА_1 -приватний підприємець
Від відповідача -не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Приватний підприємець ОСОБА_1 м. Чернівці звернулася з позовом до приватного підприємця ОСОБА_2 м. Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 32440,01 грн., яка виникла внаслідок не виконання умов договору НОМЕР_1 від 01.02.2008 року.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що між сторонами було укладено договір НОМЕР_1 від 01.02.2008 року оренди нерухомого майна, згідно якого позивач здав в оренду приміщення загальною площею 172м2 для бару та здачі спортивного інвентаря відповідачу, а останній взяв на себе зобов'язання сплачувати орендну плату за вказане приміщення в розмірі 12900 грн. за кожен місяць та вносити плату за комунальні платежі. Відповідач в порушення умов договору, орендну плату та комунальні платежі за період з червня по серпень 2008 року не сплатив, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 32440,01 грн., в тому числі по орендній платі в сумі 31625,81 грн. та по комунальним платежам в сумі 1814,20 грн.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.12.2008р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 19.01.2009 року.
Ухвалами суду розгляд справи неодноразово було відкладено в зв'язку з нез'явленням відповідача та його клопотаннями про відкладення справи.
Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
В судовому засіданні 16.03.2009 року представник позивача надав суду документи для обґрунтування своїх позовних вимог і заявив, що підтримує їх в повному обсязі.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини справи і заслухавши представника позивача, суд -
01.02.2008 року між приватними підприємцями ОСОБА_1 (позивач) та ОСОБА_2 (відповідач) укладено договір оренди нерухомого майна НОМЕР_1 (далі - Договір) строком на 12 місяців, тобто до 01.02.2009 року, згідно якого позивач зобов'язався передати відповідачу в строкове платне користування нежитлове приміщення, яке знаходиться в АДРЕСА_1, загальною площею 172 м2 для бару та здачі спортивного інвентаря.
Пунктами 3.1 та 3.2. Договору передбачено, що орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю між сторонами і становить за перший місяць і за останній місяць оренди по 75 грн. за 1м2 орендованої площі з урахуванням ПДВ 20%, тобто, в даному випадку - 12 900 грн. за 172 м2 орендованого приміщення. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.. Відповідно до пунктів 3.4 та 3.5 Договору додатково до орендної плати орендар вносить плату за комунальні послуги (пропорційно орендованій площі), а також відшкодовує витрати зі сплати земельного податку та на електроенергію на підставі окремого розрахунку орендодавця. Орендар зобов'язується щомісячно самостійно сплачувати орендну плату не пізніше 10 числа поточного місяця. Також, між сторонами було укладено додаткову угоду на підставі зазначеного Договору від 01.02.2008 року, в якій чітко зазначено ставку і розмір орендної плати за орендоване приміщення в розмірі 75,00 грн. за 1 м2 орендованої площі, тобто 12900,00 грн. на місяць.
14.08.2009 року сторонами було підписано акт прийому-передачі до договору оренди нежитлового приміщення від 01.02.2008 року в якому зазначено, що орендар передає, а орендодавець приймає орендоване майно в належному стані і що орендодавець не має претензій до орендаря щодо стану та якості орендованого майна.
Натомість, відповідач -приватний підприємець ОСОБА_2, свої зобов'язання за договором оренди нерухомого майна не виконала належним чином, а саме: з червня по серпень не проводилась оплата відповідно до зазначених в договорі зобов'язань, що призвело до заборгованості по орендній платі, згідно розрахунку поданого позивачем, в сумі 31625,81 грн.
Позивач надав суду доказ досудового врегулювання спірних правовідносин, а саме: копію акту звірки взаємних розрахунків від 01.09.2008 року та докази його надсилання відповідачу, копії претензій і поштові квитанції про їх відправку відповідачу від 27.06.2008 р. НОМЕР_2 на суму 13044,2 грн., від 28.07.2008р. на суму 26893,13 грн. та від 23.09.2008 р на суму 32440,01 грн.
У відповідності до ст.193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов укладеного між сторонами договору.
Позивачем також були заявлені вимоги щодо компенсування відповідачем витрат на комунальні послуги (відповідно до п.3.4 і п.3.5 Договору) і які включено до рахунку-фактури НОМЕР_3 від 14.08.2008 року в сумі 1814,20 грн. Натомість, позивачем не надано суду доказів фактичної сплати ним коштів за комунальні послуги, які повинні бути компенсовані відповідачем.
Відповідно до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, сторони в судовому процесі повинні довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін (в даному випадку позивача) і які мають значення для правильного вирішення спору .
Таким чином вимоги позивача щодо відшкодування орендної плати в період з червня по серпень 2008 року засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими, а вимоги щодо компенсування витрат на комунальні послуги не є належним чином обґрунтованими позивачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.
Судові витрати віднести на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.
Керуючись статтями ст.526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_2 (код НОМЕР_4) на користь приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 (код НОМЕР_5) - 31625,81 грн. боргу, 316,25 грн. державного мита та 115,04 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В частині компенсації витрат на комунальні послуги в сумі 1814,20 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя С.М. Гушилик