26 лютого 2015 рокусправа № 808/2499/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.
представників позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області
на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року
у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій №000011 від 04.03.2014р., -
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафних санкцій Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області № 000011 від 04 березня 2014 року.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що застосування до позивача штрафу на підставі п. 2 ч. 2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" є неправомірним, оскільки в даному випадку відсутній суб'єкт правопорушення - особа, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, та в задоволенні позову відмовити. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Наполягає, що підставою для винесення Постанови про накладення штрафних санкцій на Рішення про вжиття обмежувальних заходів стала відсутність Національного знаку відповідності на продукції зазначеній в п. 1 Акту перевірки характеристик продукції № 000036 від 19.02.2014 р.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив. Суду пояснив, що позивач є розповсюджувачем продукції і не є особою, що ввела продукцію в обіг. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 08.01.2014 № 03, направлення від 17.02.2014 № 52 (а.с.27, 28) відповідачем проведено перевірку характеристик продукції, що реалізується ФОП ОСОБА_2 у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" (АДРЕСА_1), результати якої оформлено актом перевірки від 19 лютого 2014 року № 000036 (а.с.10-11).
Під час перевірки виявлено, що на табличці з технічними даними газового водонагрівача BOSCH WR 10-2 відсутній національний знак відповідності та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності згідно з державним реєстром таких органів. Також в акті перевірки зазначається, що суб'єктом господарювання не надано на запит органу ринкового нагляду документацію, а саме: накладні, договори на поставку, що дає змогу ідентифікувати суб'єкта господарювання, який поставив йому відповідну продукцію.
Згідно матеріалів справи, на газовому водонагрівачі дійсно був відсутній національний знак відповідності встановленого зразка та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності згідно з державним реєстром таких органів.
04.03.2014 відповідача складено протокол № 000012 (а.с.9), в якому зазначено, що при виїзному плановому заході позивача виявлено порушення вимог п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Проведеною перевіркою встановлено факти розповсюдження продукції, а саме: водогрійні котли, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, прилади, що працюють на газоподібному паливі, на приладі та його табличці з технічними даними відсутній національний знак відповідності, внаслідок чого було порушено вимоги Технічного регламенту водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 № 748; Технічний регламент приладів, що працюють на газоподібному паливі, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2008 № 856.
04.03.2014 відповідачем прийнято постанову про накладення штрафних санкцій № 000011 (а.с.8, 32), якою за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 950 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 16150 грн.
З постанови про накладення штрафних санкцій № 000011 вбачається, що штраф до позивача застосовано за порушення п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції". Вказана норма передбачає, що до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі: введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, суб'єктом правопорушення в даному випадку може бути: 1) особа, яка ввела продукцію в обіг; 2) особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг.
Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" терміни "введення продукції в обіг", "вилучення продукції з обігу", "виробник", "відкликання продукції", "забезпечення безпечності продукції", "імпортер", "користувач", "ланцюг постачання продукції", "надання продукції на ринку", "небезпечна продукція", "продукція", "розповсюдження продукції", "розповсюджувач", "серйозний ризик", "ступінь ризику", "суб'єкти господарювання", "суспільні інтереси", "уповноважений представник" вживаються у значеннях, визначених Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".
Частина 1 ст. 1 Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" містить нормативне визначення терміну "введення продукції в обіг" - перше надання продукції на ринку України. Зазначена норма містить також і визначення термінів "виробник" та "імпортер".
Так, виробником є:
- фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію;
- уповноважений представник виготовлювача продукції в Україні (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України);
- імпортер продукції (у разі якщо виготовлювачем продукції є фізична чи юридична особа - нерезидент України, яка не має свого уповноваженого представника в Україні).
Імпортером продукції є будь-яка фізична чи юридична особа, яка є резидентом України та вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави.
Розповсюджувачем є будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка пропонує продукцію на ринку України.
З огляду на вищенаведене, особою, яка ввела продукцію в обіг може бути виробник (уповноважений представник виготовлювача продукції в України) або імпортер продукції.
Позивач здійснює господарську діяльність з продажу газових приладів, придбаних на території України. Відповідачем такі обставини не заперечуються. Зважаючи, що позивач не є виробником чи імпортером газових приладів, отже, позивач не є особою, яка ввела таку продукцію в обіг.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати:
1) будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію;
2) будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.
У разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
З наведених норм вбачається, що розповсюджувач продукції може вважатися таким, що ввів продукцію в обіг у випадку, якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, а розповсюджувач протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.
При цьому, згідно матеріалів справи, будь-яких письмових запитів щодо надання документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію, відповідач позивачу не направляв. Запит про надання таких документів було висловлено усно в ході проведення перевірки.
З наявних в матеріалах справи копій сертифікату відповідності (а.с.12), декларації про відповідність (а.с.13) вбачається, що виробником водонагрівачів проточних газових торгової марки Bosch є підприємство "Bosch Thermotechnik GmbH", Sophienstrasse 30-32, Wetzlar, Німеччина.
Зважаючи, що відповідачем не надано суду доказів узгодження з суб'єктом господарювання строку (терміну) надання документації, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника, а з наданих позивачем до протоколу від 04.03.2014 сертифікату відповідності та декларації про відповідність відповідач міг встановити найменування та місцезнаходження виробника товару, суд приходить до висновку, що в даному випадку позивач не може вважатися особою, що ввела продукцію в обіг.
Колегія суддів апеляційної інстанції також бере до уваги, що в протоколі № 000012 від 04.03.2014 відповідач зазначає, що перевіркою встановлено факт розповсюдження продукції, а не факт введення продукції в обіг.
Матеріалами справи підтверджено, що водонагрівач Bosch WR 10-2 позивачем придбано у фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 згідно видаткової накладної № 27/06/13 від 27.06.2013 (а.с.14, 15); штрафні санкції до позивача як до розповсюджувача продукції не застосовувалися.
Отже, застосування до позивача штрафу на підставі п. 2 ч. 2 ст.44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" є неправомірним, оскільки в даному випадку відсутній суб'єкт правопорушення - особа, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг.
Таким чином, суд першої інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права, повно та всебічно дослідив матеріали та обставини справи, правильно встановив характер спірних правовідносин і для їх вирішення правильно застосував норми матеріального права. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Керуючись п. 1 ч.1. ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 06 травня 2014 року у справі за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафних санкцій №000011 від 04.03.2014р. - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів відповідно до ст. 212 та ч. 5 ст. 254 КАС України.
Головуючий: Ю.В. Дурасова
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна