Справа: № 357/18069/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я.
Суддя-доповідач: Чаку Є.В.
Іменем України
25 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Чаку Є.В.,
суддів: Файдюка В.В., Старової Н.Е.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання бездіяльності відповідача щодо не здійснення їй нарахування та виплати з 01.01.2014 року додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком та доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, відповідно до ст.ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною; визнання такої відмови відповідача протиправною; зобов'язання відповідача провести позивачці з 01.01.2014 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання відповідача провести позивачці з 01.01.2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України на відповідний період, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язання відповідача виконати рішення суду негайно та подати до суду звіт про виконання судового рішення у встановлений судом строк.
Білоцерківський міськрайонний суд Київської області своєю постановою від 09 січня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2015 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Так, по справі встановлено, що позивач належить до числа потерпілих від наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, перебуває на обліку в управлінні ПФУ у Білоцерківському районі і одержує пенсію за віком, в розмір пенсії входить додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, доплата за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
А згідно ч. 1 даної статті громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю, провадиться доплата в розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 2 категорії, має становити 30 % від мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У зв'язку із тим, що позивач звернувся до суду 29 листопада 2014 року, що підтверджується конвертом (а.с. 19), колегія суддів вважає, що позовні вимоги за період з 01.01.2014 року по 28.05.2014 року підлягають залишенню без розгляду.
Стосовно інших позовних вимог, за період з 29 травня 2014 року, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з листа УПФУ у Білоцерківському районі 14.11.2014 року (а.с. 9), позивачці виплачується пенсія за віком, призначена з 15.02.1977 року. Розмір пенсії складає 1 277,60 грн., до складу якого входить підвищення за проживання в зоні посиленого радіологічного контролю в сумі 5,20 грн., відповідно до постанови Кабінетом Міністрів України від 06.07.2011 року № 745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, потерпілому 2 категорії в розмірі 170,82 грн., що визначено постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 112 від 25.03.2014 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення».
Всупереч ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» відповідач здійснював виплату у розмірі, визначеному постановами КМУ, що є меншим за розмір, встановлений Законами.
Зі змісту приписів ст. 113 Конституції України випливає, що Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується, зокрема, законами України.
Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 19.06.2001 року № 9-рп/2001 зауважив, що Україна є правовою державою (стаття 1 Конституції України), а в правовій державі існує сувора ієрархія нормативних актів, відповідно до якої постанови та інші рішення органів виконавчої влади мають підзаконний характер і не повинні викривляти сутність і зміст законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 дано тлумачення, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України під час вирішення справ про соціальний захист підлягають застосуванню тоді, коли вони видані у межах його компетенції на основі і на виконання Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що починаючи з 01 січня 2014 року Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 06 липня 2014 року не містить жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними нормативно-правовими актами, дії відповідача щодо виплати позивачу підвищення та доплати до пенсії у розмірі, визначеному постановами КМ України, а не відповідними Законами є неправомірними.
Проте, Законом України «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції Закону України від 31 липня 2014 року, встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статей 5 та 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Вказана норма набрала чинності з 16 серпня 2014 року.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підлягають задоволенню за період з 29.05.2014 року по 16.08.2014 року.
Абзацом 6 ч. 4 ст. 163 КАС України передбачено встановлення судом строку для надання відповідачем звіту про виконання рішення, що є додатковою гарантією його виконання.
За таких обставин колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні питання про правомірність дій та рішень відповідача допущено порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим вважає за необхідне апеляційну скаргу позивача задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення.
Керуючись статтями 183-2, 195, 197, 202, 205, 207 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 січня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області щодо не здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_2 доплати до пенсії та додаткової пенсії в розмірах, передбачених статтями 39, 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 29 травня 2014 року по 16 серпня 2014 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести ОСОБА_2 з 29.05.2014 року по 16 серпня 2014 року перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю, встановивши її у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, визначеної законодавством України на відповідний період, відповідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням фактично виплачених сум.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області провести ОСОБА_2 з 29.05.2014 року по 16 серпня 2014 року перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, встановивши її у розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законодавством України на відповідний період, відповідно до ст. 51, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням фактично виплачених сум.
Адміністративний позов ОСОБА_2 в частині визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату доплати до пенсії та додаткової пенсії відповідно до статей 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2014 року по 28.05.2014 року - залишити без розгляду.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області в строк один місяць з дня отримання цієї постанови подати Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звіт про її виконання.
В іншій частині позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Чаку Є.В.
Судді: Файдюк В.В.
Старова Н.Е.