Ухвала
06 березня 2015 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ
Журавель В.І.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання кредитного договору недійсним та застосування односторонньої реституції,
У лютому 2012 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, заборгованість за договором кредиту у розмірі 493 029,82 грн.
Свої вимоги банк обґрунтовував тим, що 01 вересня 2008 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір, відповідно до умов якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 15 000 доларів США з кінцевим строком повернення не пізніше 01 вересня 2013 року під 18 % річних.
З метою забезпечення зобов'язання 01 вересня 2008 року між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір поруки.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 належним чином умови договору не виконував, станом на 12 січня 2012 року виникла заборгованість на загальну суму 493 029,82 грн, яку позивач просив солідарно стягнути з відповідачів.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в якому просив визнати вищевказаний кредитний договір недійсним, посилаючись на те, що банк при укладанні договору порушив норми ЗУ «Про захист прав споживачів».
Рішенням Ізмаїльського міськрайнного суду Одеської області від 12 травня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року, позов ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське РУ» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське Регіональне Управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» солідарно у рахунок погашення кредитної заборгованості - 398 997 грн.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати рішення судів попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до місцевого суду, мотивуючи свою вимогу порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Крім того, у скарзі заявники просять про поновлення строку касаційного оскарження, посилаючись на поважність причин його пропуску.
Відповідно до вимог ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду.
У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Так як зі змісту заявленного клопотання та матеріалів касаційної скарги вбачається, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.
У відкритті касаційного провадження по вищевказаній справі слід відмовити, виходячи з наступного.
Зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності рішень судів попередніх інстанцій.
Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суди правильно застосували правові норми та ухвалили правильні по суті рішення, підстав для скасування яких не вбачається.
Доводи заявника зводяться до оцінки доказів, їх належності та допустимості, проте в силу ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими
Керуючись ст. 325, п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України,
Поновити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 строк на касаційне оскарження рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 12 травня 2014 року та ухвали апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2014 року в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання кредитного договору недійсним та застосування односторонньої реституції.
Відмовити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження в справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі Філії «Одеське Регіональне Управління» Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про визнання кредитного договору недійсним та застосування односторонньої реституції.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ В.І. Журавель