іменем України
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого ОСОБА_1.,
суддів:при секретаріОСОБА_2., ОСОБА_3.,ОСОБА_4.,
за участю прокурора П ОСОБА_5.,
розглянувши у судовому засіданні в м. Києві 3 березня 2015 року кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимого,
встановила:
У касаційній скарзі захисник порушує питання про зміну вироку апеляційного суду, посилаючись на невідповідність призначеного
ОСОБА_6 покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.
Вироком Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 11 липня 2014 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України на 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України
ОСОБА_6 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки з покладенням обов'язків передбачених ст. 76 КК України.
Згідно вироку 20 березня 2014 року, приблизно о 20.00 годині,
ОСОБА_6, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля першого під'їзду будинку АДРЕСА_1, діючи умисно, переслідуючи мету заподіяння тілесних ушкоджень раніше незнайомому йому ОСОБА_7, взявши в праву руку ніж, умисно наніс ним один удар в область живота останнього, спричинивши тим самим ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення передньої черевної стінки з ушкодженням лівої частки печінки, яке ускладнилося внутрішньочеревною кровотечею, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя під час утворення.
Вироком Апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2014 року вказаний вирок в частині призначеного покарання та стягнення моральної шкоди скасовано та ухвалено новий вирок, яким ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 121 КК України призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 моральну шкоду у сумі 10 000 грн.
Обгрунтовуючи прохання про зміну вироку, захисник вказує, що апеляційним судом безпідставно врахована обставина, яка обтяжує покарання - невідшкодування моральної шкоди потерпілому. Крім того, зазначає, що суд апеляційної інстанції не в повній мірі врахував фактичні обставини справи, дані про особу засудженого, відсутність тяжких наслідків від вчиненого злочину та призначив надмірно суворе покарання. Просить застосувати до засудженого положення ст. 75 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який частково підтримав доводи касаційної скарги та просив вирок суду апеляційної інстанції змінити, виключити з нього посилання суду як на обставину, що обтяжує покарання - невідшкодування засудженим моральної шкоди, а у решті - залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості засудженого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, за обставин, викладених у вироку, та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 121 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, є законним та обґрунтованим і в касаційній скарзі не оспорюється.
Що стосується доводів касаційної скарги захисника про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, то вони є безпідставними, оскільки апеляційний суд, правильно, скасувавши вирок у частині призначеного покарання, постановив свій вирок, яким покарання ОСОБА_6 призначив у відповідності до вимог статей 50, 65 КК України.
Покарання засудженому призначено з урахуванням вчиненого ним у стані алкогольного сп'яніння тяжкого злочину та всіх інших обставин справи, у тому числі і тих, на які посилається захисник у касаційній скарзі, а тому підстав для подальшого пом'якшення основного покарання, призначеного у мінімальному розмірі санкції ч.1 ст.121 КК чи застосування до ОСОБА_6 положень ст.75 КК України не вбачається.
Колегія суддів вважає, що призначене апеляційним судом покарання засудженому, яке необхідно відбувати реально, відповідає загальним засадам призначення покарань та є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав вважати його таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості немає.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на невідшкодування засудженим моральної шкоди потерпілому, оскільки ця обставина, відповідно до ст.67 КК, не може бути врахована такою, що обтяжує покарання. Виключення даної обставини з вироку не тягне за собою пом'якшення покарання засудженому з підстав, викладених вище.
Керуючись статтями 436, 438 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2014 року щодо ОСОБА_6 змінити, виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду, як на обставину, що обтяжує покарання - невідшкодування засудженим моральної шкоди потерпілому.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3