04 березня 2015 року справа № 823/399/15
м. Черкаси
15 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Орленко В.І.,
при секретарі - Дудці Г.О.,
за участю відповідача ОСОБА_1 - особисто
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Черкаського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів, виплачених як допомога по безробіттю,
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Черкаський міський центр зайнятості, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 кошти, виплачені як допомога по безробіттю в розмірі 7634 грн. 75 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в порушення вимог Закону України "Про зайнятість населення", під час перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості приховано факт реєстрації в якості суб'єкта підприємницької діяльності з 13.09.1994, що є підставою для стягнення з відповідача в судовому порядку незаконно отриманих коштів, виплачених як допомога по безробіттю.
Позивач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не з'явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просить суд провести засідання без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що за власним рішенням підприємницька діяльність припинена ще до її реєстрації в Черкаському міському центрі зайнятості як безробітної.
Заслухавши пояснення відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Спеціальним законом, що визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" № 1533-III від 02.03.2000 (далі по тексту - Закон № 1533).
Так, згідно зі статтею 6 цього Закону право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі по тексту - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №2464-VI від 08.07.2010 застрахована особа - це фізична особа, яка відповідно до законодавства підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачується чи сплачувався у встановленому законом порядку єдиний внесок.
Право на забезпечення та соціальні послуги відповідно до Закону № 1533 має також молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, звільнилася із строкової військової або альтернативної (невійськової) служби і яка потребує сприяння у працевлаштуванні на перше робоче місце у разі реєстрації в установленому порядку відповідних осіб як безробітних. Члени особистого селянського та фермерського господарства, якщо вони не є найманими працівниками, громадяни України, які працюють за межами України та не застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебувають, мають право на забезпечення за Законом № 1533 за умови сплати страхових внесків, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Видами забезпечення за Законом № 1533 є: допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності; допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.
Судом встановлено, що 30.05.2012 гр. ОСОБА_1 звернулась до Черкаського міського центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що в даний час не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. 30.05.2012 відповідачу було надано статус безробітного. 30.05.2012 ОСОБА_1 призначено виплату допомоги по безробіттю, у відповідності до п.п. 2, 4 ст. 22 та п. 2 ст. 23 Закону №1533.
Наказом Черкаського міського центру зайнятості №НТ 131219 від 19.12.2013 було припинено реєстрацію як безробітної гр. ОСОБА_1, у зв'язку з невідвідуванням останньою служби зайнятості протягом 30 робочих днів без поважних причин.
За період перебування на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з 30.05.2012 по 23.02.2013 гр. ОСОБА_1 було нараховано та виплачено допомогу по безробіттю у розмірі 7634,75 грн.
04.02.2014 гр. ОСОБА_1 повторно звернулась до Черкаського міського центру зайнятості із заявою про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій зазначила, що в даний час не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсії не отримує. 04.02.2014 відповідачу було поновлено статус безробітної та відмовлено у призначенні допомоги по безробіттю.
30.12.2014 Черкаським міським центром зайнятості було встановлено, що гр. ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець з 13.09.1994 (довідка реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції Черкаської області №4493/07-06-15 від 25.12.2014). 30.12.2014 за результатами обробки вказаної інформації було складено Акт перевірки достовірності даних безробітних, розслідування страхових випадків №168, в якому було встановлено, що гр. ОСОБА_1 перебуваючи на обліку в Черкаському міському центрі зайнятості з 30.05.2012 та з 26.11.2013 приховала інформацію про те, що вона зареєстрована як фізична особа-підприємець з 13.09.1994.
30.12.2014 Черкаським міським центром зайнятості винесено наказ №867, яким зобов'язано відповідача повернути кошти, виплачені як допомога по безробіттю в сумі 7634 грн. 75 коп. за період з 30.05.2012 по 21.03.2013, протягом 15 календарних днів після отримання копії цього наказу.
Наказ Черкаського міського центру зайнятості №867 та акт №168 від 30.12.2014 були отримані відповідачем 08.01.2014, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Вирішуючи спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що відповідно до ч.1 статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067-XII від 05.07.2012р. (далі по тексту - Закон № 5067-XII), до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.
До зайнятого населення також належать: непрацюючі працездатні особи, які фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом, інвалідом I групи або за особою похилого віку, яка за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досягла 80-річного віку, та отримують допомогу, компенсацію та/або надбавку відповідно до законодавства; батьки - вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства; особа, яка проживає разом з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, та одержує грошову допомогу на догляд за ним відповідно до законодавства.
Безробітним, в свою чергу, визначається особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи.
Відповідно до частини 1 статті 43 Закону № 5067-VI статусу безробітного може набути:
1) особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;
2) інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України "Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам" та "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам";
3) особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.
Отже, не можуть бути безробітними особи, що мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, не залежно від того, чи отримують вони дохід, адже підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
При цьому статусу підприємця фізична особа позбавляється з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (ч. 3 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" № 755-IV від 15.05.2003р.).
Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.03.2015, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності 13.09.1994; запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 внесений 02.03.2015 за №20260060002035199, припинено, власне рішення.
Таким чином, безсумнівним є те, що відповідач, як на момент звернення до центру зайнятості, так і в подальшому при отриманні допомоги по безробіттю був зайнятою особою, адже запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 внесений лише 02.03.2015, а, отже, не мав права на реєстрацію в якості безробітного та на отримання відповідної матеріальної допомоги.
Відповідальність застрахованих осіб за порушення порядку отримання статусу безробітного передбачена статтею 36 Закону № 1533, згідно якої сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення коштів, виплачених відповідачу як допомога по безробіттю є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Черкаського міського центру зайнятості кошти, виплачені як допомога по безробіттю у розмірі 7634 (сім тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 75 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.І. Орленко
Повний текст постанови виготовлений 10.03.2015.