Копія
Справа № 822/435/15
27 лютого 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіДанилюк У.Т.
при секретаріГорячій Д.Л.
за участі:позивача
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -
09 лютого 2015 року позивач звернулась в суд з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області, в якому просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0000331704 від 15.01.2015 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що зафіксовані податковим органом порушення визначені Податковим кодексом України (далі - ПК України), який набрав чинності з 01.01.2011 року, а зобов'язання по сплаті податку з доходу фізичних осіб в сумі 819,45 грн. виникло в 2006 році, тобто до набрання ним чинності.
При цьому стягнення боргу в зв'язку з відсутністю у неї коштів проводилось в примусовому порядку та повністю сплачено.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду письмові заперечення, згідно яких просить в задоволенні позову відмовити, а справу слухати без його участі. Відмітив, що позивачем несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 819,45 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням №0002921741 від 31.05.2006 року.
При цьому нарахування штрафних санкцій в розмірі 20% згідно ПК України є правомірним, оскільки відповідно до п.11 підр.10 розділу XIX ПК України штрафні санкції за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних санкцій.
Також зазначив, що сплата грошового зобов'язання здійснювалась частинами (28.02.0212 року, 21.05.2012 року, 18.04.2013 року, 01.12.2014 року та 29.12.2014 року), тобто після набуття чинності ПК України.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову, враховуючи наступне.
Так, відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання податку на доходи фізичних осіб згідно податкового повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської ОДПІ від 31.05.2006 року №0002921741 ФО ОСОБА_3, за результатами якої складено акт від 03.12.2014 року №1685/22-09-17-04/НОМЕР_1.
В даному акті зазначено про визначення позивачу грошового зобов'язання податковим повідомленням-рішенням №0002921741 від 31.05.2006 року на суму 819,46 грн., яке він повинен був оплатити протягом 10 днів з дня його отримання (згідно п.57.3 ст.57 ПК України). Фактично ж сплата була проведена 28.02.2012 року (в сумі 90,90 грн.), 21.05.2012 року (в сумі 90,10 грн.), 18.04.2013 року (в сумі 100 грн.) з порушенням встановленого ПК України строку.
На підставі зазначеного акта відповідачем 15.01.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000331704, яким позивачу визначено штраф у розмірі 20% своєчасно несплаченого грошового зобов'язання - в розмірі 163,89 грн.
Так, відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III (який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2181-III ) у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Згідно п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону № 2181-III у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.
Податкове повідомлення-рішення №0002921741 від 31.05.2006 року позивачем не оскаржувалось та набуло статусу узгодженого 18.07.2006 року (згідно розрахунку штрафної санкції та письмових заперечень відповідача).
Починаючи з 01.01.2011 року компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначені ПК України.
Так, відповідно до п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Згідно з п.113.3 с.113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.
Відповідно до п.11 підр.10 розділу XIX ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.
Таким чином, відповідач, обраховуючи штрафні санкції згідно норм ПК України, діяв згідно чинного законодавства.
При цьому доводи позивача відносно того, що стягнення коштів, визначених податковим повідомленням-рішенням, здійснювалось в примусовому порядку виконавчою службою та повністю сплачене, не спростовує допущеного нею порушення строку сплати узгодженого грошового зобов'язання.
Законодавство не містить винятків для застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкового зобов'язання залежно від того, як платник податку її сплатив - добровільно чи на підставі рішення суду.
При цьому суд звертає увагу на строки давності, які були встановлені ст. 15 Закону №2181-III та з 01.01.2011 року - ст.102 ПК України.
Так, згідно п.п.15.1.1 Закону №2181-III за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.
Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.
При цьому, відповідно до п.114.1 ст.114 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.
Отже, згідно наведених норм відповідальність у вигляді штрафу згідно п. 126.1 ст. 126 ПК України застосовується, якщо платник податків протягом строків, визначених цим Кодексом, не сплачує суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом, яке є узгодженим та строк сплати якого настав.
Позивачем було допущено затримку сплати узгодженого грошового зобов'язання з 18.07.2006 року (в зв'язку зі спливом граничного строку сплати грошового зобов'язання та не оскарження податкового повідомлення-рішення), при цьому Закон № 2181-III (який втратив чинність з 1 січня 2011 року) визначав строки давності лише стосовно подання податкової декларації.
Однак з 1 січня 2011 року набрав чинність ПК України, згідно якого нарахування штрафних санкцій застосовуються з урахуванням строку давності.
Отже, в даному випадку такий строк почав обчислюватись з 01.01.2011 року, а штрафні санкції могли бути визначені платнику податку в межах 1095 днів з цієї дати. Однак такі санкції були визначені 15.01.2015 року.
Строки давності обмежують право податкового органу самостійно визначати платнику податку податкові зобов'язання.
Таким чином, суд дійшов висновку, що нараховані податковим органом штрафні санкції за несвоєчасну сплату грошового зобов'язання станом на момент прийняття податкового повідомлення-рішення №0000331704 від 15.01.2015 року знаходились за межами встановленого п. 102.1 ст. 102 ПК України строку давності - 1095 календарних днів.
Згідно з ч.1-2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення; в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, нарахування штрафних санкцій здійснено відповідачем без врахування вимог ст.ст.102, 113 ПК України.
Таким чином, визначення податковим органом грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб за податковим повідомленням-рішенням №0000331704 від 15.01.2015 року відбулось з порушенням терміну його нарахування.
Враховуючи вищенаведене, оскільки відповідачем не доведено та судом не встановлено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 254 КАС України суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кам'янець-Подільської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області № 0000331704 від 15 січня 2015 року .
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати в сумі 183 (сто вісімдесят три ) грн. 08 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 04 березня 2015 року
Суддя/підпис/У.Т. Данилюк
"Згідно з оригіналом" Суддя У.Т. Данилюк