04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"11" лютого 2015 р. Справа№ 6/44
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Лобаня О.І.
суддів: Федорчука Р.В.
Майданевича А.Г.
за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 11.02.2015 року
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року
у справі № 6/44 (суддя Ковтун С.А.)
за заявою публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія
«Київводоканал»
про надання відстрочки виконання рішення суду
за позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія
«Київводоканал»
про стягнення 14 033 234,08 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва по справі № 6/44 від 31.07.2007 року позов акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» до відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення 14 033 234,08 грн. задоволено частково. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства «Акціонерної компанії «Київводоканал» на користь акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» 11190897,4 грн. основного боргу, 559544,87 грн. штрафу, 21351,15 грн. державного мита та 98,8 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 року рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено повністю та стягнуто з АЕК «Київенерго» на користь ВАТ «Акціонерної компанії «Київводоканал» 12 750,00 грн. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2008 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.12.2007 року скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року залишено без змін.
18.06.2008 року на виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року у справі № 6/44 видано наказ.
05.05.2014 року публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до місцевого господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року у справі № 6/44.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року заяву публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року у справі № 6/44 - задоволено частково. Відстрочено виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року у справі № 6/44 до 01.01.2015 року.
Також, 16.12.2014 року ПАТ «АК «Київводоканал» звернулось до місцевого господарського суду з заявою про відстрочку виконання рішення суду строком на 5 років.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року відмовлено публічному акціонерному товариству «Акціонерна компанія «Київводоканал» у задоволенні заяви про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року у справі № 6/44.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 25.12.2014 року, публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року по справі № 6/44 та задовольнити заяву ПАТ «АК «Київводоканал» про надання відстрочки виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року у справі № 6/44.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2015 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
У судовому засіданні 11.02.2015 року представник ПАТ «АК «Київводоканал» надав суду свої пояснення по справі в яких, підтримав подану апеляційну скаргу на підставі доводів зазначених у ній та просив апеляційний господарський суд скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову постанову суду, якою задовольнити заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року у справі № 6/44 строком на 5 років.
Представник публічного акціонерного товариства «Київенерго» у судове засідання 11.02.2015 року не з'явився. Про місце та час розгляду справи стягувач був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. При цьому, від позивача до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання в якому, ПАТ «Київенерго» просить апеляційний господарський суд припинити апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою, оскільки, як вважає позивач ухвала про відмову у наданні відстрочки виконання рішення суду оскарженню не підлягає та таке оскарження не передбачено Господарським процесуальним кодексом України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, який заперечив проти припинення провадження у даній справі та просив суд апеляційної інстанції відмовити у вказаному клопотанні, судова колегія апеляційного господарського суду відмовляє в його задоволенні, оскільки вважає, що ухвала про відмову у наданні відстрочки виконання рішення суду може бути переглянута в як апеляційному, так і в касаційному порядку.
Так, згідно з абзацом 2 пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 «Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України» оскільки ухвали місцевого господарського суду, які виносяться під час виконання судового рішення, неможливо оскаржити одночасно з оскарженням рішення господарського суду, такі ухвали, в тому числі й про відмову у вчиненні процесуальних дій, зазначених у пунктах 17, 18, 20 частини першої статті 106 ГПК, можуть бути переглянуті в касаційному порядку.
Отже, судова колегія вважає, що відмова у відстрочці виконання рішення суду може бути переглянута в як апеляційному порядку, так і в касаційному.
Враховуючи викладене, заслухавши думку представника відповідача, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника ПАТ «Київенерго», оскільки позивач, про дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, участь представників ПАТ «Київенерго» у судовому засіданні 11.02.2015 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі.
Крім того, у відповідності до ч.2 ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений п'ятнадцятиденним строком розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а продовження зазначеного строку розгляду справи у відповідності до ч. 3 ст. 69 ГПК України без клопотання сторони по справі, не передбачено ГПК України.
Дослідивши представлені докази, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року є законною та обґрунтованою, виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Зазначена норма Конституції України кореспондується з ст. 115 ГПК України якою передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому ГПК України та Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до положень частини першої статті 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Згідно з ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.
Підставами для розстрочення виконання рішення, згідно з положеннями ст. 121 Господарського процесуального кодексу України та постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», є наявність конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
У пункті 7.1.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» роз'яснено, що застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке: відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.
Також, у вказаній постанові зазначається, що підставою, зокрема, для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами, зокрема, відстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» повторно звертається до суду першої інстанції із заявою про відстрочку виконання рішення суду та зазначає, що за час, на який було відстрочено рішення суду ухвалою господарського суду міста Києві від 05.06.2014 року, відповідач не зміг вийти зі скрутного становища, на підтвердження чого надав копію звіту про витрати виробничих та фінансові показники діяльності від надання послуг водопостачання та водовідведення за дев'ять місяців 2014 року.
Будь-яких інших доказів, що підтверджують відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення суду не надано. Крім того, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що виконання рішення суду може привести до повної втрати платоспроможності відповідача, як це зазначено у заяві про відстрочку виконання рішення суду, також не було надано.
Колегія суддів зазначає, за час, на який було відстрочено виконання судового рішення ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року, відповідачем не було здійснено буд-яких дій, щодо часткового погашення заборгованості. Також слід зазначити, відповідач, повторно звертаючись із заявою про відстрочку виконання судового рішення, посилається на ті ж обставини, що і вперше.
Описаний боржником у заяві фінансовий стан відсутності грошових коштів для оплати заборгованості перед стягувачем не є виключною обставиною, яка давала б підстави для відстрочення виконання судового рішення, оскільки таке фінансове становище відповідача утворилось внаслідок його власної господарської діяльності.
Відповідно до положень постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року №9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Судова колегія зазначає, що нормами чинного законодавства, зокрема господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому, суд оцінює докази, які підтверджують зазначені обставини, лише за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право відстрочити виконання рішення чи постанови. Отже, відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що заявником, як під час розгляду даної справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було подано суду належних та достатніх доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема того, що через 5 років результати господарської діяльності боржника будуть позитивними, та що відстрочення наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року у справі № 6/44 і у майбутньому надасть можливість акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.
Судова колегія апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Колегія суддів вважає, що заявником не доведено, що відстрочка виконання рішення суду сприятиме можливості отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього. До того ж, як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2014 року у даній справі, виконання рішення суду вже було відстрочено до 01.01.2015 року, проте, в матеріалах справи відсутні дані про виконання рішення суду після його відстрочення.
Враховуючи вищевикладене судова колегія апеляційного господарського суду вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо відмови боржнику у відстрочці виконання рішення господарського суду міста Києва від 31.07.2007 року. Обставини, на які посилається боржник як на підставу надання відстрочки виконання рішення не є винятковими.
Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Судова колегія звертає увагу, що доводи та заперечення викладені у апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Виходячи з вищевикладеного, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини боржника у виникненні спору, апеляційний господарський суд вважає, що ухвалу господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року, прийнято після повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є такою що відповідає нормам закону.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» слід відмовити, а оскаржувану ухвалу господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року залишити без змін.
Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-106, 121 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на ухвалу господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року у справі № 6/44 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 25.12.2014 року у справі № 6/44 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 6/44 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя О.І. Лобань
Судді Р.В. Федорчук
А.Г. Майданевич
Дата підписання 16.02.2015 року