Справа: № 826/17440/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Гром Л.М.
Іменем України
04 березня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого-судді - Гром Л.М.;
суддів - Бєлової Л.В.,
Міщука М.С.,
при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Технарі» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2015 року позов задоволено повністю, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 03 вересня 2014 року № 0009062203.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку звітності з податку на додану вартість за лютий 2014 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Технарі», за результатом якої складено акт перевірки від 09 квітня 2014 року № 222/4/22-03-36285978.
Відповідачем за результатами перевірки встановлено, що в порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, ТОВ «Технарі» до податкового кредиту включено податкову накладну № 515 від 28 лютого 2014 року на суму ПДВ 47166,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Є.Нот» (податковий номер 31921226), № 516 від 28 лютого 2014 року на суму ПДВ 30234,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Є.Нот» (податковий номер 31921226), № 55/54 від 28 лютого 2014 року на суму ПДВ 90415,15 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Сав-Дістрибьюшен» (податковий номер 35625082), які не зареєстровані постачальником в Єдиному реєстрі податкових накладних ДПС України, у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту по ТОВ «Технарі».
На підставі складеного акту перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03 вересня 2014 року № 0009062203, яким ТОВ «Технарі» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 113019,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 90415,00 грн., за штрафними санкціями - 22604,00 грн.
Позивач, вважаючи дане рішення відповідача протиправним, звернувся до суду.
Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.
Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6. ст.198 ПК України, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві згідно Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що податкові накладні № 515 від 28 лютого 2014 року на суму ПДВ 47166,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Є.Нот» (податковий номер 31921226), № 516 від 28 лютого 2014 року на суму ПДВ 30234,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Є.Нот» (податковий номер 31921226), № 55/54 від 28 лютого 2014 року на суму ПДВ 90415,15 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ «Сав-Дістрибьюшен» (податковий номер 35625082) не внесені до Єдиного реєстру податкових накладних.
Під час адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення, контролюючим органом встановлено, що ТОВ «Технарі» 16 квітня 2014 року подано реєстр виданих і отриманих податкових накладних порція 2 (реєстраційний № 9020976374 від 16 квітня 2014 року) та сформовано податкові накладні, виписані ТОВ «Є.НОТ» від 28 лютого 2014 року № 515 на суму ПДВ 47 166,0 грн. та від 28 лютого 2014 року № 516 на суму ПДВ 30 232,00 грн., і вказано податкові накладні від 28 лютого 2014 року № 511 та № 512 на такі ж самі суми ПДВ відповідно. ТОВ «Є.Нот» в податковій звітності за лютий 2014 року включено до складу податкових зобов'язань видані ТОВ «Технарі» податкові накладні від 28 лютого 2014 року № 511 на суму ПДВ 47 166,0 грн. та від 28 лютого 2014 року № 512 на суму ПДВ 30 232,00 грн., які зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Матеріали справи свідчать, що ТОВ «Технарі» при поданні звітності з ПДВ за березень 2014 року, подано додаток 8 «Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та /або порядку реєстрації в ЄРПН)» (реєстраційний № 9022031922 від 18 квітня 2014 року) щодо незареєстрованої ТОВ «Сав-Дістрибьюшен» в ЄРПН податкової накладної від 28 лютого2014 року № 55/54 на суму ПДВ 90 415,15 грн.
Таким чином, позивачем самостійно виправлено помилку в номерах податкових накладних по постачальнику ТОВ «Є.Нот», а заяву зі скаргою на постачальника ТОВ «Сав-Дістрибьюшен» та підтверджуючі документи подано до податкової звітності з податку на додану вартість за наступний звітний період - березень 2014 року.
На підтвердження своєї правової позиції позивачем долучено до матеріалів справи докази на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, в межах яких виписана спірна податкова накладна.
Крім того, під час розгляду справи, встановлено, що ТОВ «Сав-Дістрибьюшен» сплачені всі податкові зобов'язання визначені в податковій накладній № 55/54 від 28 лютого 2014 року.
Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
В свою чергу, доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства, а отже, не підлягають задоволенню.
Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.
Головуючий:
Судді:
Ухвала складена у повному обсязі 06.03.2015р.
Головуючий суддя Гром Л.М.
Судді: Міщук М.С.
Бєлова Л.В.