Справа № 607/13018/13Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11/789/10/15 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.2 ст.296 КК України
04 березня 2015 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючої - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю прокурора ОСОБА_5
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7
засуджених ОСОБА_8 , ОСОБА_9
захисника ОСОБА_10
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальну справу за апеляціями захисника-адвоката ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_9 , засудженого ОСОБА_8 на вирок Тернопільського міськрайонного суду від 12 вересня 2014 року.
Даним вироком,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Тернополя, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, не працюючий, житель АДРЕСА_1 , раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.296 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Тернополя, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працюючий, зареєстрований в АДРЕСА_2 , фактично проживає в АДРЕСА_3 , раніше не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.296 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
Цивільні позови потерпілих задоволено частково.
Судом постановлено стягнути в солідарному порядку з засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 8 000 грн. кожному на відшкодування моральної шкоди та по 1 500 грн. кожному на відшкодування витрат, що пов'язані з наданням правової допомоги.
Залишено без змін раніше обрані підсудним ОСОБА_8 та ОСОБА_9 запобіжні заходи у виді підписок про невиїзд.
Згідно вироку суду, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 визнані винними та засуджені за те, що 26 грудня 2011 року близько 03 год. у підсудного ОСОБА_8 , який знаходився у громадському місці, а саме - у приміщенні нічного клубу «Ріверпул», що в м.Тернополі по вул.Чумацькій, 14, виник злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганства, реалізовуючи який він тоді ж і в тому ж місці безпричинно розпочав конфлікт із ОСОБА_6 , в ході якого разом із вказаним потерпілим вийшли на вулицю із приміщення даного розважального закладу.
Надалі, підсудний ОСОБА_8 разом із потерпілим ОСОБА_6 , перебували поблизу вищевказаного нічного клубу, що по тій же вулиці, де у підсудного ОСОБА_9 , який перебував там же, виник злочинний умисел, направлений на вчинення хуліганства, реалізовуючи який він тоді ж і в тому ж місці, безпричинно розпочав конфлікт із ОСОБА_6 , під час якого невстановлені досудовим слідством особи, які були разом із підсудним ОСОБА_9 почали наносити ОСОБА_6 удари ногами та руками в різні частини тіла, від яких останній впав на асфальтне покриття.
Після цього, підсудні ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та інші, невстановлені досудовим слідством особи, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, з метою самоутвердитись в очах сторонніх осіб за рахунок приниження потерпілого ОСОБА_6 , діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась у насильстві, поєднаному із заподіянням тілесних ушкоджень, умисно безпричинно нанесли останньому декілька ударів руками та ногами в область голови та інших ділянок тіла потерпілого, який в той час лежав на асфальтному покритті, чим заподіяли йому тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, рани і синця верхньої та крововиливу у слизову оболонку нижньої губ, синця вушної раковини, саден ділянки правого променево-зап'ясткового суглобу з поширенням на кисть та синця лівої кисті, які належать до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я.
В цей же час до вищевказаних осіб підійшов потерпілий ОСОБА_7 , який зробив їм зауваження з метою запобігти побиттю ними потерпілого ОСОБА_6 , на що одна із невстановлених досудовим слідством осіб, що наносила удари ОСОБА_6 , нанесла ОСОБА_7 один удар рукою в обличчя, від якого останній впав на асфальтне покриття, після чого інші невстановлені досудовим слідством особи, а також підсудні ОСОБА_9 , ОСОБА_8 та особа, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що виразилось в зневажливому ставленні до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилася у насильстві, поєднаному із заподіянням тілесних ушкоджень, безпричинно почали наносити удари руками та ногами по всіх частинах тіла потерпілого ОСОБА_7 , який продовжував перебувати у лежачому положенні, чим заподіяли йому тілесні ушкодження у вигляді: струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа, синця і внутрішньо-шкірних крововиливів на обличчі, крововиливів у слизову оболонку губ, саден лівої кисті, які належать до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, в результаті злочинних дій підсудних ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , особи, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження, а також, невстановлених досудовим слідством осіб, було грубо порушено громадський порядок, а також, спричинено шкоду особистим інтересам потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , наданих їм Конституцією України правам на повагу до гідності, свободу та особисту недоторканність.
В апеляційній скарзі та доповненнях до них захисник-адвокат ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_9 просить вирок суду, скасувати повністю, а справу провадженням закрити посилаючись на те, що обвинувачення та вирок суду базується лише на показаннях потерпілих, які ніякими іншими доказами не підтверджені. Вважає, що при розслідуванні справи органи досудового слідства порушили вимоги КПК України щодо збирання доказів, зокрема, винесено ряд постанов про зупинення досудового слідства з 14.09.2012 по 27.10.2012 р., хоча, починаючи з 17.09.2012 р. по 19.09.2012 р. проведено слідчі дії:збір доказів, пояснення свідків.
Зазначає, що при проведенні досудового слідства, а саме віч на віч між потерпілим Шевців та свідком ОСОБА_11 від 11.09.2012 р. протокол слідчої дії складався протягом 5 хв..
Посилається на те, що при проведенні досудового слідства порушено право обвинуваченого ОСОБА_9 на захист, а саме, наявні протоколи щодо ознайомлення його з матеріалами справи, в яких немає підписів обвинуваченого та захисника.
Вказує, що в матеріалах справи відсутня постанова про порушення кримінальної справи, що є основою для проведення досудового слідства та в подальшому пред'явлення обвинувачення. При розслідуванні справи слідством не встановлено жодного свідка подій, та що суд першої інстанції не дав оцінки протоколам впізнання із зазначенням адрес понятих, по яких вони не проживають.
Вважає, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не приймали участь у хуліганстві, а були лише при цьому присутні, а дійсних осіб, які приймали участь в хуліганстві, слідством не встановлено.
Крім того, вважає, що суд при призначенні покарання ОСОБА_9 не врахував думку потерпілих, які не настоювали на покаранні пов'язаному з позбавленням волі та не навів жодних доводів щодо неможливості виправлення та перевиховання без відбування призначеного покарання реально.
В апеляції засуджений ОСОБА_8 просить вирок суду відносно нього змінити і звільнити його від відбування покарання, а в частині відшкодування шкоди скасувати, посилаючись на те, що його вина у вчинені злочину доводиться лише показами потерпілих, судом не допитано жодного з заявлених ними свідків, а також не враховано, що ініціатором конфлікту був сам потерпілий. Крім того, шкода завдана потерпілим, нічим не обґрунтована та документально не підтверджена.
Заслухавши суддю-доповідача, в судових дебатах та в останньому слові засудженого ОСОБА_9 , який в суді апеляційної інстанції визнав свою вину просить вирок суду змінити та на підставі ст.75 КК України пом'якшити призначене йому судом покарання, посилається на те, що частково відшкодував спричинену потерпілим шкоду, попросив в них вибачення та вони до нього претензій не мають, в судових дебатах захисника ОСОБА_10 , який просить вирок суду першої інстанції змінити та застосувати до ОСОБА_9 ст. 75 КК України, в судових дебатах та в останньому слові засудженого ОСОБА_8 , який просить вирок суду змінити, звільнити його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного йому покарання, вказує, що вину визнає, просить вибачення у потерпілих, частково відшкодував спричинену їм шкоду та потерпілі до нього претензій не мають, в судових дебатах потерпілих ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , які просять пом'якшити засудженим покарання та застосувати до них ст. 75 КК України, оскільки ОСОБА_8 і ОСОБА_9 визнали свою вину, попросили у них вибачення, розкаялись у вчиненому та частково відшкодували їм завдану шкоду, претензій до них не мають, в судових дебатах прокурора, який вважає, що до засуджених можна застосувати ст. 75 КК України, так як вони визнали вину, попросили вибачення, частково відшкодували потерпілим завдану шкоду та потерпілі до них претензій не мають, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів дійшла висновку, що апеляції захисника в інтересах засудженого ОСОБА_9 - ОСОБА_10 , засудженого ОСОБА_8 слід задовольнити частково з наступних підстав.
Висновки суду про винуватість ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні злочину, за який їх засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, визнаних судом доведеними, ґрунтуються на сукупності зібраних і належно оцінених доказів.
Так, потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в ході досудового слідства та в судовому засіданні ствердили, що в ніч з 25 на 26 грудня 2011 року вони разом відпочивали в нічному клубі “Ріверпул”, що в місті Тернополі по вул. Чумацькій,14, де близько 03 год. їх побили, спричинивши тілесні ушкодження. При цьому, ОСОБА_6 вказав, що під час танців його зачепив ОСОБА_12 , з яким вони вийшли на вулицю, та в розмові владнавши конфлікт повернулись в середину закладу. Тоді, до нього підійшов ОСОБА_8 та невідома особа і ОСОБА_8 , сказавши, що ОСОБА_12 його брат, тому він хоче з'ясувати відносини і вони вийшли в гральний зал. Однак, почавши розмову, до них підійшов охоронець закладу та зробив їм зауваження.
Після цього, з їх показів вбачається, що вони вирішили залишити заклад та їхати по своїх домівках. ОСОБА_6 зайшов в гардероб забрати верхній одяг, а ОСОБА_8 з іншими невідомими особами погрожували йому, показуючи “відповідні знаки”. Вийшовши на вулицю, ОСОБА_8 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , на парковці, розпочали з ОСОБА_6 словесний конфлікт, під час якого, відійшли ближче до озера, до них підійшов ОСОБА_9 та інші невідомі особи, які всі разом оточили його та погрожували фізичною розправою. Тоді, ОСОБА_6 запропонував ОСОБА_9 відійти і “один на один” з'ясувати конфлікт. Проте, відійшовши близько на 2 м, пошарпавшись, мали намір розійтись, ОСОБА_6 відчув удар ззаду по голові, який вважає, наніс ОСОБА_9 , від чого він впав на асфальтне покриття на спину та йому почали наносити удари ногами та руками по тілу та голові, в тому числі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ..
Потерпілий ОСОБА_7 підтвердив, що викликаючи таксі, побачив, що ОСОБА_8 з ОСОБА_9 та групою 7-8 інших та невідомих осіб словесно конфліктували з ОСОБА_6 , під час якого ОСОБА_9 з ОСОБА_6 відійшли в сторону, шарпались між собою, а надалі, вся група, в тому числі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , почали бити ОСОБА_6 руками та ногами по різних ділянках тіла, який лежав на асфальті. ОСОБА_7 підбіг розборонити, проте, ОСОБА_13 наніс йому удар, і всі ті особи, які били ОСОБА_6 , в тому числі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , наносили ОСОБА_7 удари руками та ногами по різних частинах тіла, внаслідок чого він втратив свідомість.
Потерпілі пояснили, що коли вони лежали на асфальті після побиття, отямившись, до них підходив ОСОБА_8 та невідома особа, які дивились “чи вони ще живі”, висловлювали погрози, невідомий наніс ОСОБА_7 ще один удар. При цьому, були присутні інші відвідувачі розважального закладу, які не втручалися.
Після конфлікту роз'їхались по домівках. Вказали, що впізнали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 по зовнішньому вигляду, зокрема, в ОСОБА_9 була борода, відшукавши їх обох за допомогою сайту “Вконтакті” в мережі Інтернет.
Колегія суддів вважає, що покази потерпілих є логічними, послідовними та підтверджені іншими доказами по справі.
Зокрема, протоколами пред'явлення особи для впізнання від 23.01.2012 року та 25.01.2012 року, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_6 та протоколами пред'явлення для впізнання від 23.01.2012 року, відповідно до яких ОСОБА_7 , серед пред'явлених їм осіб по зовнішніх рисах впізнали ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які 26 грудня 2011 року о 03 год. неподалік нічного клубу “Рівелпул”, що в місті Тернополі по вул. Чумацькій,14 разом з іншими особами вчинили відносно них хуліганські дії, спричинивши їм тілесні ушкодження.
Згідно з протоколами очних ставок, проведених між потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 26 жовтня і 09 вересня 2012 року та потерпілим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і ОСОБА_9 06 листопада і 09 вересня 2012 року потерпілі підтвердили, що ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , а також, інші особи вчинили 26 грудня 2011 року о 03 год. біля нічного клубу “Ріверпул” щодо них хуліганські дії та нанесли їм тілесні ушкодження.
Потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 06 січня 2012 року на місці вчинення злочину, а саме, неподалік нічного клубу “Ріверпул” відтворили, яким чином 26 грудня 2011 року о 03 год. відносно них невідомими особами було вчинено хуліганські дії та спричинено їм тілесні ушкодження.
Крім того, 26 грудня 2011 року потерпілі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про факт та обставини заподіяння їм тілесних ушкоджень повідомили працівників міліції, склавши відповідну заяву та просили притягнути до відповідальності невідомих їм осіб.
При проведенні судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_6 виявлено струс головного мозку, рани і синець верхньої та крововилив у слизову оболонку нижньої губ, синець лівої вушної раковини, садна ділянки правого променево-зап'ясткового суглобу з поширенням на кисть та синець лівої кисті, які утворились від дії тупих предметів приблизно за добу до судово-медичного обстеження і не властиві для виникнення при падінні з висоти власного росту.
Виявлені у ОСОБА_6 травми голови зі струсом головного мозку належать до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я, інші ушкодження - до легких.
При проведенні судово-медичної експертизи у потерпілого ОСОБА_7 виявлено тілесні ушкодження у вигляді струсу головного мозку, закритого перелому кісток носа, синця і внутрішньо-шкірних крововиливів на обличчі, крововиливів у слизову оболонку губ та садна лівої кисті, які утворилися від дії тупих предметів приблизно за добу до судово-медичного обстеження і не властиві для виникнення при падінні з висоти власного росту, за винятком садна лівої кисті, яке утворилось при падінні.
Виявлена у ОСОБА_7 травма голови зі струсом головного мозку належить до легких тілесних ушкоджень із короткочасним розладом здоров'я, садно лівої кисті - до легких.
Висновки експерта стверджують, що вказані ушкодження у потерпілих виникли від дії тупих предметів приблизно за добу до судово-медичного обстеження, що підтверджується їх характером і властивостями.
Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в суді апеляційної інстанції повністю визнали свою вину, вказали, що з іншими особами вчинили хуліганські дії щодо потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_6 завдавши їм тілесні ушкодження, розкаялись у вчиненому, попросили вибачення у потерпілих.
Об'єктом захисту у ст. 296 КК України є громадський порядок, який слід розуміти як стан суспільних відносин, що виник, сформувався, змінюється та існує під впливом дії правових норм, моральних засад, звичаїв, традицій інших позаюридичних чинників і знаходить свій вияв у безпечності громадського спокою, охороні здоров'я, честі та гідності людини, її прав та свобод, у поведінці в побуті, у повазі і ставленні один до одного.
Колегія суддів вважає, що судом встановлені і досліджені всі обставини, які підтверджують, що ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в громадському місці, зокрема, на вулиці біля приміщення клубу “Ріверпул” в місті Тернополі, при конфлікті, який виник ситуаційно, в присутності інших відвідувачів розважального закладу, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю заподіяли потерпілим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я.
Таким чином, проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дав належну оцінку діям ОСОБА_8 та ОСОБА_9 і правильно кваліфікував їх за ч.2 ст. 296 КК України.
Що стосується посилань сторони захисту про не притягнення до відповідальності інших осіб, які брали участь у конфлікті, то як вбачається з матеріалів справи постановами органу досудового слідства від 11 листопада 2012 року із даної кримінальної справи виділено в окремі провадження кримінальні справи відносно ОСОБА_12 та невстановлених осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 296 КК України.
В доводах первинної апеляційної скарги захисник ОСОБА_10 вказує, що при розслідуванні справи під час зупинення досудового слідства були порушені вимоги КПК України органи досудового слідства проводили слідчі дії, збирали докази. Однак, при перевірці матеріалів кримінальної справи, таких фактів виявлено не було, тому такі твердження є безпідставними як і твердження захисника про незаконне проведення слідчих дій за участю понятих.
Колегія суддів не бере до уваги посилання захисника на те, що в матеріалах справи відсутня постанова про порушення кримінальної справи відносно особи, оскільки кримінальну справу 04 січня 2012 року порушено за фактом хуліганських дій і закон не зобов'язує порушувати ще раз кримінальну справу.
Щодо посилання захисника на те, що при проведенні досудового слідства, а саме, протокол ставки віч на віч між потерпілим Шевцівим та свідком ОСОБА_11 від 11.09.2012 року складено на протязі п'яти хвилин та протоколи ознайомлення обвинуваченого ОСОБА_9 з матеріалами справи, в яких відсутні підписи обвинуваченого та захисника та доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про відмову суду у допиті заявлених ними свідків є необґрунтованими, оскільки вказані протоколи суд не брав до уваги, вони не були предметом дослідження в судовому засіданні, апелянтом не вказано, яких саме свідків не допитав суд, крім того, колегією суддів не встановлено порушення права обвинувачених на захист, а тому вказані доводи не можуть бути підставою скасування вироку суду.
При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про засуджених та обставин, що впливають на покарання, прийшов до правильного висновку про необхідність призначення їм покарання у виді обмеження волі.
При цьому, суд взяв до уваги, що засуджені вчинили злочин середньої тяжкості, вини в суді першої інстанції не визнали, шкоди потерпілим не відшкодували.
Разом з тим, враховуючи пом'якшуючі вину обставини, зокрема, що в суді апеляційної інстанції ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повністю визнали свою вину, щиро розкаялись у вчиненому, попросили вибачення у потерпілих, частково відшкодували завдану їм шкоду, вперше притягуються до кримінальної відповідальності, їх молодий вік, позитивні характеристики, думку потерпілих, які просили звільнити їх від призначеного судом першої інстанції покарання на підставі ст. 75 КК України, вказали, що претензій до них не мають, беручи до уваги, що з моменту вчинення злочину пройшов тривалий час, обвинувачені ні до кримінальної, ні до адміністративної відповідальності не притягувалися, колегія суддів приходить до висновку про можливість їх виправлення без відбування покарання та вважає їх слід звільнити від призначеного покарання з випробуванням, встановивши їм іспитовий строк.
Вирішуючи питання про стягнення з засуджених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в користь потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спричиненої їм моральної шкоди, суд врахував характер та обсяг страждань, які зазнали потерпілі, їх моральні переживання, характер взаємовідносин між потерпілими та засудженими, причини і наслідки неправомірних дій засуджених та, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості суд обґрунтовано задовольнив вимоги в цій частині частково, в розмірі по 8 000 гривень кожному.
Щодо стягнення витрат, понесених потерпілими на правову допомогу, колегія суддів вважає, що суд відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27 квітня 2006 року “Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави” вірно визначив їх розмір та врахував, затрачений час адвокатом ОСОБА_14 на складання позовної заяви потерпілим, його участь на досудовому слідстві та під час судового розгляду справи, об'єм та складність наданої юридичної допомоги, з врахуванням квитанцій до прибуткових касових ордерів та вірно стягнув по 1 500 гривень в користь кожного потерпілого.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 377 КПК України в редакції 1960 року, п.13 Розділу ХІ “Перехідних положень” КПК України в редакції 2012 року, колегія суддів,-
Ухвалила:
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_8 та захисника-адвоката ОСОБА_10 в інтересах засудженого ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Тернопільського міськрайонного суду від 12 вересня 2014 року щодо ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в частині призначення покарання змінити.
Вважати ОСОБА_8 засудженим за ч.2 ст. 296 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
1) Згідно п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_8 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Вважати ОСОБА_9 засудженим за ч.2 ст. 296 КК України на 1 (один) рік 6 (шість) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 (один) рік.
1) Згідно п.п. 2,3,4 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_9 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
В решті вирок залишити без змін.
Судді - три підписи
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2