Справа № 604/1326/14-кГоловуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/789/39/15 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ч.1 ст.366 КК України
04 березня 2015 р.
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
з участю:
прокурора - ОСОБА_6
обвинуваченого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора Тернопільської області ОСОБА_8 на ухвалу Підволочиського районного суду від 03 грудня 2014 року відносно ОСОБА_7 ,
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03 грудня 2014 року відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано п.”в” ст.1 Закону України “Про амністію” від 08 квітня 2014 року і кримінальне провадження про його обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, провадженням закрито згідно п.4 ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно оскаржуваної ухвали ОСОБА_7 , працюючи начальником гаражу Новосілківської МПД ДП “Укрспирт”, будучи службовою особою, протягом листопада-грудня 2013 року та січня-лютого 2010 року, вніс завідомо неправдиві відомості в наряди робочого часу, внаслідок чого бухгалтерією цього підприємства було незаконно нараховано та виплачено заробітну плату ОСОБА_9 24312,00грн. ОСОБА_10 в сумі 9953,22 грн., ОСОБА_11 в сумі 2000 грн., а всього на загальну суму 362 65,22 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 звернувся з клопотанням про застосування до нього Закону України “Про амністію в 2014 році”, оскільки він має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, з чим суд погодився, задовольнивши це клопотання.
В апеляційній скарзі прокурор просить дану ухвалу скасувати та ухвалити свій вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 100 неоподаткованих мінумів доходів громадян (1700 гривень), з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністартивно-господарських функцій, терміном на 1 рік. На підставі п.”в” ст.1 ЗУ “Про амністію” від 08 квітня 2014 року, звільнити обвинуваченого від вібування призначеного покарання. Прокурор вважає, що судом неправильно застосовано закон про кримінальну відповідаль ність. Так, відповідно до ч.2 ст.3 Закону України “Про застосування амністії в Україні”, установивши в стадії судового розгляду наявність акту амністії, що усуває застосування покарання за вчинення діяння, суд за доведеності вини особи постановляє обвинувальний вирок і звільняє засудженого від відбування покарання.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , який підтримав подану апеляційну скаргу, вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з направленням матеріалів провадження на новий судовий розгляд, пояснення ОСОБА_7 , який погоджується з думкою прокурора, розглянувши матеріали кримінального провадження, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції за результатами його розгляду прийняв ухвалу про застосування до ОСОБА_7 ”в” ст.1 Закону України “Про амністію у 2014 році” від 08 квітня 2014 та його закриття за п.4 ст.284 КПК України, що є невірним.
Закону України “Про амністію” не є законом, який скасовує кримінальну відповідальність за діяння, вчинене особою.
У відповідності до ст.1 Закону України “Про застосування амністії в Україні” амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину або кримінальні справи, стосовно яких розглянуті судом, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили.
Крім того, згідно ч.2 ст.3 Закону України “Про застосування амністії в Україні”, установивши в стадії судового розгляду кримінального провадження наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння , суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.
Також ст.1 Закону України “Про амністію в 2014 році” вказує про можливість звільнення певної категорії осіб від відбування покарання, а не щодо застосування цього Закону та закриття кримінального провадження, як вказано в ухвалі суду.
Таким чином, виходячи із вказаних вимог Закону, суд першої інстанції повинен був постановити вирок, призначити обвинуваченому покарання і після того звільнити його від відбування покарання на підставі акту амністії.
Оскільки суд неправильно застосовував Кримінальний закон, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону, то ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню.
За змістом ст.407 КПК України у випадку скасування ухвали суду першої інстанції, якою закрито кримінальне провадження, суд апеляційної інстанції не наділений повноваженнями ухвалювати обвинувальний вирок.
Тому у відповідності п.6 ч.1 ст.407 КПК України, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції іншим складом суду.
По наслідках нового судового розгляду слід постановити законне, обгрунтоване і вмотивоване рішення, з дотриманням всіх вимог Кримінального та Кримінального процесуального закону.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 2, 3 Закону України “Про застосування амністію в Україні”, ст.ст.404, 405, п.6 ч.1 ст.407, п.3 ч.1 ст.409, ч.1 ст.412, ч.1 ст.415, ст.419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу заступника прокурора Тернопільської області ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Підволочиського районного суду Тернопільської області від 03 грудня 2014 року, якою відносно ОСОБА_7 застосовано п.”в” ст.1 Закону України “Про амністію в 2014 році” і дане кримінальне провадження закрито, згідно п.4 ч.1 ст.281 КПК України, - скасувати, призначивши новий розгляд даного кримінального провадження в цьому ж суді в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді - три підписи:
З оригіналом згідно:
Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_2