"19" лютого 2015 р. м. Київ К/800/9687/13
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
Бутенка В.І (доповідач), Олексієнка М.М., Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції (далі - Дзержинський відділ ДВС ХМУЮ), третя особа - ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити певні дії, -
У вересні 2012 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року, в задоволенні позову відмовлено.
В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення цих судів і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 жовтня 2006 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено Рамкову угоду №6221 від 25 жовтня 2006 р. та Договір №1 про внесення змін і доповнень до Рамкової угоди від 09 вересня 2008 року, згідно з якими встановлено наступні ліміти кредитування: 71000,00 дол. США на строк 180 календарних місяців.
Згідно зазначеної угоди третя особа ОСОБА_4 передав в іпотеку АТ «ПроКредит Банк» квартиру АДРЕСА_1 за Договором іпотеки №6221-ІД01 від 25 жовтня 2006 року. Одночасно з укладанням вказаного Договору іпотеки 25 жовтня 2006 року зареєстровано заборону на відчуження зазначеного нерухомого майна.
За вказаним зобов'язанням у третьої особи утворилася заборгованість в розмірі 477931,24 грн., що підтверджується рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2010 року, у зв'язку з чим йому позивачем було направлено третій особі вимогу від 03.06.2010 року №37/1 про дострокове погашення кредиту.
У провадження державного виконавця Дзержинського відділу ДВС ХМУЮ 21 січня 2011 року на примусове виконання надійшов виконавчий документ від 24 грудня 2010 року №2-10264/2010, виданий Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з третьої особи на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 20718,98 грн.
Відповідачем 21 січня 2011 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №23820896 і накладено арешт на все майно в межах суми боргу за виконавчим документом з внесенням до Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна реєстраційного запису про заборону відчуження належного боржнику майна в межах суми боргу.
У провадження державного виконавця Дзержинського відділу ДВС ХМУЮ 16 березня 2012 року надійшов виконавчий лист №6-2290 від 11 листопада 2010 року, виданий Новозаводським районним судом м. Чернігова, про стягнення з третьої особи на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості в сумі 471833,55 грн.
Відповідачем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 16 березня 2012 року №31799243, копія якої надіслана сторонам виконавчого провадження, і накладено арешт на майно боржника з внесенням відповідного реєстраційного запису до Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
Згідно постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 03 грудня 2010 року на підставі виконавчого документа №20799537 відповідачем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження і накладено арешт на все майно в межах суми виконавчого збору та зроблено відповідний реєстраційний запис до Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
За змістом п 1 ч 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) заходом примусового виконання судових рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають у інших осіб або належать боржникові від інших осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.
Арешт на майно боржника може накладатись державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження (ст. 57 Закону).
Загальний порядок звернення стягнення на заставлене майно визначений ст. 54 Закону, відповідно до якої звернення стягнення на заставлене майно в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-заставодержателя.
Примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку» (ч. 8 ст. 54 Закону).
При реалізації цієї норми слід мати на увазі, що за положеннями статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», за якою у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що іпотека як правовий інститут виконує забезпечувальну функцію виконання боржником основного зобов'язання, тобто спрямований на те, щоб гарантувати кредитору-іпотекодержателю право на задоволення його вимог за рахунок певного, заздалегідь визначеного сторонами майна за наявності в боржника заборгованості перед кредитором.
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»).
За змістом ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.
Відповідно до ч. 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.
Отже, звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання допускається за виконавчими документами для задоволення вимог стягувача-іпотекодержателя, який має переважне право перед іншими особами на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
В даній справі звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку примусового виконання проведено державним виконавцем за виконавчими документами для задоволення вимог стягувачів, які не є іпотекодержателем, та у порушення передбаченого ч. 8 ст. 54 Закону України «Про виконавче провадження» і ч. 6 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» пріоритету права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки.
Крім того, переважне право (пріоритет) на предмет іпотеки підтверджується тим, що запис про реєстрацію заборони відчуження квартири на підставі договору іпотеки внесено раніше (25.10.2006 року) ніж арешти на все майно, накладені Дзержинським відділом ДВС ХМУЮ (перший у 2010р.).
За таких обставин висновок суду першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка є предметом іпотеки за іншим зобов'язанням ОСОБА_4, може бути звернуто без жодних обмежень, пов'язаних із пріоритетом іпотеки, та без дотримання спеціального порядку, встановленого законом для звернення стягнення на предмет іпотеки, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування оскаржених судових рішень та прийняття нової постанови про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, суд -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2013 року скасувати.
Позов Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції, третя особа - ОСОБА_4, про зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними і скасувати постанови Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2010 року ВП № 23056651 і від 21.01.2011 року ВП № 23820896 про арешт майна боржника від 16.03.2012 року ВП № 31799243 в частині накладення арешту на майно, а саме: квартиру АДРЕСА_1.
Зобов'язати Дзержинський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції внести зміни до реєстраційних записів Єдиного Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна:
№10575518 від 06.12.2010 року щодо переліку майна, на яке поширюється дія постанови Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2010 року ВП № 23056651;
№10738505 від 21.01.2011 року щодо переліку майна, на яке поширюється дія постанови Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від21.01.2011 року ВП №23820896;
№12303962 від 22.03.2012 року щодо переліку майна, на яке поширюється дія постанови Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про арешт майна боржника від 16.03.2012 року ВП № 31799243.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «ПроКредит Банк» сплачений судовий збір в розмірі 32 грн. 19 коп. (тридцять дві гривні 19 копійок).
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.
С у д д і : В.І. Бутенко
М.М. Олексієнко
І.В. Штульман