"04" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/8877/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: ЛосєваА.М., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Кохан О.С.,
за участю:
представника позивача - Лавровської Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Торжок» Відкритого акціонерного товариства «КИТ-Кєпитал»
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року
у справі № 2а-6395/09/1470
за позовом Дочірнього підприємства «Торжок» Відкритого акціонерного товариства «КИТ-Кєпитал»
до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Дочірнє підприємство «Торжок» Відкритого акціонерного товариства «КИТ-Кєпитал» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва (далі - відповідач) про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292301/0 від 29 квітня 2009 року; визнання неправомірними дій ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про зменшення ДП «Торжок» ВАТ «КИТ-Кєпитал» від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2007 рік на суму 244105,00 грн., за 2008 рік на суму 13182740,00 грн.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року позов був задоволений повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва № 0000292301/0 від 29 квітня 2009 року. Визнано протиправними дії ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва щодо зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток ДП «Торжок» ВАТ «КИТ-Кєпитал» за 2007 рік на суму 244105,00 грн., за 2008 рік на суму 13182740,00 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року було скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000292301/0 від 29 квітня 2009 року було відмовлено. В частині позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про зменшення ДП «Торжок» ВАТ «КИТ-Кєпитал» від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток провадження у справі було закрито.
В касаційній скарзі ДП «Торжок» ВАТ «КИТ-Кєпитал», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року та залишити в силі постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року.
У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, посилаючись на те, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва була проведена виїзна перевірка ДП «Торжок» ВАТ «КИТ-Кєпитал» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року, за результатами якої складений акт № 1608/23-600/32143382 від 15 квітня 2009 року.
За висновками акта перевірки позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1 статті 5, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 56, підпунктів 8.3.1, 8.3.2 пункту 8.3 статті 8, підпункту 8.6.1 пункту 8.6 статті 8, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11, підпункту 11.3.1 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого: занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 49608,00 грн. (у тому числі: за 1 квартал 2008 року - 1207,00 грн., за 2 квартал 2008 року - 4851,00 грн., за 3 квартал 2008 року - 43550,00 грн.) та завищено податок на прибуток у періоді, що перевірявся, на загальну суму 49608,00 грн. (у тому числі: за 4 квартал 2008 року - 49608,00 грн.); завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 рік на суму 244105,00 грн., за 2008 рік на суму 13182740,00 грн.
29 квітня 2009 року на підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийняла податкове-повідомлення-рішення № 0000292301/0, яким на підставі підпункту «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ДП «Торжок» ВАТ «КИТ-Кєпитал» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на прибуток у розмірі 15608,90 грн., у тому числі: 0,00 грн. - за основним платежем, 15608,90 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що оскільки за результатами перевірки не відбулося донарахування податковим органом позивачу суми податкового зобов'язання за основним платежем, що підтверджує відсутність факту заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток, підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відсутні. Також, суд виходив з того, податковий орган неправомірно зменшив позивачу від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2007 та 2008 рік, оскільки факти порушення позивачем вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зафіксовані у акті перевірки, не були підтверджені належними та допустимими доказами.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення, виходив з того, що оскільки заниження позивачем податкового зобов'язання відбувались в одному податковому періоді, а завищення - у іншому, то податковий орган правомірно визначив позивачу штрафні (фінансові) санкції. Закриваючи провадження у справі в решті позовних вимог, суд виходив з того, що висновки акту перевірки не мають обов'язкового характеру для суб'єкта господарювання та не породжують для нього правових наслідків, а отже не можуть бути предметом розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Однак, повністю погодитись з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів не може, з огляду на наступне.
Підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Згідно з пунктами 1.2, 1.5 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Отже, податкове зобов'язання для цілей Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не включає в себе штрафні санкції, передбачені цим же Законом.
Підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Тобто, передбачене підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право податкового органу застосувати штрафну санкцію до платника податків виникає у тому випадку, коли: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; відбувається донарахування податковим органом податкового зобов'язання.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий орган не здійснював донарахування позивачу суми податкових зобов'язань з податку на прибуток за основним платежем, що підтверджується самим податковим повідомленням-рішенням № 0000292301/0 від 29 квітня 2009 року, у якому показник «основний платіж» дорівнює нулю. Відповідно, і штрафна (фінансова) санкція, передбачена підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», не може бути застосована.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування, у зв'язку з чим ухвалене у даній справі судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню у зазначеній частині із залишенням в силі рішення суду першої інстанції у зазначеній частині.
Разом з цим колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва щодо зменшення ДП «Торжок» ВАТ «КИТ-Кєпитал» від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2007 рік на суму 244105,00 грн., за 2008 рік на суму 13182740,00 грн., оскільки висновки акту перевірки не мають обов'язкового характеру для суб'єкта господарювання та не породжують для нього правових наслідків, а отже не можуть бути предметом розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДП «Торжок» ВАТ «КИТ-Кєпитал» підлягає частковому задоволенню, постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000292301/0 від 29 квітня 2009 року із залишенням в силі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року у зазначеній частині. В решті постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224-226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Торжок» Відкритого акціонерного товариства «КИТ-Кєпитал» задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000292301/0 від 29 квітня 2009 року із залишенням в силі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 липня 2010 року у зазначеній частині.
В решті постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 січня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ А.М. Лосєв
_____________________ Т.М. Шипуліна