24 лютого 2015 року м. Київ В/800/235/15
Суддя Вищого адміністративного суду України Кочан В.М. перевіривши заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.07.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Центральної Ради фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»України, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, третя особа - ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.07.2011р., постановленої у вказаній справі.
Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 22.01.2015р. заяву ОСОБА_1 залишено без руху, в зв'язку з тим, що заява найменована касаційною скаргою, в ній не зазначено конкретні різні за змістом судові рішення, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та до неї не додані копії таких рішень. Крім того, до заяви не додано документу про сплату судового збору або документу, який підтверджує звільнення від сплати судового збору.
На виконання вимог вказаної ухвали ОСОБА_1 надіслав заяву про перегляд судових рішень та квитанцію про сплату судового збору.
Однак, не зазначив в заяві конкретних різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах та не надав копій таких рішень.
ОСОБА_1 в заяві, крім іншого, посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 13.02.2007р. № 48896/06 та від 26.08.2013р. № 52816/08, які на його думку, ухвалені на його користь.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
За правилами ст. 239-1 вказаного Кодексу до заяви додається копія рішення міжнародної судової установи, юрисдикція якої визнана Україною, або клопотання особи про витребування копії такого рішення в органу, відповідального за координацію виконання рішень міжнародної судової установи, якщо її немає у розпорядженні особи, яка подала заяву, - у разі подання заяви про перегляд судових рішень з підстави, передбаченої п. 2 ч. 1 ст. 237 цього Кодексу.
Як вбачається із наданої позивачем копії повідомлення Європейського суду з прав людини від 13.02.2007р. за заявою №48896/06, Європейський суд з прав людини прийняв рішення від 06.02.2007р. визнати заяву №48896/06 неприйнятною через недотримання умов, передбачених ст.ст. 34 та 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Листом від 26.08.2013р. на заяву №52816/08, Європейський суд з прав людини повідомив ОСОБА_1 про те, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод не передбачає право на оскарження рішення, яким Європейський суд визнав заяву неприйнятною. Рішення Європейського суду про неприйнятність заяви є остаточним і оскарженню не підлягає.
При цьому, із наданого позивачем листа урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини вбачається, що станом на 06.01.2015р. повідомлення про ухвалення рішень за вказаними заяви до уповноваженого не надходило.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 не усунув недоліки заяви, поданої в порядку п. 1 ч. 1 ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України та те, що обставини викладені в заяві про перегляд судових рішень з мотивів ухвалення на його користь рішення Європейським судом з прав людини не підтвердились, і як наслідок не відповідають вимогам п. 2 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву слід повернути ОСОБА_1
На підставі п. 1 ч. 4 ст. 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України заява підлягає поверненню заявнику, якщо заявник не усунув її недоліки протягом встановленого строку.
Керуючись ст.ст. 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 26.07.2011р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Центральної Ради фізкультурно-спортивного товариства «Динамо»України, Головного управління Державного казначейства України в м. Києві, третя особа - ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди повернути заявнику.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає
Суддя Кочан В.М.