"14" січня 2015 р. м. Київ К/9991/20855/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Бившевої Л.І.,
суддів: Карася О.В., Шипуліної Т.М.,
секретар судового засідання Кохан О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області
на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року
на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року
у справі № 2а-2938/09/1770 (№51592/09/9104)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Трейд»
до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області
про визнання нечинним рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід Трейд» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області (далі - відповідач) про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012250/0 від 28 січня 2009 року.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року позов був задоволений повністю. Визнано нечинним рішення ДПІ у Рівненському районі Рівненської області № 0000012250/0 від 28 січня 2009 року. Присуджено до стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ «Захід Трейд» судовий збір в сумі 3,40 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року було залишено без змін.
В касаційній скарзі ДПІ у Рівненському районі Рівненської області, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
ДПІ у Рівненському районі Рівненської області провела позапланову документальну перевірку ТОВ «Захід Трейд» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 30 березня 2007 року по 29 грудня 2008 року при виконанні умов імпортного контракту №012RUS-D2/300307/27 від 30 березня 2007 року з ТОВ «Компанія «Іналет» (Російська Федерація) згідно повідомлення РФ «Відділення ПромінвестБанку» № 15-10/1430 від 03 липня 2007 року, за результатами якої був складений акт № 5/1/22-50/32543987 від 09 січня 2009 року.
В акті перевірки було встановлено, що позивачем були порушені вимоги статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», яке полягало у надходженні від ТОВ «Компанія «Іналет» товарів по імпорту на загальну суму 950000,00 рос. руб. (185820,00 грн.) у законодавчо встановлений термін.
Зокрема, у акті перевірки було вказано, що 30 березня 2007 року між ТОВ «Компанія «Іналет» (Російська Федерація) (постачальник) та ТОВ «Захід Трейд» (покупець) був укладений контракт №012RUS-D2/300307/27, відповідно до умов якого (в редакції додаткової угоди від 23 квітня 2007 року) постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нафтопродукти походження Російської Федерації (далі - товар) на умовах цього контракту та специфікацій/додатків до нього, які є його невід'ємними частинами (пункт 1.1 статті 1 контракту); відвантаження товару здійснюється протягом 45 днів з моменту узгодження постачальником заявки покупця та отримання постачальником повідомлення банку постачальника про зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника у відповідності до умов цього контракту (пункт 5.3 статті 5 контракту); спори та суперечності між сторонами, не вирішені в претензійному порядку, підлягають розгляду в Господарському суді Ровенської області. При розгляді спорів застосовується законодавство України (пункт 11.6 статті 11 контракту).
Також, у акті перевірки було вказано, що на виконання умов контракту 16 квітня 2007 року згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 1 ТОВ «Захід Трейд» перерахувало на рахунок нерезидента - ТОВ «Компанія «Іналет» валютні кошти у сумі 950000,00 рос. руб. (185820,00 грн.), з огляду на що граничним строком поставки імпортного товару було 15 липня 2007 року. Разом з цим, станом на дату проведення перевірки товари від ТОВ «Компанія «Іналет» не надійшли.
Крім іншого, у акті перевірки було вказано, що 22 жовтня 2008 року Господарським судом Рівненської області була одержана заява і прийнята ухвала про порушення провадження у справі № 15/118 за позовом ТОВ «Захід Трейд» до ТОВ «Компанія «Іналет» про стягнення заборгованості у сумі 190000,00 грн., а рішенням Господарського суду Рівненської області від 22 грудня 2008 року був задоволений, з огляду на що податковим органом був здійснений наступний розрахунок нарахування пені: за період з 16 липня 2007 року по 01 січня 2008 року у сумі 95410,05 грн. (950000,00 рос. руб. * 0,3% *0,19809 * 169); за період з 01 січня 2008 року по 22 жовтня 2008 року у сумі 167108,72 грн. (950000,00 рос. руб. * 0,3% *0,19809 * 296). З урахуванням змін, внесених у частину 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» згідно із Законом України від 31 травня 2007 року № 1108-V, які набрали чинності 01 січня 2008 року, податковий орган дійшов висновку про нарахування позивачу пені у сумі 188185,50 грн.
28 січня 2009 року ДПІ у Рівненському районі Рівненської області на підставі вказаного акту перевірки прийняла рішення № 0000012250/0, яким на підставі статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» застосувала до ТОВ «Захід Трейд» штрафні (фінансові) санкції у сумі 188185,50 грн.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковим органом був пропущений строк для застосування адміністративно-господарських санкцій, встановлений статтею 250 Господарського кодексу України. Також, суд виходив з того, що податковим органом при визначенні розміру штрафної санкції було допущено порушення максимальної межі нарахованої пені, що передбачена частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в редакції від 01 січня 2008 року.
Однак, повністю погодитись з такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, яка діяла на дату вчинення порушення) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.
За змістом частини 1 статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, яка діяла на дату вчинення порушення) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.
Положеннями статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (в редакції, яка діяла на дату вчинення порушення) визначено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом термінів, передбачених експортно-імпортними контрактами, терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково або припинення (закриття) провадження у справі чи залишення позову без розгляду терміни, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці терміни було зупинено. У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом. Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України (в редакції, яка діяла на дату вчинення порушення) адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 250 Господарського кодексу України і помилково вирішили, що податковий орган пропустив встановлений цим Кодексом річний строк для застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, оскільки не врахували, що вчинене позивачем порушення правил здійснення господарської діяльності є триваючим.
При цьому, висновки судів попередніх інстанцій про те, що при визначенні розміру штрафної санкції податковим органом було допущено порушення максимальної межі нарахованої пені, передбаченої частиною 1 статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в редакції від 01 січня 2008 року.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
З урахуванням вищевикладеного, суд касаційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанови Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року та ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року із ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області задовольнити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 24 червня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2011 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Рівненському районі Рівненської області № 0000012250/0 від 28 січня 2009 року в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Трейд» штрафних (фінансових) санкцій у сумі 2973,50 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ О.В. Карась
_____________________ Т.М. Шипуліна