"03" лютого 2015 р. м. Київ К/800/15044/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Кошіля В.В.
Суддів Борисенко І.В.
Моторного О.А.
при секретарі Калініні О.С.
за участю представника позивача - Кузьменко С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014
та постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2013
у справі № 810/4966/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чубинецьке»
до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області
про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Чубинецьке» звернулось до суду з позовом про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області від 18.10.2013 № 0002352201/1403, № 0002362201/1404.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2013, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014, позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Позивач в запереченнях на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, як такі, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Чубинецьке» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Альта-Ком» за період з 01.07.2012 по 28.02.2013, складено акт № 1837/22-1/34326561/72 від 30.04.2013, в якому зафіксовано порушення: п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 516 915 грн., у т.ч.: за ІІІ квартал 2012 року - 173 635 грн., за IV квартал 2012 року - 343 280 грн.; ч. 1 п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 582 966 грн., у т.ч.: за липень 2012 року - 39 600 грн., серпень 2012 року - 36 667 грн., вересень 2012 року - 89 100 грн., жовтень 2012 року - 93 000 грн., листопад 2012 року - 101 033 грн., грудень 2012 року - 132 900 грн., січень 2013 року - 65 333 грн., лютий 2013 року - 25 333 грн.
На підставі результатів проведеної перевірки, 18.06.2013 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0002352201/1403 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 874 449 грн., в т.ч.: 582 966 грн. основного платежу та 291 483 грн. штрафних (фінансових) санкцій;
- № 0002362201/1404 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 646 144,95 грн., в т.ч.: 516 915 грн. основного платежу та 129 229 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Висновки відповідача ґрунтуються на акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 01.03.2013 № 429/22.3-17/37889288 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських взаємовідносин із постачальниками та покупцями за період з 01.01.2012 по 30.10.2012, а також акті ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 11.03.2013 № 689/2240/38204618 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альта-Ком» з контрагентами, з якими платником задекларовані взаємовідносини за період з 01.08.2012 по 31.01.2013, в ході яких встановлено, що дані товариства відсутні за місцезнаходженням та їхня діяльність має ознаки фіктивності, оскільки встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини (матеріалів) для здійснення відповідних видів діяльності.
Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (виконавець) укладено договір про надання послуг від 02.07.2012 № 02-07/1, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по наданню послуг з виконання робіт в лісовому господарстві спеціально обладнаними тракторами МТЗ-80, МТЗ-82УК, ЮМЗ-8280 у кількості до 8 машин у місяць.
Також, між позивачем (замовник) та ТОВ «Альта-Ком» (виконавець) укладено договір про надання послуг № 16/8 від 16.08.2012, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язки по наданню послуг з виконання робіт в лісовому господарстві спеціально обладнаними тракторами МТЗ-80, МТЗ-82УК, ЮМЗ-8280 у кількості до 10 машин у місяць.
Між позивачем (орендар) та ТОВ «Альта-Ком» (орендодавець) укладено договір оренди машин та механізмів від 03.09.2012 № 3/9, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове володіння машини ГАЗ-66 КУНГ у кількості 6 штук та механізми бензопил «Stihl», «Husqvarna» в кількості до 30 штук в місяць.
На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивачем до суду надані: акти виконаних робіт, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), акти приймання-передачі тракторів, акти приймання-передачі механізмів, акти приймання-передачі автомобілів.
Також позивачем за період з 01.07 по 28.02.2012 надавались послуги по проведенню лісозаготівельних робіт згідно договорів та актів виконаних робіт на замовлення наступних лісгоспів: ДП «Олевське лісове господарство» згідно договору підряду на проведення лісозаготівельних робіт від 30.09.2011 № 646, договору про закупівлю послуг за державні кошти від 19.04.2012 № 175; ДП «Лугинський лісгосп» згідно договору підряду на проведення лісозаготівельних та лісогосподарських робіт від 21.03.2012 № 28; ДП «Білоцерківський лісгосп» згідно договору на надання послуг та виконання робіт у сфері лісового господарства від 01.06.2011 № 8; ДП «Коростенське лісомисливське господарство» згідно договорів про закупівлю послуг за державні кошти від 12.04.2012 № ТД-08-12, № ТД-09-12, № ТД-10-12, № ТД-11-12, № ТД-12-12, №ТД-13-12; ДП «Бориспільський лісгосп» згідно договору на виконання лісосічних робіт та трелювання лісу від 24.09.2012 № 103.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню, всі надані первинні документи містять усі обов'язкові реквізити, матеріалами справи підтверджується надання та використання товару у господарській діяльності позивача, а тому останній правомірно включив відповідні суми до складу податкового кредиту та валових витрат.
Однак, висновки судів обох інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.
Так, статтею 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій вказаним вимогам не відповідають.
Слід зазначити, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.
Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:
- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;
- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв'язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;
- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;
- відсутність первинних документів обліку.
Докази, на які послалися суди на обґрунтування своїх рішень, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій, а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.
В даному випадку, судами попередніх інстанцій не досліджено обставин, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самих господарських операцій між позивачем та контрагентами: ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» та ТОВ «Альта-Ком», а саме: можливостей контрагентів позивача щодо виконання укладених з позивачем договорів, зокрема, наявності технічних та технологічних можливостей; питання щодо фактичної оплати позивачем податку на додану вартість в ціні послуг, що придбані платником податку; не досліджено руху активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, з відповідним документальним підтвердженням.
Судами обох інстанцій не встановлено зв'язку між фактом придбання послуг і господарською діяльністю платника податку. Включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.
Також судами попередніх інстанцій не досліджувалось питання щодо правомірності формування витрат позивача в спірному періоді в розрізі із понесеними витратами на виконання господарських операцій із вказаними контрагентами.
Встановлення даних обставин є важливим для правильного вирішення даної справи по суті.
Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задовольнити частково.
Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014 та постанову Київського окружного адміністративного суду від 18.10.2013 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий В.В. Кошіль
Судді І.В. Борисенко
О.А. Моторний