22 січня 2015 року м. Київ В/800/333/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючої:Блажівської Н.Є.,
Суддів: Лосєва А. М., Приходько І. В., Рибченка А. О., Федорова М. О.
перевіривши заяву Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2014 року
у справі № 816/3271/14 (К/800/59833/14- номер справи у Вищому
адміністративному суді України)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Єристівський гірничо-збагачувальний комбінат»
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового
повідомлення-рішення,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2014 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 листопада 2014 у справі № 816/3271/14.
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою, відповідач звернувся до Верховного Суду України з заявою про її перегляд та просив допустити справу до провадження по перегляду судового рішення Верховним Судом України.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В даному випадку, заявник посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України 13 лютого 2013 року № 2а-5232/12/2670 та зазначає, що у вказаній справі та у даній справі Вищий адміністративний суд України, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм, дійшов різних висновків за аналогічних обставин.
Разом з тим, як слідує зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 грудня 2014 року, підставою для відмови у відкритті касаційного провадження був висновок суду про необґрунтованість касаційної скарги та відсутність підстав для перевірки викладених в ній доводів матеріалами справи.
Суд касаційної інстанції в ухвалі Вищого адміністративного суду України, про перегляд якої подано заяву, погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення адміністративного позову, з огляду на правомірне формування податкового кредиту, що підтверджується первинною документацією.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України, яка подана на підтвердження неоднакового застосування норм матеріального права, суд касаційної інстанції не застосовував положень пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України і відмовляючи у задоволенні позову та залишаючи в силі рішення суду апеляційної інстанції, виходив із того, що платником податків не підтверджено правомірність формування податкового кредиту.
Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
Подібність правовідносин, про яке зазначається в пункті 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
За таких обставин відсутні підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки з доданої до заяви копії ухвали Вищого адміністративного суду України, про перегляд якої ставиться питання, та рішень Вищого адміністративного суду України, на яке посилається заявник, відсутнє неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, при вирішенні спору у подібних правовідносинах. Правовідносини між сторонами у справах, за якими ухвалені вказані вище судові рішення, виникли з різних відмінних між собою обставин, яким надавалася правова оцінка, тобто такі правовідносини не є подібними, в яких ухвалено різні судові рішення з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись статтями 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області в допуску для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 листопада 2014 року по справі від 12 грудня 2014 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча Н.Є. Блажівська
А. М. Лосєв І. В. Приходько А. О. Рибченко М. О. Федоров