Справа № 22-ц/796/4480/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Букіна О.М.
Доповідач: Кравець В.А.
04 березня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої - Кравець В.А.,
Суддів - Шиманського В.Й., Семенюк Т.А.
при секретарі - Круглику В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника Комунального підприємства «Залізничне» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Залізничне» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири,
У вересні 2014 рокупредставник позивача звернулася в суд із зазначеним позовом, в якому просила стягнути з КП «Залізничне» на користь ОСОБА_1 у відшкодування завданої матеріальної шкоди 13032,46 грн., моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн. та вирішити питання судових витрат.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 21.04.2014 року з вини відповідача, яка полягає в неналежному виконанні обов'язків з утримання будинку, відбулося залиття зливними масами належної їй на праві власності квартири.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2015 року позов задоволено частково.
Стягнуто з КП « Залізничне» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 13 032,46 грн., моральну шкоду в розмірі 400,00 грн., витрат за проведення дослідження з визначення матеріального збитку в розмірі 1000,00 грн.
В задоволенні іншої частини позову - відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник КП «Залізничне» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на те, що суд ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не з'ясувавши дійсні обставини спору.
Вказує на те, що працівники КП «Залізничне» оперативно реагували на виклики мешканців кв. АДРЕСА_1 щодо залиття квартири внаслідок засмічення каналізаційного стояка, що засвідчується копіями журналів ОДС, які знаходяться в матеріалах справи.
Крім того, працівниками КП «Залізничне» неодноразово під час обстежень було виявлено, що в житловому будинку АДРЕСА_1 в третьому під'їзді невідомими особами було зірвано навісний замок на металевій решітці виходу на горище, що підтверджується мешканцями даного під'їзду. З метою виявлення невідомих осіб було направлено лист Начальнику Солом'янського РУГУ МВС України в м. Києві від 27.02.2014.
Зазначив, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження заподіяння їй з боку відповідача моральної шкоди.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав та просив її задовольнити з вищевказаних підстав.
Представник ОСОБА_1 проти скарги заперечувала та просила рішення суду у справі залишити без зміни.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Задовольняючи позов частково, суд виходив з того що залиття квартири сталося з вини відповідача, оскільки саме на КП «Залізничне» покладено обов'язок обслуговування системи водопроводу та каналізації, а також виконання робіт з ремонту внутрішньо-будинкових водопровідно-каналізаційних систем, в т.ч. і усування засмічення в даних системах.
Висновок суду відповідає обставинам справи та грунтується на вимогах закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.15-18).
Відповідач КП «Залізничне» є балансоутримувачем вказаного будинку, на якого відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 76 від 17.05.2005 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 927/11207, покладена організація та здійснення нагляду та технічного обслуговування, а також обов'язок своєчасного усунення несправностей.
ЗгідноАкту від 24.04.2014 року, затвердженого директором КП «Залізничне» ГлотовимВ.М., 21.04.2014 року в результаті порушення правил та норм користування трубопроводом водовідведення мешканцями житлових квартир сталося засмічення системи каналізації в будинку АДРЕСА_1, що призвело до залиття квартири № 63 (a.c.24).
Засмічення (забиття) центральної системи каналізації у будинку було уламками битого скла.
Відповідно до висновку № 90/14 від 23 липня 2014 p., складеного ФОП «ОСОБА_2», вартість майнової шкоди, завданої ОСОБА_1 в результаті залиття її квартири АДРЕСА_1, за ринковими цінами станом на час дослідження, становить 13032,46 грн. (а.с.35-48).
Відповідно п.5.3.1. Правил № 76 водопровідно-каналізаційна система жилого будинку повинна забезпечувати можливість безперебійного подання води до всіх санітарних приладів квартир, інших водорозбірних пристроїв, відводити використану воду в міську каналізаційну систему.
У п. 5.3.3. Правил №76 зазначено, що причинами, які погіршують роботу системи, є несвоєчасне усунення протікання, випадкових засмічень, а також несвоєчасне проведення профілактичних робіт.
Як зазначено у п.5.3.4. Правил № 76, під час обслуговування системи водопроводу і каналізації необхідно вчасно виконувати роботи з ремонту внутрішньо будинкових водопровідно-каналізаційних систем за заявками мешканців; усувати засмічення в системі.
Технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання. Технічне обслуговування жилих будинків включає роботи з контролю за його станом, забезпечення справності, працездатності, наладки і регулювання інженерних систем тощо. Система технічного обслуговування жилих будинків повинна забезпечувати безпечне та безперебійне функціонування будинків, інженерних мереж та обладнання протягом установленого терміну служби будинку.
Згідно п. 2.3.6. Правил №76, заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатись в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Не усунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані із забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку.
Відповідно до п. 5.3.2. Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.05р. №76 щодо розміщення системи каналізаційних стояків передбачено, що розвідні каналізаційні стояки водопровідно-каналізаційної мережі магістральних трубопроводів повинні бути прокладені строго вертикально, без переломів у трубах, а системи в цілому повинні бути герметичні.
Сторонами по справі не заперечується, що в грудні 2013 року у спірному будинку виникли проблеми зі зливною каналізацією, в результаті чого, нечистотами заливало квартиру №67, що розташована на 4 поверсі, та відбулось залиття квартир 63 та 59, що розташовані нижче.
Розміщення розвідної центральної каналізаційної системи у спірному будинку, здійснена таким чином, що труби з верхніх поверхів доходять до 2-го поверху та розміщені під стелею ванної кімнати квартири № 59 горизонтально, тобто міститься перелом труби (коліно)
Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов'язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв'язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.
Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Вказана стаття регулює загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.
Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є: шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою, вина. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Таким чином, вірним є висновок суду про те, що причиною засмічення системи каналізаційного стояка у спірному будинку та залиття квартири позивача відбулося внаслідок порушення технічних норм щодо розміщення центральної каналізаційної системи, яка ,як зазначено вище, на другому поверсі мала перелом та труби проходили горизонтально.
Колегія суддів погоджується з тим, що відповідач, як балансоутримувач, має відповідати за шкоду, спричинену неналежним утриманням спірного будинку, оскільки на нього покладено обов'язок обслуговування системи водопроводу та каналізації, а також виконання робіт з ремонту внутрішньо-будинкових водопровідно-каналізаційних систем.
Відповідно до п.2.9.3. Правил, ОДС веде безперервний контроль за роботою інженерного обладнання, реєструє його роботу у відповідних журналах і негайно усуває несправності й аварії; про всі аварії або перерви в роботі систем водопостачання, каналізації, тепло-, електропостачання терміново повідомляє аварійну службу виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також спеціалізовані організації, які обслуговують ліфти, газове, водопровідно-каналізаційне й інше обладнання.
Так, за період з січня по квітень 2014р. (16.01.2014р., 13.02.2014р., 09.04.2014р., 16.04.2014p, 21.04.2014р., 22.04.2014р.) постійно надавались заявки до системи ОДС, та єдиного програмно-апаратного комплексу (а.с.32, 54).
На виклики мешканців спірного будинку, зокрема, позивача, приїжджали аварійні бригади для прочищення каналізації, які постійно давали рекомендації КП «Залізничне» про усунення систематичного засмічення каналізації.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає також: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» - при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його житті, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити з засад розумності, виваженості та справедливості.
Апеляційна інстанція погоджується також із визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди, оскільки він відповідає вимогам закону та визначений у межах розумності та справедливості.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав будь - яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 218,303,304,307,308, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника Комунального підприємства «Залізничне» - відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 лютого 2015 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді