19 лютого 2015 року м. Київ К/800/41738/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Островича С.Е., Веденяпіна О. А., Степашка О.І.
розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року у справі за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - ДП "Придніпровська залізниця") звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - СДПІ у м. Дніпропетровську) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року позов ДП "Придніпровська залізниця" задоволено.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року апеляційну скаргу СДПІ у м. Дніпропетровську залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року - залишено без змін.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій СДПІ у м. Дніпропетровську подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ДП "Придніпровська залізниця" у задоволенні позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.
СДПІ у м. Дніпропетровську проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП "Придніпровська залізниця" щодо дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово-господарських взаємовідносинах з наступними підприємствами: з податку на додану вартість ПП "Промгрупа" за листопад 2009 року, лютий 2010 року, ТОВ "Південьтрассервіс" за вересень 2011 року, червень-жовтень 2012 року, ТОВ ВКФ "Променерго" за вересень 2012 року, ТОВ "Дніпровський завод спецобладнання" за березень 2012 року, ТОВ "Укрбудівниця" за вересень 2011 року, ТОВ "СКМПН" за квітень 2013 року, ТОВ "Едванс" за березень 2013 року, ПНТП "Регіон" за березень 2013 року, ПП "Іній" за березень 2012 року, ТОВ фірма "Кодаки" за квітень 2012 року, ТОВ "Сталькомплект ЛТД" за серпень 2012 року та відображення зазначених операцій в складі витрат з податку на прибуток; по операціях з ДТМТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" з податку на додану вартість за липень, жовтень 2011 року та з податку на прибуток за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року. За результатами перевірки складено акт №24/253-01073828 від 15 січня 2014 року.
При перевірці СДПІ у м. Дніпропетровську зроблено висновки, що угоди укладені ДП "Придніпровська залізниця" з контрагентами ПП "Промгрупа", ТОВ "Південьтрассервіс", ТОВ ВКФ "Променерго", ТОВ "Дніпровський завод спецобладнання", ТОВ "Укрбудівниця", ТОВ "СКМПН", ТОВ "Едванс", ПНТП "Регіон", ПП "Іній", ТОВ фірма "Кодаки", ТОВ "Сталькомплект ЛТД", ДТМТЗЗТУ "Укрзалізничпостач" не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, в результаті чого ДП "Придніпровська залізниця" занижено податок на прибуток на суму 743204, 89 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 82646, 32 грн.
На підставі акта перевірки СДПІ у м. Дніпропетровську прийнято податкові повідомлення-рішення від 24 січня 2014 року: №0000022530, яким ДП "Придніпровська залізниця" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 82646, 32 грн. за основним платежем та на 41323, 16 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №0000012530, яким ДП "Придніпровська залізниця" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 743204, 89 грн. за основним платежем та на 143217, 20 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в періоді, який перевірявся, ДП "Придніпровська залізниця" укладено письмові договори з контрагентами ПП "Промгрупа", ТОВ "Південьтрассервіс", ТОВ ВКФ "Променерго", ТОВ "Дніпровський завод спецобладнання", ТОВ "Укрбудівниця", ТОВ "СКМПН", ТОВ "Едванс", ПНТП "Регіон", ПП "Іній", ТОВ фірма "Кодаки", ТОВ "Сталькомплект ЛТД", і усні договори з ДТМТЗЗТУ "Укрзалізничпостач".
На виконання договорів виписані видаткові та податкові накладні, рахунки-фактури, рахунки, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг), акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, прибуткові ордери, ТТН, подорожні листи вантажного автомобіля, накопичувальні картки, картки складського обліку матеріалів, а також проведено оплату товарів (послуг), що підтверджено платіжними дорученнями та виписками з розрахункового рахунку ДП "Придніпровська залізниця".
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно вимог п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Судами попередніх інстанцій зазначено, що невиконання контрагентами платника своїх зобов'язань щодо сплати податку на додану вартість до бюджету має негативні наслідки лише щодо цієї особи і платник податку не може бути позбавлений права на податковий кредит та відшкодування сум податку на додану вартість у разі, якщо він виконав усі вимоги чинного законодавства та має документальні підтвердження розміру податкового кредиту.
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до висновку про те, що ДП "Придніпровська залізниця" не порушено вимог податкового законодавства, оскільки суми віднесені до податкового кредиту на підставі первинних документів, складених за наслідками реальних господарських операцій, а тому податкові повідомлення-рішення СДПІ у м. Дніпропетровську є протиправними.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про задоволення позовних вимог ДП "Придніпровська залізниця".
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 березня 2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді С.Е. Острович
О.А. Веденяпін
О.І. Степашко