18 лютого 2015 року м. Київ К/800/53735/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Зайцева М.П.,
суддів: Веденяпіна О.А., Костенка М.І.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі № 2а-78/11/1370 за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до ОСОБА_1, третя особа - Львівський відділ реєстраційно - екзаменаційної роботи Державної автомобільної інспекції при Головному управлінні Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, про стягнення податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів,
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ) звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 в якому просила стягнути з відповідача заборгованість зі сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 17 227,00 грн.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року, в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив судові рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу позивача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцй норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ при ГУ МВС України у Львівській області 15 серпня 2009 року на ім'я відповідача здійснено першу реєстрацію в Україні транспортного засобу марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1, 2002 р.в. та не сплачено податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
ДПІ проведено розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що підлягала сплаті відповідачем при першій реєстрації автомобіля марки VOLKSWAGEN TRANSPORTER, д.н.з. НОМЕР_1, 2002 р.в., яка становить 17 227,00 грн.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів" від 11 грудня 1991 року № 1963-ХІІ (далі - Закон №1963-ХІІ) платниками податку з власників транспортних засобів є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів.
Згідно з положеннями статті 5 Закону №1963-ХІІ податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд. При цьому, фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.
Частиною першою статті 7 Закону №1963-ХІІ передбачено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частини першої пункту 3 "Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів" (затверджених постановою КМ України №1371 (далі - Порядок) державна реєстрація транспортних засобів проводиться в числі іншого, з метою здійснення контролю за дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів.
Згідно з частиною четвертою пункту 8 Порядку державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів, а також внесення в установленому порядку інших платежів.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що реєстрація транспортного засобу без попередньої сплати за нього податку з власників транспортних засобів не може бути здійснена, оскільки безумовною підставою для першої реєстрації транспортного засобу є сплата відповідного податку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, слідчим управлінням ГУ МВС України у Львівській області розслідується кримінальна справа №181-0062, порушена за ознаками злочину, передбаченого частиною четвертою статті 190 та частинами першою, третьою статті 358 Кримінального кодексу України. Дана кримінальна справа виділена із кримінальної справи №181-0311, порушеної щодо службових осіб Львівського ВРЕР УДАІ ГУМВС України у Львівській області за фактом зловживання службовим становищем та перевищенням службових повноважень за ознаками злочинів, передбачених частиною третьою статті 364 та частиною першою статті 365 Кримінального кодексу України, розслідування якої проводилось слідчим відділом прокуратури Львівської області.
Постановою старшого слідчого ГУМВС України у Львівській області Гелецького В.І. від 05 листопада 2012 року у зазначеній кримінальній справі ОСОБА_1 визнано потерпілим.
31 травня 2013 року матеріали кримінальної справи №181-0062 передані до СВ Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області та внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань 28 травня 2013 року за №12013150060001639. Вказана кримінальна справа містить 200 томів, декілька з яких пошкоджені в результаті масових безпорядків і проникнення у приміщення Залізничного РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівській області. Тому, не можна стверджувати про наявність в матеріалах кримінальної справи постанови від 05 листопада 2012 року про визнання ОСОБА_1 потерпілим.
Окрім того з облікової картки транспортного засобу вбачається, що за державним номерним знаком НОМЕР_1 зареєстрований транспортний засіб Ford Fiesta, 1999 року випуску на ОСОБА_2, тобто інший транспортний засіб на іншу особу, а не на відповідача.
Судова колегія Вищого адміністративного суду України вважає обґрунтованим висновок судів першої та апеляційної інстанцій, що відповідач не може бути визнаний платником податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, оскільки він не здійснював первинної реєстрації вказаного транспортного засобу. А відтак, відсутні підстави для стягнення з відповідача податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за державну реєстрацію вказаного автомобіля у сумі 17 227,00 грн.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для його скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді