18 лютого 2015 року м. Київ В/800/848/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Веденяпіна О.А., Ланченко Л.В., Приходько І.В., Цвіркуна Ю.І.,
розглянувши заяву Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради
про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року
у справі № 2-а-2443/10/1970 (К/800/29290/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України)
за позовом Департаменту економіки, підприємництва та управління комунальним майном Тернопільської міської ради
до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби
за участю прокуратури міста Тернополя
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Управління обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради подало заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року в названій справі.
Відповідно до ст. 2391 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про перегляд судових рішень подається до Верховного суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом ст. 2392 та ст. 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.
Згідно ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення Вищим адміністративним судом України незаконного судового рішення з питань, передбачених статтею 171-1 цього Кодексу.
У заяві про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року заявник посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме: п. 1.4 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».
В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію ухвали Вищого адміністративного суду України від 01.04.2013 року у справі № АС12/315-08/5021 (К-44972/09), в якій, на його думку, згадані норми права застосовано інакше, ніж у даній справі.
Вимоги статті 237 Кодексу адміністративного України визначають виключними мотивами подання заяви про перегляд судових рішень неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень саме у подібних правовідносинах.
У той же час, як вбачається зі змісту поданої заяви та доданого як приклад неоднакового застосування судами норм матеріального права судового рішення Вищого адміністративного суду України, неоднакове застосування судами норм матеріального права у подібних правовідносинах відсутнє.
За таких обставин, підстави для допуску справи до провадження для перегляду судового рішення Верховним Судом України у даній адміністративній справі відсутні.
З огляду на наведене, керуючись статтями 236-239, 239-1, 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Відмовити Управлінню обліку та контролю за використанням комунального майна Тернопільської міської ради у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27.11.2014 року у справі № 2-а-2443/10/1970 (К/800/29290/13 - номер справи у Вищому адміністративному суді України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ПідписІ.О. Бухтіярова
Судді О.А. Веденяпін
ПідписЛ.В. Ланченко
ПідписІ.В. Приходько
ПідписЮ.І. Цвіркун